доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Оригінал статті - на Новом времени
За ці два роки президент виріс, він оперує цифрами і фактами. Але є питання по суті
Почну з того, який вигляд мав президент. Він та його команда не вдягли вишиванок. Мене це неприємно різонуло. Якби вони були у вишиванках, це було б потужним меседжем.
З піарної точки зору, ця пресконференція була побудована добре. Вступна промова — такий собі анонс святкування 30-річчя Незалежності. В оголошеній програмі святкування є цікаві знахідки: київський саміт перших леді та джентльменів, концерт українських оперних зірок, які з'їдуться з усього світу і виступатимуть в Національній Опері. Я думаю, що це своєрідна відповідь на критику того дійства з «шльопками», що відбулося минулого року.
Достатньо продумано і місце проведення пресконференції — ДП Антонов. Це можна відповідним чином інтерпретувати — президент допомагає розвитку авіаційної галузі.
Телекартинка у цієї пресконференції буде гарна. Президентська команда зможе зробити з неї сюжети і гарні кадри для аудиторії. А ми бачимо з опитувань, що такі засоби працюють. Хоча рейтинги президента і партії Слуга народу впали, але Зеленський все одно лишається на першому місці.
Віра в двосторонню зустріч з Путіним — велика небезпека для України
На заході відбувся анонс Закону про олігархів, який внесуть наступного тижня в парламент. Це також має публіці сподобатися.
До речі, президент згадав Ріната Ахметова. Думаю, що це було непогано зрежисовано — спеціально викликали поставити запитання ведучого каналу Ахметова, знаючи, яке питання він поставить. На що у відповідь Зеленський сказав, що всі будуть однакові перед законом, і що Ахметов теж має платити податки.
Зеленський знову увесь час апелював до колишнього президента Петра Порошенка. У нього ніби психологічний комплекс. Через це ми побачили, як вдруге поспіль на пресконференції Зеленського слово отримав одіозний Гордон, бо той критикує колишнього президента.
Але від Зеленського ми не почули відповіді на питання про вельми сумнівних бізнесменів, які так чи інакше пов’язані з його командою — Павлюка, Веревського, Фукса або такої одіозної постаті як Татаров, представника каральної машини Януковича.
Одразу після пресконференції кореспондентка Прямого запитала, чи може Зеленський назвати Путіна вбивцею. Він відповів їй на це, що якщо відповість прямо, то завтра на Донбасі можуть вбити багатьох людей (як помста). Логіка Зеленського зрозуміла. Чи має він називати Росію агресором? Так, треба і варто наголошувати на цьому. Зеленський теж це, до речі, нечасто робить, іноді уникає. В будь-якому разі ми й так платимо, незалежно від нашої риторики на адресу Росії, — все одно обстріли тривають. Але ми розуміємо, що Путін як психічно вразливий диктатор іноді просто підло мститься, і тому тут я відповідь Зеленського не буду йому закидати. Як зазначено вище, і так є за що його критикувати.
