Із пʼяти досягнень Порошенка за четвертий рік президентства чотири стосуються зовнішньої політики

Із пʼяти основних  досягнень  Петра Порошенка за четвертий рік президентства, які  відзначали експерти в опитуванні,  чотири стосуються  зовнішньої політики.

«Те, що Порошенко отримує найвищі оцінки за  успіхи саме у цій сфері, має обʼєктивне  пояснення  насамперед   його компетенцією як президента відповідно до Конституції. До того ж  Порошенко,  як політична  постать, на цій ниві  краще себе презентував, ніж у питаннях внутрішніх проблем».

Таку думку під час прес-конференції висловила політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна. Водночас вона зауважила, що деякі окреслені  експертами як успішні зовнішньополітичні сфери  можна занести й до внутрішньої  політики. Це стосується насамперед підвищення обороноздатності країни, що  є, на думку політаналітика,  і частиною внутрішньої політики, але  в той же час відображає успіхи  держави  та президента в питаннях перемовин  на зовнішній арені.

«Те саме можна сказати і про безвіз, – каже Марія Золкіна. – Він сприймається експертами як успіх у зовнішній політиці, але разом з тим  є  результатом змін, які стосуються і внутрішньої політики».  Водночас експерт відзначила,  що безвіз ще не дав суспільству повноцінно оцінити всі позитивні сторони цього досягнення. І попри те,  що експерти вбачають у ньому, безсумнівно,  успіх, громадяни зможуть його визнати таким тільки через декілька років,  коли стане зрозуміло, наскільки  це справді відкриває українцям двері до країн Шенгенської зони.

«Якщо говорити про  таке досягнення у сфері зовнішньої політики, як збереження міжнародної антипутінської коаліції, то цей зовнішньополітичний успіх дозволив  займатися  і обороноздатністю, і розробкою  нового формату дій держави щодо окупованої частини Донбасу», – веде свою думку Марія Золкіна.

Однак сьогодні перед Порошенком і зовнішньополітичними відомствами стоїть завдання  зберегти цю коаліцію в межах ЄС, наголосила політаналітик. Зокрема тому, що постають нові виклики, приміром в особі, нещодавно сформованого уряду Італії,  який становить загрозу для єдності всієї Єврозони.

«Нові виклики потребуватимуть  оперативних зусиль, зокрема для того, щоб Україна не стала предметом політичних спекуляцій і торгів в Європейській раді, коли  під загрозою може опинитися єдність Євросоюзу відносно політики  Росії щодо Криму та Донбасу», – акцентувала експерт.

Так само, на думку Марії Золкіної,  необхідно досягати  сталості в реалізації  успішної двосторонньої співпраці з НАТО.

«Співпраця з НАТО дещо менше привертає увагу на рівні тактичної і повсякденної  роботи, – зазначає експерт, – але у цій сфері справді є досягнення і не тільки урядових структур, а й президента. Сьогодні співробітництво з НАТО  вийшло на достатньо системний рівень, зокрема,  на реалізацію   і Стратегічного оборонного бюлетеню,  і на  середньострокове планування, яке стосується планових заходів з реформи сектору  безпеки і оборони на 3–5 років».

Водночас що стосується проведення референдуму щодо вступу України до НАТО, то це питання політаналітик Марія Золкіна не радила б торпедувати.

«Насамперед тому, – пояснила експерт, – що  попри високі оцінки готовності українців голосувати на референдумі за приєднання України до НАТО, у нас досі зберігається  достатньо високий показник неготовності брати участь у такому референдумі у південних і східних регіонах.   Якщо ж ці люди все ж виявлять бажання прийти на референдум, то  результат може виявитися несподіваним», – підсумувала Марія Золкіна.