Аналітика
Перегляди: 254
2 червня 2024

«Історичні» вибори у Мексиці: «каральне голосування» та вплив на двосторонні відносини з Україною

Оригінал — Український тиждень

Онлайн-дискусія «Вибори у Мексиці, електоральні поведінка та “каральне голосування” в країнах Латинської Америки» відбувалася в межах проєкту «Адвокація України на Глобальному Півдні через співпрацю між аналітичними центрами та університетами», який здійснює Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними. По-перше, це найбільші такі вибори за всю історію країни. По-друге, найбільш ймовірно, що після їхнього завершення країну вперше очолить жінка. Однак чого очікувати Україні від результатів? Чим керуються виборці у Мексиці та інших країнах Латинської Америки? Нещодавно експерти Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Школи політичної аналітики НаУКМА обговорили ці та інші питання разом із українськими дипломатами, що займаються регіоном, та мексиканським консультантом з виборчих кампаній Луїсом Естрадою. У цьому огляді відповідаємо на найбільш значущі для України питання у день виборів в одній із найбільш впливових країн Латинської Америки.


Під час загальних виборів у Мексиці 2 червня 2024 року майже 100 млн. виборців голосують за кандидатів на близько 20 тис. виборних посад. Обирають президента, а також депутатів обох палат Конгресу, мера Мехіко та губернаторів восьми штатів. Така кількість «залучених» у виборчий процес робить ці політичні перегони найбільшими за всю історію країни. Водночас, це не єдина особливість цих виборів. Вперше країна обирає президенку, а не президента, оскільки обидві основні кандидатки — Клаудія Шейнбаум від партії «Морена», яку підтримує правляча коаліція «Продовжимо творити історію» (Sigamos Haciendo Historia), та Сочіль Гальвес, яку підтримує коаліція опозиційних партій, — жінки.

Хто б не очолив країну, постане перед наростаючою горою проблем. Згідно з різними опитуваннями, ключовим питанням для виборців є безпека. Медіа пишуть, що у Мексиці організована злочинність стала настільки потужною, що обдирає усіх — від заправних станцій до фермерів, що вирощують авокадо. «Навіть найбідніші мешканці Мексики є об’єктами здирництва з боку злочинних угруповань. Стрімко зростає кількість мексиканців, які тікають до США, називаючи насильство та здирництво основною причиною міграції», — пише американське видання NPR.

Дуже високим є також рівень убивств. Щороку у країні вбивають понад 30 тис. осіб. Для порівняння у США цей показник майже удвічі нижчий. Ця передвиборча кампанія вже також стала найбільш смертоносною — понад 30 кандидатів загинули від рук злочинців.

Ще одним викликом може стати економіка. Bloomberg зазначає, що економічне зростання Мексики упродовж останніх років в середньому становило трохи більше 2% на рік, що набагато нижче, ніж в інших країнах, що розвиваються. І хоч після завершення пандемії країна розвивалася краще, ніж того очікували аналітики, 2024-й рік може стати складним в контексті економічного розвитку, «що стане викликом для нового президента, враховуючи стійку інфляцію, високі процентні ставки та найбільший бюджетний дефіцит з 1980-х років». Слід утім відзначити, що в часи президентства чинного лідера Андреса Мануеля Лопеса Обрадора (АМЛО) «зменшилася кількість людей, які живуть у бідності, щоденна мінімальна заробітна плата зросла більш ніж удвічі в реальному вираженні до 248,9 мексиканських песо, або близько $14,7; а уряд виділив близько $43 млрд на соціальні програми цього року, більше половини з яких призначені для людей похилого віку».

Водночас критики закидають президентові Лопесу Обрадору скочування країни в в популізм та навіть авторитаризм. «Останніми роками побутує занепокоєння тим, як популізм загрожує демократії. І не тільки в Латинській Америці, а й у Європі, навіть у Сполучених Штатах. Також стурбованість породжує те, що ті президенти та уряди, які впливають на демократію, руйнуючи демократичні політичні інститути, здебільшого є правими. Однак одним з основ демократії, який більшість країн ще не усунула, лишаються вибори. Звичайно, в Латинській Америці є Венесуела, Куба, Нікарагуа, можливо, Сальвадор. Але решта країн, зокрема Мексика, все ще мають вибори. І ці вибори демонструють, що більшість країн, крім тих, які я щойно згадав, змінювали партії від одних виборів до інших і голосували проти чинної влади», — зазначив під час експертної дискусії, організованої Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Школою політичної аналітики НаУКМА, професор Незалежного мексиканського інституту технологій (ITAM), засновник і генеральний директор консалтингової компанії SPIN-Taller de Comunicación Política Луїс Естрада Страффон. Зміна уряду у цих країнах, на думку експерта, означає, що електорат «карає» погані уряди і виборцям не важливо, чи це ліві чи праві.

«Ідеологія є не настільки важливою в наших культурах, як, наприклад, в Європі. Фактично, політичні партії в Європі походять безпосередньо з ідеології, а в Мексиці та Латинській Америці – навпаки. Політичні партії створюються сильними харизматичними лідерами, яких ми тут називаємо “caciques” – неідеологічні лідери – тому вони не мають ідеологічних коренів, як у Сполучених Штатах чи в Європі», — пояснює Луїс Естрада Страффон.

Професор Страффон продемонстрував дію «карального голосування» мексиканських виборців на прикладі голосування на виборах 2015, 2018 та 2021 років (його також видно на графіку «Розподіл голосів між політичними партіями на парламентських виборах 2015, 2018 та 2021 років»). Так, у 2018-му році, під час президентських виборів, коли переміг чинний президент та представник партії «Морена» Андрес Мануель Лопес Обрадор, видно як партія «Морена», яка представлена коричневим кольором, забирає голоси від Інституційно-революційної партії (PRI), представленої червоним, від Партії національної дії (PAN), представленої синім, і від Партії демократичної революції (PRD), представленої жовтим. «Вона забирає голоси у всіх цих партій, які «каралися» виборцями… Однак у 2021 році, які є першими проміжними виборами, тобто проміжними виборами для Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, половина Морени переходить до решти партій. Вони повертаються до PAN, до PRD та PRI» — зазначає експерт. На його думку, це було найбільше «каральне голосування» в проміжних виборах в історії Мексики стосовно Андреса Мануеля Лопеса Обрадора, і це те, що демонструє, як електорат у Мексиці сприймає невиконання урядом своїх обіцянок. «І неважливо, чи виною цьому COVID-19, чи війна в Україні, як неодноразово заявляв президент. Неважливо, чи є дефіцит нафти у світі. Електорат знає, що уряд несе відповідальність за те, що він не виконав. І електорату неважливо чи уряд обіцяє більше і більше звершень в майбутньому. Якщо він досі не виконав попередніх обіцянок, важко повірити, що він зможе виконати їх наступного місяця або ж наступного року», — наголосив експерт.

Розподіл голосів між політичними партіями на парламентських виборах 2015, 2018 та 2021 років

Водночас Луїс Естрада Страффон передбачає, що незалежно від того, хто переможе на виборах 2 червня, на Мексику очікує пост-електоральний конфлікт, з одного боку, а з іншого – кандидат, який виграє президентські вибори, матиме більшість у Конгресі. «Так було у минулі роки, і зараз також не стане винятком. У Мексиці ми не змінюємо симпатій, а відповідно, й голоси на президентських та парламентських виборах, ми щоразу голосуємо однаково. Тому кандидат, який виграє, матиме більшість у Конгресі. Наскільки переважною буде ця більшість, залежатиме від того, якою буде різниця в перемозі на президентських виборах», — наголосив експерт.

Професор Луїс Естрада Страффон під час дискусії

Вибори у Мексиці і можливий російський вплив

Як зазначила під час дискусії Надзвичайний та Повноважний Посол України в Мексиці Оксана Драмарецька, у Мексиці, яка є величезною країною з населенням 140 мільйонів, вибори проходять в один тур, що створює додаткове поле для маніпуляцій і застосування різноманітних електоральних технологій. Росіяни там також є дуже активними.

Надзвичайний та Повноважний Посол України в Мексиці Оксана Драмарецька під час дискусії

Їхня активність, наприклад, привертає увагу американських медіа, які в останні місяці писали про роздування присутності російських пропагандистських медіа та дипломатичних зусиль у країні напередодні виборів. Водночас, на думку Луїса Естради Страффона, участь Мексики в Північноамерика́нській угоді про ві́льну торгі́влю (НАФТА) певною мірою зменшує вплив Росії в Мексиці. «Однак це не означає, що фактор Росії повністю нівельований. Правда також і те, що популістичний підхід Лопеса Обрадора та інших президентів Латинської Америки, таких як Мадуро або Кастро в Кубі, передбачає тиск на Сполучені Штати, тобто залучення не лише Росії, але й Китаю, з метою демонстрації, що Мексика, окрім США, має ще й альтернативні варіанти. Таку гру ведуть також інші країни, такі як Венесуела, Куба тощо. І я гадаю, що крім політичного та символічного впливу, який мали угоди чи конкретні домовленості між Росією та Мексикою за часів правління Лопеса Обрадора, вони скоріше були сфокусовані на деяких специфічних аспектах, тобто не обов’язково включали певні масштабніші політики, які могли вплинути на Мексику або на Росію», — наголошує експерт.

Так, Мексика була однією з дуже небагатьох країн, не лише в Латинській Америці, але й загалом у світі, яка дозволила російські вакцини для населення: «Як результат, не лише Європейський Союз, але й Сполучені Штати заборонили людям, які отримали ці вакцини, в’їжджати до цих країн. Безліч мексиканців були справді розлючені на уряд, оскільки їм не повідомили про такі наслідки. І, звісно, той факт, що мексиканський уряд і особисто президент Лопес Обрадор чітко і рішуче не засудили війну Росії проти України, вплине на репутацію мексиканського президента та, звісно, кандидатки Клаудії Шейнбаум (яку він та його партія підтримують— Ред.) на виборах». Тож, на думку Луїса Естради Страффона, загравання з Росією — це лише спосіб отримати більше важелів впливу на Сполучені Штати, аби отримати вигоду з деяких угод або не демонструвати Мексику такою вразливою, якою вона була у відносинах зі США.

Утім, роль Росії в Мексиці може змінитися, якщо на виборах у США переможе Дональд Трамп. «І навіть якщо Клаудія Шейнбаум та Лопес Обрадор заявляли, що вони не симпатизують Дональду Трампу, зрештою, вони воліли б бачити його президентом, а не Джо Байдена. І це те, що слід враховувати», — вважає Луїс Естрада Страффон.

Україна та країни Латинської Америки: розуміти контекст та ключові тенденції

Для взаємодії із будь-якою із країн Латинської Америки вкрай важливо розуміти контекст та підвалини тої чи іншої політичної поведінки та ключових підходів у формуванні внутрішньої політики. У цьому контексті розуміння «карального голосування» у Мексиці та країнах регіону є вкрай важливим для України. На цьому під час дискусії наглосив спеціальний представник МЗС України в Латинській Америці та Карибському басейні Руслан Спірін.

«Латинська Америка – регіон швидкоплинної політичної моди та нестабільності. Ми не можемо заперечити, що вибір електорату часто відображає глибші соціальні тенденції. Концепція “карального голосування” або “voto castigo” стає все більш актуальною, особливо в контексті політичних криз. Часто через глибоке розчарування у статус-кво виборці відвертаються від традиційних політичних партій та лідерів, підтримуючи альтернативні фігури, які обіцяють зміни», — наголосив дипломат. — «У Мексиці “каральне голосування” не тільки переформатувало виборчі результати, але й докорінно змінило політичний дискурс. Участь у виборчій гонці відображає проактивну позицію, спрямовану на досягнення справедливості та чесності в управлінні. Це значний крок до більш учасницької демократії, де громадяни вважають своїх лідерів відповідальними не лише за свої інтереси, але й за інтереси всієї нації».

На його думку, важливо, аби Україна розуміла та стратегічно взаємодіяла з цією тенденцією. «Каральне голосування» в країнах регіону і зокрема Мексиці відбувається паралельно із зростанням анти-естеблішментських настроїв. «У таких країнах, як Бразилія, Аргентина та Мексика, ця тенденція проявилась у виборі лідерів, які обіцяють радикальні зміни та кидають виклик традиційним політичним парадигмам. Цей політичний зсув, хоча й відображає волю народу, також приносить із собою виклик стабільності та послідовності», — зазначає дипломат. На його думку, для України взаємодія з досвідом країн Латинської Америки та розробка нових, сучасніших політик є питанням стабільності та послідовності. Радикальні політичні зміни у країнах Латинської Америки несуть для України з одного боку існує ризик нестабільності та непередбачуваності в зовнішній політиці та нових адміністративних підходах до виконання внутрішніх зобов’язань. З іншого боку ці зміни відкривають двері для нових союзів, заснованих на спільних цілях реформ та інновацій в управлінні, вважає дипломат. «Під час нашого прагнення до глибшого зв’язку з Латинською Америкою, для українців важливо використати досвід та знання в революційному управлінні та реформах. Обмін знаннями та стратегіями боротьби з корупцією, підвищення прозорості та сприяння громадській участі може створити міцну основу для цих відносин. Крім того, потужне громадянське суспільство України та її швидкий розвиток у міжнародній спільноті є ключовими факторами в побудові нової, сучаснішої держави», — додає Спірін. На його думку, електронне врядування України може стати цінним уроком для країн Латинської Америки, які стикаються з подібними проблемами.

Професор Луїс Естрада Страффон вважає, що якщо 2 червня у Мексиці виграє опозиція, то наступний уряд матиме набато більше симпатій до України, аніж нинішній. Так, ще кандидатка у президенти від опозиції Сочіль Гальвес ще у 2023 році, критикуючи участь російських військових на параді незалежності 16 вересня у своєму твіттері написала, що мріє, аби на параді 2025 року «був український контингент, а не російський чи нікарагуанський». Водночас, попередні опитування показують, що аби перемогти суперницю Клаудію Шейнбаум їй бракує щонайменше 20%. Все це лише ще раз підкреслює, що Україні слід формувати свою політику із країнами регіону та зокрема Мексикою із розумінням їхніх пріоритетів та виборів.

Останні новини з категорії Аналітика

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024

«Історичні» вибори у Мексиці: «каральне голосування» та вплив на двосторонні відносини з Україною

Чого очікувати Україні від виборів у Мексиці та чим керуються виборці однієї з найбільш впливових країн Латинської Америкиу - відповіді в ць...
2 червня 2024

Конфесійна приналежність на тлі повномасштабної війни: у фокусі Одещина

Про трансформації у церковно-конфесійних відносинах на Одещині - у статті Михайла Шабанова
30 травня 2024