Інтеграція в ЄС як шанс на успіх – досвід Вишеградських країн для України

З якими позитивними тенденціями та проблемами зустрілися країни Вишеградської четвірки (Чехія, Словаччина, Польща та Угорщина) на шляху до ЄС і який досвід та  уроки  своїх західних сусідів може винести Україна задля приведення реформ до європейських стандартів. Про це йшла мова під час другої панелі  круглого столу «Європейська інтеграція вишеградських країн: досвід реформ і уроки для України», який відбувся в рамках проекту  «Шлях до ЄС країн Вишеградської четвірки: уроки для України», що його  Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»  разом зі своїми партнерами – Інститутом громадських справ (Словаччина), Інститутом європейської політики EUROPEUM (Чеська Республіка) та Центром соціальних і економічних досліджень (Польща) здійснює за фінансової  підтримки Міжнародного вишеградського фонду.

Експерт Центру європейської політики Вацлав Кріж із Чехії розповів про досвід його країни в проведенні   адміністративної реформи,  яка  включала  зокрема й  боротьбу з корупцією. На його думку, Україна повинна скористатися надбанням європейських країн, але  не повинна потрапити на гачок, на який свого часу потрапляла Чехія, ухваливши в 1999 році закон про вільний доступ до інформації. «Адже мало мати  закон, – каже чеський експерт. –  Він може бути добре написаний, але це буде формальний акт і суспільство не  знатиме, як його використовувати. Так вийшло й у нас –  закон  був дуже добре  виписаний експертами, але суспільство не знало, як використовувати його повною мірою».

Вацлав Кірж дав іще кілька порад, до яких варто було б прислухатися. По-перше, використовуючи успішну практику  інших країн, зважати на те, що спрацювало там найкраще  і що може добре працювати саме в Україні. По-друге, країна має  не лише адаптувати закони відповідно  до вимог Євросоюзу,  а й  постійно покращувати їх.   «Наприклад, у Чеській Республіці представники неурядових організацій наполягали  на додатковому створенні Центрального  реєстру укладених контрактів, попри те, що Закон про публічні закупівлі був дуже  гарно  написаний і начебто працював», – пояснив чеський експерт.

Пан Вацлав також радить громадському суспільству формувати  спільні ініціативи  всередині  самого  громадського сектору. «У Чехії, наприклад,  діє ініціатива «Реконструкція держави», – розповідає експерт. – Це  ініціатива декількох неурядових організацій,  які намагаються зробити сферу  державної влади прозорою. Достатньо успішна ініціатива,  бо спонукає політиків робити зміни».

Бартош Радзіковський, експерт Центру соціальних та економічних досліджень,  також відзначив, що за  10 років євроінтеграції Польща здійснила великий прорив у політиці, економіці та інших галузях суспільного життя. Поляки отримали свободу пересування людей, капіталу, послуг і товарів, завдяки чому у країни з’явилися значні вигоди для розвитку. Зросли доходи домашніх господарств. Наприклад,  подружжя з двома дітьми заробляло у 2004 році близько 8500 євро на рік, а в 2013 майже вдвічі більше – 15400 євро.   Зріс експорт на 30%,  зросла можливість молоді навчатися за кордоном –  приблизно 100 тис. молодих поляків навчалися за кордоном за період з 2004  до 2013 рік. За цей же період рівень безробіття  в країні з 20% скоротився на 9%.

Говорячи про можливості  росту для України, польський експерт  вважає, що  для економіки країни важливими  будуть зростання експорту та диверсифікація зовнішньої торгівлі. Необхідно також покращувати стандарти ведення бізнесу. «Наприклад, у  Польщі 99% компаній – це маленькі компанії, які наймають не більше 50 людей, але  є серцем  економіки країни, – пояснює свою думку Бартош Радзіковський, – і ми повинні завжди пам’ятати про те , що політичні дискусії – це дуже важливо, але ведення бізнесу та підприємництва в країні  становлять основу її економічного розвитку».

Експерт із Польщі наголосив, що немає єдиної  моделі для всіх країн, але досвід співпраці з ЄС демонструє, що кожна країна, яка  ступає на цей шлях має більшу прозорість, більшу конкурентоспроможність, більше справедливості, має можливості  пришвидшити свій  розвиток, для того щоб наздогнати ті країни, які вже пройшли цей шлях трансформації.

Гліб Канєвський, експерт Центру політичних студій та аналітики (Київ),  порушив тему державних закупівель як одного з компонентів прозорості функціонування держави.

Він зазначив, що сам закон  про державні закупівлі, ухвалений 2014 року,    відповідає європейським вимогам. Адже над ним працювали як громадські експерти, які допомагали Міністерству економічного розвитку  розробляти цей законопроект, так і  представники Європейської комісії в Україні, експерти  з державних закупівель, які надавали свої поради. Тож  закон відповідає усім  цивілізованим стандартам європейської спільноти, але в реаліях він слабо працює, що підтверджує тезу  –  немає значення,  наскільки чудово прописаний закон, важливо наскільки він безпосередньо втілюється в житті.  Однією проблем з слабкої дієвості закону є те, що впала конкуренція під час  державних закупівель. Друга проблема –  створення штучних монополій на ринку державних  закупівель, третя – відсутність адекватної комунікації між міністерствами. «Ці проблеми треба  негайно вирішувати,  – наголошує експерт,  – тому що державні закупівлі  це безпосередні інструменти за допомогою яких  держава задовольняє послуги громадян».

В свою чергу, експерт Реанімаційного пакету реформ з економічного напрямку Ілля Несходовський відзначив, що насамперед необхідно створити  конкурентні  умови на ринку і де-факто  провести демонополізацію.  Другою ключовою  реформою, на думку експерта, – має стати послаблення фіскального тиску на бізнес.  «Це одна з основних  реформ ринку праці та фіскального сектору в Україні,  – пояснює експерт. – А щокробить уряд? У своїх законопроектах,  які висувалися,  але завдяки тиску громадянськості не були ухвалені,  закладено тільки збільшення податків. Проте фіскальних можливостей у бізнесу вже немає. Подальший тиск призводитиме лиш до ще більшої тінізації економіки і її  банкрутства».

Податкова реформа  має бути спрямована на те, щоб  зменшити тиск, але разом з тим і боротися з неплатниками  податків, переконаний  Ілля Несходовський. «У нас виходить так – несплата податків оцінюється експертами в 80 млрд  грн, в той час, як  існує інший бізнес, який  переплачує за тих, хто ухиляється від податків. І ця переплати дорівнює несплаті. Тобто хтось платить двічі  до державного бюджету, а хтось  не платить  взагалі. Економіка України хронічно хвора,  і нам потрібні  реанімаційні заходи  для  того, щоб її реанімувати», – підсумував експерт.

Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко нагадав, що виклики, які стоять перед Україною сьогодні надзвичайно гості і більші, ніж були колись перед країнами Вишеградської четвірки. Країна переживає  політичну кризу, пов’язану  з війною, і соціальну кризу, а тому  їй доведеться поєднувати  реанімаційні  та антикризові заходи із  структурними реформами.  Успішність реформ буде вагомим аргументом для подальшої європейської інтеграції. Але для української влади існує й ще один виклик, вважає політолог. «Новий специфічний момент – проблема революційної нетерпимості.  Суспільство зараз чекає не просто реформ, а швидких  результативних реформ. Найближчі півроку треба продемонструвати перші результати. А тому зараз дуже важливо визначитись, які саме реформи і в якій послідовності робити», – констатував Володимир Фесенко.

Комунікаційний менеджер Реанімаційного пакету реформ Андрій Андрушків наголосив, що один із  уроків, який випливає  з реформ, впроваджуваних  Вишеградською четвіркою, це відповідальність уряду. «Відповідальність уряду  має бути трансформована в календар з чіткими строками  виконання тих чи інших задумів, – наголосив експерт. –  План роботи урду має бути трансформований в настінний календар , як то «Календар городника»,   і люди, відриваючи по листку,  можуть  стежити, чи став план діяльності уряду дорожньою картою змін їхньої країни чи ні», – відзначив  Андрій Андрушків.