Громадянське суспільство тягне Україну вгору – Гарань

У п’ятницю, 26 січня, в Чернівцях відбулись обговорення на тему “Громадянське суспільство в Україні: рівень розвитку, активності, благодійності”. Згідно з соціологічними опитуваннями, лише третина українців оцінює розвиток громадянської активності як середній, ще третина – як низький, і лише 10% вважають його високим.

Такі дані озвучив науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

“Коли міжнародні організації складають різноманітні рейтинги, в яких оцінюють Україну, то саме активність громадянського суспільства – те, що тягне Україну вгору. Вниз тягне корупція, відсутність верховенства права, порушення в судовій сфері. А активність громадянського суспільства завжди в Україні оцінювалась високо”, – зазначив він.

Згідно з дослідженням Фонду, проведеними 15-19 грудня минулого року, 7% респондентів заявили, що залучені до активної громадської діяльності. Водночас лише 15% сказали, що є членами громадських об’єднань. У порівняні з розвинутими західними країнами, це мало.

Але, на думку професора, дивлячись на пострадянську ситуацію в країні та непростий економічний стан, такі результати все одно свідчать про зростання участі людей у громадських організаціях.

Фото: Український інтерес/Юлія Далецька

Волонтерською діяльністю протягом року займались близько 12% опитаних. Найбільш активні з них – молоді люди. Водночас соціологічні опитування доводять, що українці найбільше довіряють саме волонтерам та громадським організаціям. Хоча, за словами пана Гараня, останнім часом спостерігаються інформаційні атаки на ГО.

“Особливо це (інформаційні атаки – ред.) пов’язано з тими організаціями, які займаються антикорупційною діяльністю. Ми тут чуємо дві тези – “все робиться на західні гроші” та “вони самі корупціонери”. А найгостріше це помітно навколо створення Антикорупційного суду”, – пояснив він.

Читайте також: Громадянське суспільство: 85% українців не проявляють активності

Але попри інформаційні атаки, люди все одно активно дають гроші волонтерам та громадським об’єднанням – 41% респондентів заявили про це. Так, понад половина з них виділяють “до 100 гривень” (55%), але кількість тих, хто готовий допомагати, зростає.

Фото: Український інтерес/Юлія Далецька

Чернівецькі громадські активісти погодились з такою соціологією. Однак, підкреслюють, що із підвищенням плати за комунальні послуги люди стали менше та рідше давати кошти волонтерам.

Також соціологи Фонду опитали 192 громадські організації, аби дізнатись думку самих представників громадянського суспільства щодо свого розвитку. Однозначно, результати дослідження свідчать про те, що зараз вплив ГО на ухвалення тих чи інших рішень влади набагато вищий, ніж до Революції Гідності.

У розрізі відносин “неурядові організації-влада” респонденти виділили наступні головні проблеми:

• упереджене ставлення до громадських організацій з боку влади (72%)
• пасивність самого населення (близько 70%)
• корупція в органах влади (60%)

Фото: Український інтерес/Юлія Далецька

Як зазначив голова правління чернівецького Центру громадської активності “Синергія” Ігор Кухарчук, недовіру до ГО з боку населення також викликає відсутність звітів про фінансову та професійну діяльність організацій.

“На регіональних рівнях немає постійного звітування від громадських організацій. Люди не бачать, чому довіряти. Коли ти звітуєш фінансово та аналітично щороку, тоді є й моральне право критикувати та вимагати цього від інших”, – пояснив він.

А загалом представники ГО незадоволені двома пунктами: створенням “кишенькових” організацій, які працюють на замовлення певних олігархів та політичних сил (75%), та залежністю громадських організацій від “донорів” (68%).

Фото: Український інтерес/Юлія Далецька

Проект “Громадянське суспільство як двигун реформ в Україні: нові виклики і небезпеки” здійснюється Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Інформаційний партнер – портал “Український інтерес”.

Підготувала Юлія Далецька, “Український інтерес”