Громадський активізм та ставлення до реформ: суспільна думка в Україні

Опитування
Перегляди: 6527
8 жовтня 2019
Read this article in English

Національне опитування щодо громадянського залучення було проведене на замовлення Пакту в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID)[1]. Нижче наведено ключову інформацію за результатами опитування, яке було проведено влітку 2019 року.

Метою опитування є дослідити рівень громадянського залучення та участі, ставлення суспільства до громадських організацій, а також сприйняття громадянами процесу реформ в Україні. У цій хвилі опитування ми також поставили українцям питання, які відображають громадянську освіту та ставлення до етнічного та іншого різноманіття.

Останній польовий етап опитування було виконано дослідницькою агенцією Info Sapiens Україна в червні – липні 2019[2]. Опитування проводилися по всій Україні серед мешканців старше 18 років особисто в їхніх домівках.

Вибірка склала 2054 респондентів та відображає розподіл дорослого населення України за віком, статтю, областю та населеним пунктом (за винятком АР Крим і тимчасово непідконтрольних українському уряду територій Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2 % (без врахування дизайн-ефекту).

Графіки, що відображають дані дослідження, можуть бути завантажені тут.

Залученість до громадських активностей низька, але поінформованість про активізм та інтерес до нього додають оптимізму.

  • Один з чотирьох українців (25,2%) регулярно, або інколи відвідує зустрічі в своїй громаді. Як і в попередніх опитуваннях, менша частка громадян бере участь у активностях громадських  організацій (17,1%).
  • Щодо різних форм демократичної участі, респонденти найбільш залучені до роботи місцевих громадських комітетів (7,0%), у громадські слухання (6,8%), мирні зібрання (6,0%), написання скарг до місцевих органів влади про інфраструктурні проблеми (5,9%), та подання офіційних скарг представникам державних органів влади (5,1%).
  • Чотири з десяти українців (39,8%) свідомі можливості повідомити місцеву владу про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном; 37,4% свідомі можливості брати участь у мирних зібраннях, а 36,3% обізнані про можливість участі у місцевих комітетах. Найменше громадяни обізнані про ті форми активізму, які вимагають певного рівня експертизи – коментування законопроектів (24,9%) або участь в офіційних дорадчих органів (22,3%).
  • Українці найбільш зацікавлені в повідомлення про інфраструктурні проблеми особисто або за телефоном (21,2%). Окрім цього, вони проявляли інтерес до роботи у місцевих громадських комітетах (19,8%), повідомлення про інфраструктурні проблеми онлайн (19,7%) та подання офіційних скарг представникам державної влади (17,8%).
  • Громадяни найменше брали участь в антикорупційних активностях. Тільки 1,9% повідомляли про корупцію офіційних осіб, і така саме частка розповідала про корупцію в медіа. Лише 1,7% використовували онлайн-інструменти аби анонімно повідомляти про корупційні або виборчі порушення.

Громадянська освіта зростає, але громадяни не повністю свідомі їхнього права на мирні збори.

  • Якщо говорити про рівень громадянської освіти, 12,6% українців правильно відповіли на 10 з 13 питань, що стосувалися основ державного устрою та прав громадян. Ця частка збільшилася з червня 2018, коли вона становила 11,2%.
  • Однак, ніхто з опитаних не зміг відповісти на всі 13 питань щодо громадянської освіти правильно.
  • Найскладнішим питанням виявилося питання про необхідність дозволу влади на проведення мирних зібрань. Майже дві третини (59%) громадян неправильно відповіли, що такий дозвіл від влади потрібен, в той час як 20,9% не відповіли взагалі. Питання про місцеві органи виконавчої влади (69,9% відповіли неправильно, 7,6% не відповіли), визначення українського народу в Конституції (61,9% обрали неправильний варіант, 6.8% не відповіли) та ставку податку на прибуток для фізичних осіб (34,6% та 32,7% відповідно) також викликали складнощі.

Національний екзит-пол вперше став найбільш упізнаваною громадською ініціативою.

  • Вперше за час вимірювання впізнаваності логотипів громадських ініціатив Національний екзит-пол вийшов на перше місце із 35,7% українців, які впізнають його лого. За цим показником, екзит-пол обійшов дві великі і добре відомі благодійні організації.
  • Інші громадські ініціативи з добре впізнаваним лого включають: Фонд Віктора Пінчука (30,6%). Ріната Ахметова (30,5%), Фемен (26,6%) та Чесно (15,1%).

Майже половина громадян готові зробити пожертву громадським організаціям.

  • Четверо з десяти українців (44,4%) готові зробити грошову пожертву справі, в яку вірять та організації, якій довіряють. Рівень доходів домогосподарств пов’язаний із готовністю зробити таку пожертву, проти не так сильно, як можна було б очікувати. Навіть серед тих, кому бракує грошей на їжу, 39,4% готові пожертвувати хоча б якусь суму. Рівень освіти є найбільш визначальним серед інших демографічних чинників: чим він вищий, тим більше ймовірність, що людина готова пожертвувати на громадські ініціативи.
  • Серед причин, які мотивують громадян робити пожертву громадським ініціативами найчастіше називають чіткі цілі та результати діяльності організації (38,4%). Другий за впливом фактор – це відгуки людей про ініціативу, яким респонденти довіряють -він  важливий для 31,9% українців. Прозорість фінансування та розподілу коштів організації є суттєвим фактором для 29,7% українців.
  • Більшість громадян не підтримують ідею закону, який би зобов’язував уряд інвестувати сплачені ними податки для підтримку організацій громадянського суспільства (40%). Кожен третій (34,2%), однак, підтримав би такий закон.

Українці стають нетерплячими в очікуванні плодів реформ.

  • Більш ніж третина (34,4%) українців зазначають, що вони досі не відчули жодних наслідків реформ. Тим часом, 27,9% відчули як позитивні, так і негативні наслідки. Негативний досвід також був поширений: кожний четвертий (26,7%) респондент мав негативний досвід, в той час як лише 4,5% пощастило мати позитивний.
  • Українці очікують, що реформи матимуть швидший ефект. Відносна більшість (39,7%) громадян очікують результатів реформ впродовж трьох років, кожний з п’яти (19,5%) очікує впливу реформ впродовж п’яти років і приблизно така сама кількість (19,1%) вірить, що реформи матимуть наслідки більш ніж через п’ять років. Це показники суттєво змінилися за останній рік: тоді третина респондентів очікувала результатів реформ більше ніж через 5 років, в той час як лише кожний п’ятий очікував наслідків впродовж 3 років.

Кожний третій українець негативно сприймає «інакшість», а підтримувати дискриміновані групи готові далеко не всі.

  • Кожен третій українець (32,5%) вірить, що збільшення кількості людей різних національностей, соціальних груп і сексуальної орієнтації робить Україну гіршим місцем для життя. Тільки 9,5% громадян вірить, що збільшення різноманіття робить Україну кращим місцем. Більшість (58.0%) вірить, що це нічого не змінює.
  • Групою, яка зазнає в Україні найбільшої дискримінації, більшість українці вважають сексуальні меншини (25,3%). Окрім них, українці обрали зі списку внутрішньо переміщених осіб (18,4%), національні меншини (16,9%), жінок (13,7%) та мусульман (9,3%).
  • Кожний четвертий (38,4%) українець готовий підтримати дискриміновані групи у боротьбі за їхні права. Приблизно така саме частка (38,2%) відкидає ідеї відстоювати їхні права.

Навколишнє середовище сприймається радше як місцева проблема, а не проблема країни.

  • Громадяни вважають основними проблемами України боротьбу з корупцією (55.0%), кризу на Донбасі (48,5%) та охорону здоров’я (41,1%).
  • Тим не менше, на питання про найбільш важливі проблеми персонально для них, українці вказали на стан охорони здоров’я (56,7%). Іншими персонально важливими проблемами були визнані корупція (36,5%) та пенсії (28,9%).
  • Хоча навколишнє середовище обіймає лише п’яте місце серед 11 запропонованих проблем країни, воно сприймається як місцева проблема номер один. Більшість громадян (53,8%) переконані, що в їхньому районі є проблема із навколишнім середовищем. Окрім цього, українців на локальному рівні турбує економічний занепад (49,5%), еміграція (32,0%), охорона здоров’я (26,6%) та освіта (17,2%).

Бажання нового Президента подолати корупцію викликає довіру.

  • Більш ніж чверть громадян (28,7%) переконані, що новий Президент дійсно хоче подолати корупцію. Хоча це і не здається великим відсотком, це найбільший рівень довіри серед органів влади, та суттєвий стрибок у порівняні з 4,2%  українців, які вірили, що минулий Президент прагнув подолати корупцію влітку 2018 року.
  • Окрім нового Президента, українці довіряють Національному антикорупційному бюро (20,8%), Національному агентству з питань запобігання корупції (17,4%), Генеральній прокураторі (12,2%) та місцевому самоврядуванню (10,6%).
  • Щодо відповідальності за боротьбу з корупцією, то наявна чітка тенденція покладання більшої відповідальності на неурядових агентів, та зменшення ролі влади. З вересня 2017 частка тих, хто вірив, що засоби масової інформації грають суттєво роль у подоланні корупції, виросла з 8,9% до 20,3%, а тих, хто такої ж думки про неурядові організації – з 3,8% до 11,8%. Сприйняття відповідальності звичайних громадян виросла в межах похибки з 25,4% до 29,1%, попри те, що самі громадяни найменш залучені в антикорупційну активність (дивіться перший розділ). З іншого боку, кожен орган влади з наведеного списку сприймається як такий, що грає меншу роль в протидії корупції, ніж у було у вересні 2017.

Цей прес-реліз підготовлено в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

[1] Метою Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» є підвищення обізнаності громадян щодо громадянського залучення на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Останні новини з категорії Опитування

Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі

Пресреліз, підготовлено за результатами опитувань Інституту соціології НАН України, Фонду "Демократичні ініціатви", Центру Разумкова, КМІС...
8 травня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024