Незадоволення українців роботою чинного уряду зростає, натомість збільшується довіра до громадських активістів

Опитування
Перегляди: 1284
25 липня 2018

Згідно з результатами третьої хвилі національного опитування щодо громадянського залучення, проведеного у червні 2018 року організацією Пакт (Pact), за останні дев’ять місяців зросла довіра громадян до громадянського суспільства. 60% опитаних довіряють волонтерам та 45% – громадським організаціям (у вересні 2017 року ці показники були 53% та 40% відповідно).

Цього не скажеш щодо ставлення українців до чинного уряду. Громадяни продовжують сприймати його як неефективний і вказують на негативний вплив від реалізації реформ в державі. Зростає також частка тих, хто категорично проти впровадження реформ.

Рівень участі та зацікавленості українців у громадській діяльності впродовж останнього року залишається незмінним. Залучення громадян залишається практично на рівні показника 2017 року. За минулий рік близько 25% українців долучились хоча б до однієї громадської ініціативи, в той час як решта респондентів (75%) залишились осторонь, вважаючи участь у таких заходах марною тратою свого часу.

Крім того, згідно з результатами опитування, рівень громадянської обізнаності залишається досить низьким, хоча на статистично значущому рівні з вересня 2017 року цей показник дещо зріс.

Національне опитування щодо громадянського залучення було проведене на замовлення Пакту в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID)[*]. Метою опитування було дослідити рівень громадянського залучення та участі, ставлення суспільства до громадських організацій, а також сприйняття громадянами процесу реформ в Україні. Пакт проводить опитування тричі на рік для того, щоб простежити основні коротко- та середньотермінові тенденції у громадянському залученні та обізнаності українського суспільства про громадянські активності. Дане опитування є вже третім в серії і було проведене компанією GfK Україна в червні 2018 року.

Опитування проводилися по всій Україні серед мешканців старше 18 років особисто в їх домівках. Вибірка склала 2001 респондентів та відображає розподіл дорослого населення України за віком, статтю, областю та населеним пунктом (за винятком АР Крим і тимчасово непідконтрольних українському уряду територій Донецької та Луганської областей). Теоретична похибка вибірки становить 2,2 %. Для порівняння наводяться результати тогорічних подібних досліджень, які Пакт проводив в рамках проекту USAID/UNITER. Таблиці з даними можна завантажити тут.

Огляд результатів дослідження:

Персональний інтерес є ключовим стимулом для участі у громадській діяльності

  • За даними опитування 7-8% українців активно долучаються до життя своєї громади. Ще 17-21% іноді беруть участь у громадських зібраннях чи заходах. Частка тих хто через брак інтересу не долучається до громадських ініціатив поступово зменшується – з 43% у вересні 2017 року до 39% зараз.
  • Найбільш активно, за останній рік, українці брали участь у створенні будинкових комітетів (8%) та у мирних зібраннях (9%). Найпопулярнішою громадською ініціативою серед опитаних (37%) стала можливість поінформувати  місцеві адміністрації про стан доріг та інші інфраструктурні питання. Поряд з цим такі активності як повідомлення про випадки корупції та порушень на виборах залишаються одними з найменш популярних серед українців.
  • На запитання «що б мотивувало вас займатися громадською діяльністю?» майже третина опитаних (31%) відповіли «якщо це буде безпосередньо стосуватися моїх інтересів та інтересів моєї сім’ї». Така зацікавленість прослідковується і в переліку найбільш популярних активностей, в яких респонденти брали участь, а саме: створення будинкового комітету, участь у громадських слуханнях, подання скарг до місцевих органів влади стосовно ям на дорогах чи інших інфраструктурних питань. Іншими словами, особисті проблеми та інтереси мають більше значення для українців. Тож якщо громадські організації прагнуть залучити більше зацікавлених активістів, то вони повинні переконати громадян, що участь у кожній з таких активностей має пряме відношення до їх повсякденного життя та відповідає їх особистим інтересам.
  • Брак часу та/або мотивації є основними перешкодами, через які українці не долучаються до громадських ініціатив. Цю причину назвали 38% опитаних. Вочевидь, громадські організації досягнуть більше успіху якщо у спілкуванні зі своєю аудиторією зможуть продемонструвати, що активна громадська участь вартує витраченого часу та енергії.
  • Значна частина населення залишається скептично налаштованою щодо участі в громадських ініціативах. 29% респондентів не вірять у те, що така активність може якимось чином вплинути на ситуацію та змінити її. Поєднання фаталізму та патерналізму можна прослідкувати у частці тих громадян, хто вважає, що громадські організації не є відповідальними за вирішення проблем, які вони беруться вирішувати. 23% вважають, що соціальні проблеми має вирішувати держава, а не громадські організації.

 

Громадяни сповнені недовіри до впроваджуваних реформ

  • Частка тих, хто не відчув на собі жодного впливу від впровадження реформ помітно знизилась. У вересні 2017 року 51% респондентів зазначили, що вони не відчувають жодних змін, проте вже сьогодні цей показник становить 37%. Такий результат, швидше за все, є наслідком запуску низки реформ, які мають пряме відношення до повсякденного життя громадян (медичної, охорони здоров’я тощо).
  • Проте значно більше людей повідомили, що вони відчули негативні наслідки в червні 2018 року (34 %) порівняно з вереснем 2017 року (24%). Лише 2% опитаних вказали, що для них реалізація реформ мала позитивні наслідки. На тлі зростання негативного відношення українців до реформ, ця цифра не лише є вкрай малою, але й практично незмінною з 2015 року.
  • Частка громадян, які готові до погіршення умов життя через реформи, стабілізувалася за останні три роки на 7%, тоді як частка тих, хто вважає, що умови життя вже достатньо погіршилися, і все одно нічого не зміниться досягла піку (50%) у квітні 2016 року і з того часу знизилася до 47 %.
  • Негативне сприйняття змін знаходить своє відображення у кількості громадян, які абсолютно проти впровадження реформ (25 %). В січні 2018 року кожен п'ятий українець (22%) виступав проти процесу реформування.
  • Громадяни здебільшого оцінюють реформи за особистими асоціаціями та індикаторами. Наприклад, серед найбільш популярних індикаторів для їх оцінки: рівень особистого доходу та достатку в родині, загальний стан національної економіки, здатність держави ефективно надавати послуги, зміцнення курсу гривні. Ці дані знов таки підтверджують спостереження, що люди приходять до розуміння політичного життя на національному та місцевому рівнях через призму власного добробуту.
  • 20% респондентів визначили як найбільш помітну та вдалу реформу децентралізації. За нею йдуть медична (18%) та пенсійна реформи (18%). Водночас 44% українців не можуть назвати жодної успішної реформи. Серед найбільш критичних проблем держави українці продовжують називати кризу на Донбасі (51%), стан економіки (50%)  та боротьбу з корупцією (47%).
  • На думку українців, корупція (39%), війна (38%) та олігархи (34%) є найбільшими перешкодами для реалізації реформ.

 

На тлі розчарування в ефективності роботи чинної влади спостерігається зростання довіри до громадських організацій

  • Серед українців спостерігається зростання довіри до волонтерів, громадських організацій та активістів. З вересня 2017 р. частка тих, хто довіряє волонтерам та волонтерським організаціям, зросла з 53% до 60%. Кількість тих, хто довіряє громадським організаціям – з 43 % до 45%, а окремим активістам – з 35 % до 40%. З послабленням віри українців в ефективну роботу влади та зростанням позитивної оцінки роботи представників громадського сектору за межами формальних політичних процесів, спостерігається зростання відносного впливу громадських організацій.
  • Громадяни, які довіряють громадським організаціям та окремим активістам, вважають їх роботу реальною та ефективною. Більша частина (59 %) також вірить, що ОГС можуть вирішити наявні проблеми та допомогти людям. Українці очікують, що громадські організації не тільки вирішуватимуть вузько-галузеві чи персональні проблеми – наприклад, допомагатимуть нужденним, – але й будуть дбати про питання державного значення (20%).
  • Водночас, позиції політичних партій з точки зору сприйняття їх діяльності, слабшають. Найбільш популярною партією опитані назвали Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"  – 9% підтримки населення. Рівень показника довіри населення до інших восьми політичних партій не перевищує 5%.
  • Значна частина населення залишається апатичною щодо виборів та незадоволеною роботою уряду. На запитання, за кого ви б проголосували на найближчих президентських виборах, думки українців були досить різними. Найбільшу підтримку серед респондентів отримала Юлія Тимошенко – проте тільки 9%. Кожен третій виборець виступає або проти всіх, або не збирається йти на вибори.  

    Цільові групи для залучення до громадського активізму
     
  • При порівнянні найбільш активних груп населення за віковими чи гендерними ознаками значної різниці не спостерігається. Однак, молодь віком 18-24 роки менш представлена серед тих, хто брав участь у громадських ініціативах (8%), тих, хто бажає брати участь (9%), а також тих, хто не бажає долучатись (14%). Найбільш потенційно активною частиною населення є люди віком від 25 до 34 років.
  • Здебільшого громадяни, які брали участь хоча б в одній громадській активності, живуть у невеликих містах з населенням менше ніж 50 тис. Ті українці, які не брали участь у жодній громадській ініціативі, але потенційно зацікавлені у цьому, переважно живуть у великих містах (> 500 тис.).
  • Ті, хто має вищі статки, кращу освіту, живе в у містах та має добре оплачувану роботу, є більш схильними до громадського активізму.

 

Цей прес-реліз підготовлено в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

[*] Метою Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» є підвищення обізнаності громадян щодо громадянського залучення на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Top