Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі

Офіційне наближення до європейських традицій святкування дати закінчення Другої світової війни було розпочате після Революції Гідності. 8 травня 2014 року Уряд Арсенія Яценюка підтримав ініціативу Інституту національної памʼяті запровадити червоний мак як новий символ памʼяті та розпочати урочистості 8 травня. У 2015 році Верховна Рада України в рамках декомунізації проголосувала відповідний закон, а Президент України Петро Порошенко підписав указ «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни». Так було запроваджене одночасне відзначення Дня пам'яті та примирення 8 травня та Дня Перемоги над нацизмом 9 травня.

Ця ініціатива продовжила тривалу суспільну дискусію про роль українців у часи Другої світової війни, історичну пам’ять та історичну свідомість як важливі чинники формування нації. Власне, це стало важливим інструментом відмежування від російських міфів про цю війну та культу «побєдобєсія», який російський режим інтенсивно культивував впродовж десятиліть, нав’язуючи свою збочену інтерпретацію тих подій.

Однак ця ініціатива не одразу знайшла розуміння в українському суспільстві. Радянські традиції та сучасні російські медійні наративи ще тривалий час розділяли суспільство на прихильників та противників переосмислення подій та наслідків Другої світової війни. Як свідчить моніторингове дослідження Інституту соціології НАН України, проведене у червні-липні 2015 року, лише третина (34,3%) громадян підтримали одночасне святкування пам’ятних дат 8 і 9 травня. Тоді як чверть респондентів (24,7%) вважали, що святкування Дня Перемоги слід залишити лише на 9 травня. Крім цього, 13,3% опитаних вважали, що ці події необхідно відзначати в один день – 9 травня. Натомість кількість тих, хто схилявся до відзначення подій кінця Другої світової війни лише 8 травня, загалом не перевищувала 10% опитаних.

Джерело: Інститут соціології НАН України, моніторингове дослідження 2015 року.

Про поступове прийняття населенням ідеї відзначення двох дат свідчить опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у квітні 2021 року. Хоч і незначно, але зросла (до 41%) підтримка одночасного відзначення пам’ятних дат 8 і 9 травня. Однак вагома частина (30,9%) продовжувала наполягати на святкуванні лише Дня перемоги над нацизмом 9 травня. Прикметно, що підтримка варіанту відзначення лише Дня пам’яті та примирення 8 травня впродовж шести років залишалася незмінною.

Джерело: Фонд «Демократичні ініціативи» та Центр Разумкова, 2021 рік.

Така неоднозначність у сприйнятті цих двох календарних дат була пов’язана з тим, що у суспільстві відбувалося «змагання» загальносвітового концепту «Другої світової війни» з усталеним для пострадянського населення концептом «Великої Вітчизняної війни».

У 2015 році лише п’ята частина населення позитивно оцінювала ідею заперечення війни 1941–1945 років як Великої Вітчизняної війни для України, тоді як 62,1% опитаних негативно поставилися до цього.

Джерело: Інститут соціології НАН України, моніторингове дослідження 2015 року.

Однак у вже згадуваному спільному опитуванні Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова 2021 року концепт «Великої Вітчизняної війни» як перемоги лише радянського народу набув значно меншої підтримки (37,3%). Проте визначення Дня Перемоги як перемоги Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні підтримувався лише чвертю опитаних.

Джерело: Фонд «Демократичні ініціативи» та Центр Разумкова, 2021 рік.

Цікавою є динаміка поглядів щодо сприйняття змісту 9 травня, яка була зафіксована соціологічною групою «Рейтинг». На жаль, у цій методиці не фігурувала можливість вибору між обома датами. Проте тут є змога побачити кардинальну зміну поглядів, спричинену російсько-українською війною. Зокрема, якщо до 2014 року домінувало сприйняття 9 травня як Дня Перемоги, то вже у 2018 році третина населення сприймала цю дату як День пам'яті жертв у Другій світовій війні. А вже після повномасштабного російського вторгнення абсолютна більшість українців почала розглядати 9 травня як День пам'яті жертв Другої світової війни.

Джерело: Група «Рейтинг».

Втім, якщо розглядати День Перемоги на тлі інших свят за ступенем важливості, то згідно з даними опитувань КМІС, ще у 2010 році День Перемоги був одним із найважливіших свят, за популярністю (58%) воно поступалося лише Різдву, Новому року та Великодню. Але згодом ця історична дата почала поступатися багатьом релігійним і світським святам. А з початком повномасштабної російсько-української війни лише кожен десятий респондент зазначив важливість цієї дати. Натомість сучасні драматичні події зумовили зростання кількості тих, хто цінує День захисника України та День Незалежності України.

Джерело: КМІС

Так, День перемоги, який відзначався 9 травня, перестав бути сакральним днем для українців з огляду на те, що ця дата дуже активно святкується у Росії як мілітаристське агресивне свято. Через російську агресію багато українців свідомо відсахнулися від цієї дати, все більше підтримуючи традицію вшанування полеглих воїнів у Другій світовій війні у загальноєвропейський день 8 травня. До того сучасна визвольна війна є більш актуальною для нації, тому події Другої світової війни природнім чином відходять на задній план.

Цілком логічно, що з 2023 року Україна офіційно перейшла на єдину дату –  8 травня – як День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.