Генсек НАТО лорд Робертсон: «Заявка містера Кучеріва на індивідуальне членство в Альянсі – це дуже серйозний жарт»

Віталій ДОВГИЧ,
журналіст

Сьогодні минає чортова дюжина весен від того часу, як від нас пішов у Вічність засновник і незмінний директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів. Це сталося 29 травня 2010 року.

Хрещатик, Хрещатик, Хрещатик…

Незадовго до трагедії Наш Ілько оприлюднив відкритого листа до української і зарубіжної громадськості «Залишаюся оптимістом». Він мужньо констатував діагноз раптового занедужання: «Коли я приїхав із Індонезії додому, то за порадою дружини зробив рентген-обстеження. Мені досить швидко діагностували рак легень. І тепер я проходжу лікування. Я вважаю, що фахівці, які мене лікують, дуже кваліфіковані. Вони призначили мені хіміотерапію. Лікування, яке отримую, в таких випадках є стандартним у всьому світі».

Ілько так завершив листа: «Залишаюся оптимістом. Ніхто з нас не знає, скільки нам відведено. Безумовно, відбулася переоцінка всіх цінностей, особливо – цінності часу. Хочу витрачати його найбільш ефективно й осмислено. Почав займатися йогою, як робив це у 80-х роках до Чорнобиля, ходжу до церкви, думаю про свою роботу та організацію. Вірю в те, що люди можуть і повинні змінювати світ на краще. Залишаюся з вами. Щиро вдячний – Ілько Кучерів».

Лідери Атлантичної ради України – директор ФДІ Ілько Кучерів, професор Донецького держуніверситету Ігор Тодоров, генерал-майор Вадим Гречанінов

Президент Євроатлантичної ради України генерал-майор Вадим Гречанінов у спомині відзначив, що Кучерів належав до тих небайдужих людей, які творили державу Україна і наполегливо рухали її в бік європейських демократичних цінностей, у напрямку ЄС і НАТО.

На цьому наголосила і журналістка радіо «Свобода» Богдана Костюк: «Ілька турбувало те, що більшість українців ставиться до Північноатлантичного альянсу негативно. Він шукав причини цього і намагався знайти способи подолання такої тенденції (за даними опитувань Фонду «Демократичні ініціативи», лише 25 відсотків українців підтримало б вступ держави до НАТО)».

Наш Ілько біля штабу Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. (Supreme Headquarters Allied Powers Europe, SHAPE). Монс (Бельгія), 2006 рік 

В її особі авторитетна медіастанція «Свобода» стисло схарактеризувала стратегію публічної діяльності Кучеріва, що полягала в максимальному розширенні інформаційної роботи поза владними структурами, які працюють неефективно. «Так, незадовго до смерті, – згадувала Богдана, – він консультувався з активістами громадянських рухів та студентських організацій, як краще провадити інформаційну кампанію на підтримку євроатлантичної інтеграції України».

Ілько Кучерів та Ірина Бекешкіна, директорка ФДІ у 2010-2020 рр., презентують результати соціологічного опитування громадської думки щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України. УНІАН, 2003 рік

Варто відзначити парадоксальність мислення Нашого Ілька – одного з ідеологів приєднання України до НАТО. Вирізню лиш один нестандартний крок, який зовні видавався жартом. А науковий директор ФДІ Ірина Бекешкіна, яка очолила фонд  у 2010 р., оцінила його цілком серйозно: «Коли йдеться про євроатлантичну інтеграцію, найперше, що люди згадують, – той епізод, коли Ілько написав заявку на індивідуальне членство в НАТО. Він чудово розумів, що в Альянсі немає персонального членства. Однак це був геніальний піар-хід для того, щоб на повен голос заявити: ми – за НАТО!»

За «круглим столом» з нагоди 15-річчя Будапештського меморандуму  (справа наліво) – євроатлантисти Віталій Довгич, Борис Тарасюк, Іван Заєць, Ілько Кучерів, Ігор Тодоров. Укрінформ, 2009 рік

Достопам’ятна подія відбулася на моїх очах. Точніше – дві… У жовтні 2003 року до Києва з прощальним візитом прибув генеральний секретар НАТО лорд Джордж Робертсон, який мав скласти повноваження в грудні. Крім перемовин із Президентом України Леонідом Кучмою, іншими владоможцями, програма перебування передбачала зустріч із лідерами громадських організацій в Українському домі. Напередодні, 19 жовтня, Наш Ілько написав звернення на ім’я генсека НАТО: «Ваша Високоповажносте, маю честь звернутися до Вас із проханням прийняти мене особисто в члени Організації Північноатлантичного договору…»

Наступного дня масивний Кучерів перепинив Джорджу Робертсону шлях до трибуни.

– Сер! Маю честь передати вам мою заявку на прийняття мене до НАТО на правах  індивідуального члена.

Генсек Альянсу здивовано пройшовся гострим поглядом по тексту і відповів:

– Дорогий Ілько, система «Авакс» розкриє парасольку над вашим балконом. Навіть оса не наважиться потурбувати ваш сон.

Усе дійство зняли та показали в своїх етерах численні вітчизняні й іноземні телекомпанії. Організована Нашим Ільком новина затьмарила офіціозні повідомлення про візит Джорджа Робертсона до Києва…

Генсек НАТО лорд Джордж Робертсон вітає директора ФДІ Ілька Кучеріва з прийняттям заявки на індивідуальне членство в Альянсі. Единбург, 2003 рік 

Але цим Кучерів не обмежився. У листопаді в Единбурзі відбулася чергова сесія Генеральної асамблеї Асоціації Атлантичного договору (The Atlantic Treaty Association, ATA) – міжнародної  громадської організації, покликаної зміцнювати співробітництво народів ЄвроАтлантики. Тут, на своїй батьківщині, лорд Джордж Робертсон мав публічно прозвітувати про результати роботи на посаді генсека НАТО. Кучерів роздав копії заявки на індивідуальне членство в Альянсі делегатам із 52-х країн, а одну завчасно поклав на робочому місці почесного гостя. Зайшовши до зали, Робертсон одразу запримітив її, перечитав, потис руку Нашому Ільку і привселюдно заявив:

–  Заявка містера Кучеріва на індивідуальне членство в Альянсі – це дуже серйозний жарт. Ми мусимо внести пропозицію Альянсові: прийняти поправку до Вашингтонської угоди і, таким чином, прийняти Ілька Кучеріва в члени НАТО.

Асамблея підтримала ідею Джорджа Робертсона дружніми і дружними оплесками…