Медіа
Перегляди: 565
26 листопада 2004

Екзит-пол для України та «екзот-пол» для Путіна

Дзеркало тижня, 26 листопада, 2004

Здається, ще зовсім недавно поняття «екзит-пол» (exit-poll) було екзотичним навіть для багатьох журналістів (які вперто іменували його «пулом»), не кажучи вже про пересічного українця...

Здається, ще зовсім недавно поняття «екзит-пол» (exit-poll) було екзотичним навіть для багатьох журналістів (які вперто іменували його «пулом»), не кажучи вже про пересічного українця. Мій комп’ютер і досі виявляє сваволю, намагаючись виправляти «екзит» на «екзот». Проте нинішня ситуація у країні різко підвищила політичну грамотність громадян, і поняття «екзит-пол» увійшло до лексикону політичної освіченості.

Хочу підкреслити, що опитування на виборчих дільницях проводилися в Україні під час усіх загальнонаціональних виборів, починаючи з 1998 року, і їх результати ніколи докорінно не відрізнялися він офіційних даних ЦВК, що надавало результатам виборів додаткової легітимності та переконливості.

Вперше проголошені офіційні результати і дані екзит-полу істотно розійшлися на виборах мера у Мукачевому — загалом на 60%, якщо взяти різницю по обох кандидатах. Підготовка до «мукачівського» сценарію на загальнонаціональних виборах Президента у повен зріст поставила для влади проблему: що робити з екзит-полом, який, як і зазвичай, проводитиметься на президентських виборах? Загострювали проблему й події, що сталися у Грузії, коли саме екзит-пол, який засвідчив фальсифікацію виборів на користь партії влади, став поштовхом до «революції троянд».

Антиекзитпольна «артпідготовка» у засобах масової інформації певної політичної орієнтації велася постійно. Проте протягом тривалого часу штаб «єдиного кандидата», за висловом самого кандидата, не знав, «як маніпулювати» такою «технологією, як екзит-пол. Але «технологія» виявилася зовсім простою: вашому екзит-полу — наш екзит-пол, і краще — не один, а декілька. Дуже важливо було у ніч виборів, 31 жовтня, створити екзит-польну «однорідність», яка б засвідчувала перемогу Віктора Януковича. Не випадково на інтернет-сайтах, що контролюються есдеками та донецькими, вже о 18.00 31 жовтня з’явилися повідомлення, що всі чотири екзит-поли, які проводяться на виборах, засвідчують перемогу Віктора Януковича.

Проте не так сталося, як гадалося. Проблема в тому, що професійне дослідження (себто за правильно зробленою вибіркою, з чіткою роботою «поля») дуже важко сфальсифікувати, воно відбувається незалежно від бажань його організаторів і тому дає наслідки, які не можуть бути заплановані. Відмовився від свого екзит-полу російський Фонд «Общественное мнение», оголосивши своє опитування таким, що не відбулося «через велику кількість відмов» (що не завадило Глібу Павловському оголосити результати на користь Януковича). У членів консорціуму, які працювали за двома різними методиками — звичного в Україні особистого опитування («Соціс» та «Соціальний моніторинг») і таємного анкетування (Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова) — результати розійшлися: за методом таємного опитування істотну перевагу мав Віктор Ющенко (44,6% проти 37,8% у Віктора Януковича), за методом інтерв’ювання за зведеними даними «Соцісу» і «Соціального моніторингу» невелику перевагу в 1,8% мав Віктор Ющенко. Практично єдиним, хто «вибивався» із загального ряду екзит-полів на користь Ющенка, був екзит-пол Олександра Яременка, який віддав суттєву перевагу (майже у 4%) Віктору Януковичу.

На жаль, у ту трагічну для соціології ніч 31 жовтня наші колеги з консорціуму з «Соцісу» та «Соціального моніторингу» оприлюднили не отримані результати, а інші, що дивним чином збіглися з екзит-полом Яременка і такого, який не відбувся, але був проголошений Павловським, екзит-полу російського ФОМу.

Про подальші події, про розкол у консорціумі, що стався внаслідок утаємниченого «зважування» Миколою Чуриловим даних екзит-полу, які змінилися на протилежні, вже багато писали, зокрема й «Дзеркало тижня» (стаття Тетяни Силіної «Exit poll: ходіння по муках»).

Отже, підкреслимо, що і в першому турі три екзит-поли, які проводилися паралельно як самостійні, за загальнонаціональною вибіркою віддали перевагу Віктору Ющенку.

Понад те. В опитуванні «Національного екзит-полу», що проводився чотирма фірмами консорціуму, було запитання стосовно ймовірного голосування у другому турі. І результати всіх чотирьох фірм, включно з «розкольниками», теж дозволяли прогнозувати перемогу Віктора Ющенка (див. табл.). До того ж запитання про голосування у другому турі ставилося спільним для чотирьох фірм методом звичайного інтерв’ювання, без використання скриньок. Як бачимо, результати дуже схожі, що й дозволяло робити прогнози на перемогу Віктора Ющенка у другому турі.

До екзит-полу другого туру консорціум підійшов половиною складу, куди входили Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова. Колишні члени консорціуму — «Соціс» та «Соціальний моніторинг», що у ніч виборів утаємничено змінили свої дані на користь Януковича, оголосили про проведення власного екзит-полу, гучно названого «Вибір народу».

Підготовка членів консорціуму з проведення «Національного екзит-полу» у другому турі була ще ґрунтовнішою, ніж у першому. Ми запросили експертами міжнародних фахівців із Росії та Польщі, які проводили не один екзит-пол. Удосконалили вибірку та технологію таємного анкетування, коли сам виборець заповнює анкету і вкидає її до скриньки (ця технологія широко застосовується у різних країнах світу). Ми оголосили свою повну відкритість для соціологічної спільноти і громадськості і у методах, і у фінансуванні.

Загалом «Національний екзит-пол» у другому турі пройшов благополучно і без особливих ексцесів, а рівень відмов становив 27% — цілком прийнятний за світовими стандартами. Результати другого туру, отримані двома фірмами — КМІС і Центру Разумкова, — були дуже близькими — вони зійшлися до десятих відсотка по Віктору Януковичу і відрізнялися на 1,5% по Віктору Ющенку), що засвідчує високу надійність отриманих даних.

Згідно з оприлюдненим у ніч на 31 жовтня прес-релізом, отримали такі дані: на 460 виборчих дільницях було опитано близько 30 тис. осіб. За даними опитування, за Віктора Ющенка проголосували 54% тих, хто взяв участь у голосуванні, за Віктора Януковича — 43%. Проти обох — 3%. Похибка не перевищує 2%. Рівень досягнутості — 73%.

Щоправда, ці результати не враховували даних ЦВК щодо різної явки у різних регіонах (на той час цих даних просто не було). І хоча виявилося, що явка виборців у східних регіонах, згідно з даними ЦВК, була просто фантастичною, це не справа соціологів — з’ясовувати, як було насправді, до того ж екзит-пол і не має методів для виявлення реальної явки. Згідно з методологією екзит-полу, результати мали бути зважені у відповідності до даних ЦВК про явку (це означає збільшення у вибірці питомої ваги тих регіонів, у яких явка була вищою).

Керуючись прийнятою методологією, соціологи здійснили зважування отриманих результатів відповідно до даних ЦВК щодо явки виборців. Проте навіть з урахуванням майже поголовної участі виборців у голосуванні в Донецький (96,65%) та Луганській (89,53%) областях, отриманий результат виявився вельми далеким від результатів, оголошених ЦВК (див. табл.). Як бачимо, навіть «поголовна явка» всіх живих у східних регіонах на виборчі дільниці кардинально не змогла б змінити ситуацію, дозволивши лише трохи скоротити розрив — до 8%.

Можна зробити висновок, що істотна розбіжність даних ЦВК і екзит-полу зумовлена не лише фальшуванням явки у східних областях, а й «підкиданням» бюлетенів за єдиного кандидата в інших регіонах, особливо там, де голосування було неоднорідним. І це зрозуміло, бо соціологи опитували виборців, котрі виходили з виборчих дільниць, і вони давали різні відповіді, а бюлетені, що вкидалися, були дуже й дуже «однорідними». Відмінності у даних екзит-полу та ЦВК представлені в наступній таблиці.

Як бачимо з таблиці, найбільші розходження характерні саме для регіонів із неоднорідним голосуванням, в областях центру України. І хоча наше дослідження не є репрезентативним для окремих областей, усе ж привертають до себе увагу області, в яких відмінності між екзит-полом і даними ЦВК були найбільш значними. Це — Закарпатська, Кіровоградська, Сумська, Херсонська і Хмельницька області.

Таким чином, можна зробити висновок, що масштаби змін реального волевиявлення виборців на користь одного з кандидатів не обмежувалися лише східним регіоном, а мали всеосяжний і систематичний характер.

А як же інші екзит-польні проекти? Чи вдалося з їх допомогою забезпечити перемогу Віктора Януковича?

Керівник проекту «Український екзит-пол» Олександр Яременко взяв за приклад російський ФОМ і оголосив, що його екзит-пол у другому турі не відбувся, і теж через нібито високий рівень відмов відповідати на запитання інтерв’юерів.

Екзит-пол «Соціального моніторингу» відбувся, а його керівник Ольга Балакірєва навіть виявила мужність (чи просто далекоглядність) і засвідчила перемогу Ющенка з «рахунком» 49,7% у Ющенка проти 46,7% у Януковича. Очевидно, що скромніша перевага Ющенка за цими даними, порівняно з даними консорціуму «Національний екзит-пол», пов’язана з методологією дослідження: відкрите опитування передбачає, що інтерв’юер знає відповідь респондента. З урахуванням особливостей психологічної атмосфери, яка супроводжує президентські вибори в Україні, логічно передбачити, що частина виборців приховують свій справжній вибір (на користь кандидата від опозиції).

А ось детективні історії з даними Центру «Социс», який очолює Микола Чурилов, тривали. Спочатку були оголошені дані, згідно з якими Віктор Ющенко отримував 49,1%, а Віктор Янукович — 45%. Але після того, як ці результати були зважені з урахуванням утаємниченого «коефіцієнту Чурилова», ситуація змінилася: Віктор Ющенко отримав уже 46,8%, а Віктор Янукович — 48,2%. Цікаво, як далі Чурилов відхрещувався від цих даних, багатослівно пояснюючи, що його екзит-пол провалився і що його результати не слід брати до уваги. І що інтерв’юери Центру припинили роботу о 17:30 (бо було вже темно...), і що протягом дня соціологи мусили змінити понад 30% дільниць, і що рівень відмов сягнув 30% (дивно, але на сайті «Соцісу» вказана цифра у 17% відмов). Одне слово, детектив, та й годі. Зрештою, висновок пана Чурилова полягав у тому, що, з урахуванням усіх факторів, похибка вибірки почала виходити з-під контролю соціологів і що на основі отриманих результатів стало неможливо робити якісь висновки стосовно волевиявлення громадян. Проте, хоч як намагався Чурилов дезавуювати свій власний екзит-пол, саме на нього посилалися представники штабу Януковича (як сказав Шуфрич, «а от екзит-пол соціолога на букву «Ч» засвідчив зовсім інше»). Ну треба ж було мати хоч один «екзот-пол» у подарунок пану Путіну, щоб він мав привід поздоровити В.Януковича!

Отже, що ми маємо? Згідно з даними трьох екзит-полів, від яких не відхрещуються їх автори (КМІС, Центр Разумкова, «Соціальний моніторинг»), перемогу у другому турі отримав Віктор Ющенко. І хоча екзит-поли — не юридичний аргумент, усе ж їх результати є ще однією підставою для проведення ретельного розслідування ситуацій із проведенням виборчої кампанії та підрахунком голосів.

А загалом, моя мрія — жити в суспільстві, в якому екзит-поли стануть лише елементом виборчих шоу та науковим дослідженням виборчих уподобань. Нині Україна на роздоріжжі, і цілком можливо, що на наступних виборах так і буде. І дані всіх екзит-полів збігатимуться між собою й даними ЦВК, і соціологів не називатимуть «на букву «Ч» (і на інші букви — теж).

Останні новини з категорії Медіа

ПОГЛЯД. Мирні переговори й історія: чого вчить Ялта, В’єтнам і Мюнхен

Чи ризикує Україна опинитися в ситуації «Ялти-2»? Про це в ефірі програми «Погляд» Польського радіо свої думки висловили Роберт Чижевський т...
31 березня 2025

62% українців вірять, що в Україні можна досягти успіху своїми зусиллями, лише 8% вважають, що це недосяжно

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький прокоментував соціологічні дані щодо того, чи вірять українці в можливість досягти успіху своїми с...
27 березня 2025

Чи зможе Макрон обʼєднати Європу? Аналізуємо та розбираємось

Тарас Жовтенко про нові загрози та можливості, які відкриваються перед об'єднаною Європою після демаршу нового керівництва США
10 березня 2025

НАТО в умовах повномасштабної війни рф проти України

Полковник Геннадій Коваленко розповів про трансформацію НАТО в умовах російської агресії
7 березня 2025