Дві різдвяні новини для найбагатших українців

Аналітика
Перегляди: 3167
7 січня 2021
Петро Бурковський

Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Оригінал  статті - Новое время

Наслідки епідемії можуть позбавити олігархів не лише багатства і влади

Наприкінці кожного року Фонд Демократичні ініціативи проводить новорічно-різдвяне опитування. Ми запитуємо українців, чи почувалися вони щасливими в старому році та які надії мають на рік новий.

Іноді ми користаємося цієї можливістю, щоб поставити співвітчизникам незвичайні та дивні, на перший погляд, питання.

Наприклад, у грудні 2019 ми запросили респондентів порівняти «нову» владу зі «старою». Тоді новорічний кредит народної довіри до команди Зеленського сягнув 43%. Події наступних 12 місяців показали, що «позичальники» невдало розпорядилися цим ресурсом. Тож і ми не ставили це питання знову, бо відповідь була надто передбачуваною.

Цього ж разу ми вирішили поцікавитися думкою українців про людей, чиї рішення вже багато років мають непересічний вплив на ситуацію в державі та економіці. Йдеться про найбагатших українців, щорічний список яких формує, зокрема, НВ.

Оскільки опитування мало відбутися напередодні свят, ми сформулювали наше питання по-різдвяному: «У Різдвяній історії Чарльза Діккенса жорстокий скнара-багатій Скрудж щиро розкаявся у своїй поведінці й почав на Різдво нове життя, допомагаючи ближнім. На Вашу думку, хто з перерахованих нижче найбагатших українців міг би у Різдво змінитися на краще?». До списку за абеткою було включено 17 імен і прізвищ без жодної додаткової інформації. Респонденти могли вказати одразу декілька осіб за бажанням.

На роль «стрілочників» призначатимуть олігархів

На думку 39% опитаних, жоден із найбагатших українців не міг би змінитися на краще навіть під впливом різдвяного настрою. Ще майже 24% респондентів не змогли визначитися із відповіддю. Як ми вважаємо, невизначених було так багато, оскільки не всі могли чути про Діккенса і його Різдвяне оповідання. А також, самі імена та прізвища людей без гучних титулів власників футбольних клубів чи товарних брендів не викликали в опитаних жодних емоцій.

Проте у п’ятірку «переможців», і це невипадково, на нашу думку, потрапили власники найпопулярніших телеканалів: Ринат Ахметов (19%), Петро Порошенко (13%), Ігор Коломойський (9,5%), Віктор Медведчук (8,5%) та Віктор Пінчук (4%). Ці люди в той чи інший спосіб, прямо чи опосередковано можуть формувати громадську думку й стосовно самих себе.

Але чи можна вважати такі результати успіхом? Дивлячись із чим порівнювати.

Протягом 2020 року ми неодноразово поверталися у своїх дослідженнях до ролі, скажімо так, найбагатших українців у житті країни. Наприклад, з липневого опитування, проведеного спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, ми довідалися, що лише 2,2% опитаних вважають, що великий бізнес доклав найбільше зусиль для стримування пандемії. Натомість роль волонтерів та громадських організацій, які не мають і сотої долі можливостей топової десятки найбагатших українців, відзначили майже 17%.

Не виключено, що дехто з тих, кого прийнято називати «олігархами», допомагали волонтерам у 2020 році. Але чи може це слугувати виправданням для дій, які вони вчиняли всупереч суспільним інтересам раніше? Якщо спиратися на пануючі суспільні настрої, то відповідь негативна.

У серпневому дослідженні спільно з Центром політичної соціології ми з’ясували, що майже 74% опитаних цілком (43%) чи частково (31%) згодні із твердженням, що «закони і державні органи переважно захищають багатих». Водночас 55% респондентів згодні з тим, що співвітчизникам можна довіряти. Неважко здогадатися, що в число вартих довіри співвітчизників «найбагатші українці» не потрапляють. Адже на їхньому боці й так «закон і державні органи». Ситуація, коли народна довіра і держава разом із законом, які до того підозрюються у служінні найбільш привілейованим верствам, опиняються по різні боки, не може довго лишатися стабільною та безпечною.

Йдемо далі. У листопадовому дослідженні ми поцікавилися в українців, за рахунок яких коштів держава має організувати належне стримування коронавірусу та підтримку тих, хто втратив роботу чи частину заробітку через епідемію. Перше місце здобула позиція «скорочення витрат на всі органи влади» (57%). А от на другому місці опитані поставили «збільшення податків для найбагатших громадян (олігархів)». Таку пропозицію підтримали майже 41% опитаних. І хоча листопадове і грудневе опитування були різними, однак привертає увагу те, що майже стільки ж респондентів не вірять у здатність «найбагатших українців» змінитися на краще і допомагати своїм ближнім.

Хоча, на відміну від математики чи фізики, соціологія не дає більш-менш точних прогнозів і з досліджень громадської думки не випливає жорстких закономірностей, все ж у нас є дві різдвяні новини для людей, чиї прізвища потрапили в рейтинг найзаможніших українців.

По-перше, у більшості з вас немає й десятої частини кредиту суспільної довіри, яку влада мала за більш сприятливих обставин рік тому. А п’ятеро згаданих нами осіб з кращими показниками довіри, швидше за все, втратять залишки прихильного ставлення у наступні 12 місяців. Адже в умовах демократії «холодильник» однаково переможе «телевізор», тим більше, що різні «телевізори» ведуть між собою війну на самознищення.

Як наслідок, люди зі списку найзаможніших стануть для влади не привабливими союзниками, а цапами-відбувайлами. Такі олігархи втратять не лише статки і владу, їх можуть позбавити свободи та гідності.

Рік тому, ще до відставки уряду Гончарука, автор стверджував, що час технократів у владі закінчився. Тепер, коли епідемія набирає сили, і владі доведеться обирати прийнятні стратегії виживання, на роль «стрілочників» будуть призначати олігархів. Адже серед них достатньо персонажів, з кого зліпити такий образ найлегше, і більшість під тиском кризи швидко в це повірить. І винаходити велосипед не треба: у сусідній Росії такі операції з вигнання олігархів проводилися неодноразово й успішно.

Проте є й інша новина: більшість українців (70%) попри всі негаразди воліє будувати своє майбутнє життя в Україні, понад 40% переконані, що умови життя стануть кращими, 48% бачить це майбутнє як входження України до Європейського Союзу.

Усі ці люди не жадають «крові» олігархів. Але вони й не пробачатимуть нікому дій, які забирають гідне майбутнє в їхніх дітей та європейську перспективу в держави та суспільства. Ці люди щоразу на виборах дають шанс «новим обличчям» та карають безвідповідальних політиків. Вони, маючи на це серйозні підстави, не довіряють судам, але вірять у верховенство права та рівність усіх перед законом. Бо бачать перед собою приклад гідного життя у Європі та свавілля в Росії й Білорусі.

Сьогодні, у різдвяні дні 2021 року найбагатшим українцям варто задуматися, чи вони теж планують будувати своє майбутнє в Україні, працювати над покращенням умов життя та наближенням України до Європейського Союзу. Для цього непотрібно брати на себе чужу роботу чи роздавати бідним геть усі свої статки. Для цього достатньо лише звільнити свої телеканали від виконання замовлень і забаганок, припинити практику купівлі-продажу судових рішень та законів, відмовитися від використання силових структур та корумпованих політиків у конкурентній боротьбі.

Звучить неймовірно? Так на те ж і Різдво.

Останні новини з категорії Аналітика

Зерновий коридор — дорога життя

Попри ворожі обстріли, Україна продовжує відновлювати знищені об’єкти й шукати можливості експорту своєї продукції на світові ринки. Марку "...
24 квітня 2024

Огляд основних інформаційних загроз для України (січень-березень 2024 року)

Аналіз наративів російської пропаганди в українському інформаційному просторі впродовж першого кварталу 2024 року
23 квітня 2024

Світовий досвід залучення іноземної робочої сили. Як ним може скористатися Україна

Про те, як залучити іноземців до відбудови повоєнної України та який досвід інших країн варто врахувати українській владі, аналізують Ларис...
21 квітня 2024

Медіапростір Одеси: аналіз контенту, який споживають одесити

Медіавподобання жителів Одеси та Одеської області,чому частина з них досі споживає російський контент, а також умови переходу на україномовн...
18 квітня 2024