Думки і погляди населення України — листопад 2005 року

• Прес-реліз підготовлено за даними загальноукраїнського опитування дорослого населення України, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” (ДІ/ЮСС) 17–29 листопада 2005 року. Методом інтерв’ю опитано 2000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.2%.

• Якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчої неділі, 3%-й бар’єр подолали б такі партії чи блоки: Партія регіонів України (27.8%), Народний Союз “Наша Україна” (15.7%), Блок Юлії Тимошенко (14.7%), Комуністична партія України (6.1%), Соціалістична партія України (5.9%), Народний блок Литвина (5.5%). Близька до подолання 3%-го бар’єра Прогресивно-соціалістична партія України (2.8%). Відсотки подано у розрахунку до тих, хто виявив намір узяти участь у виборах.
• У разі утворення блоків навколо найбільш популярних лідерів, ці блоки дістали б такі результати: блок Віктора Януковича — 28.9%, блок Віктора Ющенка — 17.3%, блок Юлії Тимошенко — 15.2%, блок Олександра Мороза — 6.4%, блок Володимира Литвина – 5.9%, блок Петра Симоненка — 5.2%, Відсотки подано у розрахунку до тих, хто виявив намір узяти участь у виборах.
• Серед політичних течій найбільшу підтримку громадян України мають націонал-демократична (15%) та соціал-демократична (13%). Жодної ідеології не поділяють 17% і не визначилися 19%.
• Оцінка чесності майбутніх вборів населенням Україні стала нижчою, ніж напередодні попередніх виборів. Частка тих, хто вважає, що вибори пройдуть нечесно – 45%, частка тих, хто вважає, що вибори пройдуть чесно – 43%. Лише 7% опитаних вважають, що парламентські вибори пройдуть чесно, без підтасувань (у серпні 2004 року, перед президентськими виборами таких було 12%). Переважає точка зору, що будуть окремі порушення, які не вплинуть на кінцевий результат - 36% (в серпні 2004 року таку думку висловили 32%). Проте 27% вважають, що будуть значні порушення, які вплинуть на кінцевий результат, а, на думку 17%, неодмінно усе буде підтасоване.

Як, на Вашу думку, проходитимуть вибори до Верховної Ради?

Суттєвою відмінністю є те, що перед минулими виборами про нечесність виборів говорили мешканці західних і центральних регіонів, нині – Донбасу та Півдня.

• Більш ніж половина населення (51%) України вважає, що усе, що відбувається нині в Україні, йде у хибному напрямку, у правильності курсу впевнені 27%, решта 22% не визначилися. Майже такими самими були показники у вересні минулого року — тоді 54% вважали, що все рухається у неправильному напрямку, і 26% — що у правильному. У відповідях на це запитання також наявні суттєві регіональні відмінності — на заході України домінує позитивна оцінка, на сході — негативна.
• У листопаді 2005 року громадяни України переважно не довіряли органам державної влади та держаним інституціям. Найбільше громадян не довіряють міліції (баланс довіри-недовіри –35%), Верховній Раді України
  (–31%), суду (–34%), прокуратурі (–34%), місцевій владі (–27%), Уряду України (–28%). Тобто, показники недовіри до інститутів влади знизились фактично до рівня останніх років правління Президента Леоніда Кучми. Негативний баланс довіри і у Президента України Віктора Ющенко (не довіряють 53%, довіряють 41%, баланс (–12%).
• Довіра переважає тільки стосовно неполітичних інституцій — церкви (баланс довіри-недовіри (+38%), українських засобів масової інформації (+16%) та Збройних сил (+8%).
• В Україні не залишилось вже жодного політика, якому довіряють більше, ніж не довіряють. Найбільше громадяни не довірять Леоніду Кучмі (баланс довіри-недовіри становить –84%), Леоніду Кравчуку (–65%) та Петру Симоненку (–52%). Далі за рівнем негативу йдуть: Наталя Вітренко (–45%), Олександр Омельченко (–36%), Юлія Тимошенко (–27%), Віктор Янукович (–23%), Анатолій Кінах (–20%), Олександр Мороз (–10%), Володимир Литвин (–6%). Більше того, рівень недовіри до всіх політиків вищий за 48%: Ю.Єханурову не довіряють 49% громадян, В.Януковичу — 50,5%, В.Литвину — 52%, О.Морозу — 55%, А.Кінаху — 56%, О.Омельченку — 58,5%, Ю.Тимошенко — 61%, П.Симоненку — 74%, Н.Вітренко — 71%, Л.Кравчуку — 71%, Л.Кучмі — 81%.
• Рівень корупції у листопаді 2005 року громадяни оцінили як дуже високий — 33% і високий –– 35% (у сумі — 68%). Ці оцінки майже не змінилися у порівнянні з травнем 2004 року, коли ця цифра становила 70%. Часто і дуже часто стикалися з корупцією 35% опитаних (30% у травні 2004 року).
• Лише 12% громадян відповіли, що можуть часто чи практично завжди впливати на владу у процесі ухвалення рішень (у травні 2004 року — 7%). Водночас істотно зменшилася кількість тих, хто вважає, що взагалі не можуть ніяк впливати на рішення влади — з 59% у травні 2004 року до 41% у листопаді 2005 року.
• Серед конкретних механізмів, які дають змогу пересічним громадянам впливати на ухвалення державних рішень, найбільш дієвими громадяни вважають вибори різних рівнів: Президента (40%), Верховної Ради (31%), місцевої влади (28%), а також мітинги і демонстрації (29%). Водночас на низькому рівні оцінюється ефективність власне громадянської активності — участі у діяльності політичних партій (9%), громадських організацій (9%), громадських обговореннях (8%). У порівнянні з травнем 2004 року значно зменшилася кількість песимістів, які вважають, що громадяни жодним чином не можуть вплинути на ухвалення рішень у державі — з 40% минулого року до 24% цього року.

• До середнього майнового стану у листопаді 2005 року віднесли себе 43% населення, до вище середнього — 3%.

Динаміка рейтингів політичних партій та блоків
в 2005 році (вересень–листопад). Шанси політичних партій
та блоків на виборах до Верховної Ради України

Для аналізу динаміки рейтингів політичних партій та блоків, рівнів довіри до провідних політичних діячів використані дані проведених за аналогічними методиками загальнонаціональних опитувань фірми “Юкрейніан соціолоджі сервіс” у вересні–жовтні 2005 р.

Таблиця 1

Динаміка рейтингів вибору політичних партій та блоків України у вересні–листопаді 2005 року, у % до всіх опитаних та тих, хто збирається взяти участь у голосуванні

Порівняння даних проведеного опитування щодо рейтингів партій та блоків у вересні-листопаді 2005 року та шансів на виборах до Верховної Ради України дає можливість виявити основні тенденції електоральної ситуації на початку виборчої кампанії:

• безперечним лідером виборчих перегонів стала Партія регіонів, рейтинг якої продовжує зростати, як і її відрив від інших суб’єктів виборчого процесу;
• дещо відновив свій рейтинг блок партій “Наша Україна”, хоча говорити про суттєве зростання його рейтингу не доводиться, бо у всіх трьох опитуваннях ми мали різний суб’єкт — у вересні НСНУ на чолі з Р.Безсмертним, П.Порошенком та М.Мартиненком, у жовтні — на чолі з Ю.Єхануровим, Р.Безсмертним та А.Кінахом, у листопаді блок партій “Наша Україна” на чолі з Р.Безсмертним, Ю.Єхануровим, М.Катеринчуком та А.Кінахом, а рейтинг більшості партій та блоків вельми залежить від лідерів;
• статистично значимо знизився рейтинг Соціалістичної партії України, який дещо зріс під час вересневої кризи, яка не зачепила СПУ;
• знову опустилась дещо нижче за 3%-й бар’єр ПСПУ (в порівнянні з вищим рейтингом блоку Наталії Вітренко і Партії “Держава”, який не відбувся).

Жодна з інших політичних партій та блоків не має шансів на подолання 3%-го бар’єра і рейтинги їх навіть дещо знижуються, ніж зростають.

При цьому, якщо розглядати ідеологічну структуру електорату України, то не можна не помітити, що (див. табл. 2) Партія регіонів є безперечним лідером серед соціал-демократичних виборців, виборців інших політичних орієнтацій та головне — серед найбільшої групи деполітизованих виборців. А досвід виборів 2002–2004 років показав, що перемагає на виборах та партія чи кандидат, який виграє битву за деполітизованих виборців, які не мають жодних ідеологічних переваг і голосують економічно (хто більше зробив, на їхню думку, для поліпшення їх життя).

Серед комуністично-орієнтованих виборців впевнено лідирує КПУ, але Партія регіонів (на відміну від попередніх виборів) становить серйозну конкуренцію КПУ навіть на полі ідеологічних комуністичних виборців.

Серед соціалістично-орієнтованих виборців впевнено попереду йде СПУ, але Партія регіонів та БЮТ можуть відібрати у СПУ суттєву частину соціалістичного електорату.

Серед великої групи соціал-демократичних виборців Партія регіонів витіснила СДПУ(о), яка і раніше мало контролювала цей електорат, а БЮТ не може (попри соціальну спрямованість Уряду Ю.Тимошенко) скласти суттєву конкуренцію Партії регіонів (табл. 2).

У невеликій групі національно-демократичних виборців попереду “Наша Україна” та БЮТ (меншою мірою).

Дуже суттєво БЮТ та “Наша Україна” програють Партії регіонів на полі інших політичних орієнтацій та деполітизованих виборців, а такі виборці становлять майже 2/5 всіх, хто прийде на виборчі дільниці. І виграє серед них той, хто доведе, що саме їх Уряд (Януковича, Тимошенко чи Єханурова) найбільше зробив для поліпшення умов життя виборців.

Таблиця 2

Рейтинги політичних партій та блоків серед громадян різної ідеологічної ідентифікації, у % до тих, хто збирається взяти участь у голосуванні

Оцінки напрямку розвитку країни

та чесності майбутніх виборів

Після вересневої політичної кризи та розколу у помаранчевій команді принципово змінилась і оцінка розвитку країни, тих процесів і напрямків, в яких вона розвивається. Якщо в першій половині 2005 року більшість вважала, що країна розвивається у правильному напрямку, то зараз навпаки (див. табл. 3). І така думка домінує не тільки в Донбасі чи Південному Сході, але і в помаранчевих регіонах — Центральній та Північній Україні. І тільки у Західній Україні ще залишається віра у правильність шляху розвитку країни нині. Але і тут частка тих, хто оцінює нинішні зміни як правильні, вже менша за 50%. Президенту та Уряду не вдалось переконати своїх колишніх прихильників у правильності зміни Уряду та останніх змін політико-економічного курсу.

Таблиця 3

Оцінки громадян різних регіонів країни правильності напрямку розвитку України, у %

Регіони: Західна Україна (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області);

Центральна Україна (Вінницька, Київська, Кіровоградська, Хмельницька та Черкаська області, м. Київ);

Північний Схід (Житомирська, Полтавська, Сумська, Чернігівська області);

Південний Схід (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області);

Південь (Миколаївська, Одеська, Херсонська області, Крим та м. Севастополь);

Донбас (Донецька та Луганська обл.).

Оцінка чесності майбутніх виборів не на багато краща, ніж оцінки громадян напередодні минулих парламентських виборів. Частка тих, які вважають, що вибори пройдуть не чесно (45%), вже переважає частку протилежних думок (43%). І це після Помаранчевої революції (!)

Єдина відмінність у порівняні з минулорічною, тоді про нечесність майбутніх президентських виборів говорила більше в Західній та Центральній Україні, а нині — в Донбасі та на Півдні. А без переконаності у чесності виборів і довіра до новообраного парламенту і уряду не буде досить високою.

Таблиця 4

Оцінки громадян різних регіонів країни чесності майбутніх виборів до Верховної Ради України, у %