Аналітика
Перегляди: 5657
24 червня 2010

Дозвілля молоді України та Росії активно переноситься в Інтернет-мережу

Олена Злобіна

 

Порівняння  пріоритетів у проведенні вільного часу

 

У сфері дозвілля молоді відбулися неабиякі зміни. Змінилася сама система пріоритетів, деякі види занять помітно втратили значущість, інші набули неабиякого поширення. Розглянемо ці зміни детальніше[1].

Види занять

Україна
Росія
2003
2009
2003
2009
Дивлюся телевізор
75,7
76,2
77,9
76,7
Зустрічаюсь з друзями поза домом
53,8
51,4
57,2
59,4
Ходжу в гості або сам(а) приймаю гостей
46,2 
38,6
51,1 
47,5
Слухаю радіо
41,2
19,2
34,3
22,5
Читаю газети
40,9 
29,4
35,8 
24,4
Читаю книжки (художню літературу)
38,9 
26,6
39,3 
27,1
Працюю в саду, на городі, на садовій ділянці
35,5
16,6
25,1
10,7
Читаю журнали
34,9
25,2
27,2
28,4
Слухаю платівки, магнітофонні записи
33,0
20,4
31,2
21,8
Буваю в клубах, барах, на дискотеках
31,2
20,2
27,6
24,2
Займаюсь ремонтом, благоустроєм будинку, щось майструю
26,4
17,6
24,2
17,6
В’яжу, шию, займаюсь рукотворами
15,2
9,8
16,2
10,1

Займаюсь спортом (шейпінгом, аеробікою, в тренажерному залі, бігаю вранці тощо)

14,6
11,6
17,3
21,2

Займаюсь підвищенням своєї кваліфікації (самостійно або відвідую курси, отримую другу освіту тощо)

10,8
9,2
12,4
13,4
Ходжу в кіно
10,2
12,0
11,7
27,1
Ходжу в театр, на концерт
9,4
4,0
11,5
8,8
Ходжу дивитись спортивні змагання
9,3
5,0
10,5
11,3
Граю в комп’ютерні ігри
6,4
15,0
11,8
25,0
Ходжу в походи, займаюсь туризмом
5,0
6,4
7,2
6,3
Займаюсь аматорською фотографією, відео зйомкою
4,6
3,4
3,2
4,8
Проводжу час в Інтернеті
1,9
27,4
6
40,8
Займаюсь політичною діяльністю
 
1
1
1
 

Як і раніше, на першому місці – перегляд телепрограм. Частка прихильників цього виду дозвілля залишилася практично незмінною і в Україні, і в Росії. Проте контакти з іншими засобами масової інформації зазнали відчутних змін. Різко ( в Україні вдвічі, в Росії у півтора рази) знизилось число молоді, яка слухає радіо. Якщо раніше молоді українці віддавали радіо помітну перевагу порівняно з молодими росіянами, наразі відмінності практично зникли. Те саме стосується преси. Кількість тих, хто читає газети, і в Україні і в Росії, зменшилася на 10%. Водночас серед російської молоді читання журналів практично не змінилося, а серед молоді в Україні кількість читачів журналів зменшилася майже на 10%.

Дещо змінилися пріоритети і у видах відпочинку, пов’язаних із спілкуванням. Молодь як і раніше зустрічається з друзями поза домівкою, а от такий вид спілкування, як приймання гостей та відвідування друзів та знайомих, дещо втратив популярність, особливо серед української молоді. Хоча українці і раніш займалися цим менше, ніж росіяни, зараз ці відмінності набули більш виразного характеру. Серед росіян ходять в гості або приймають гостей 47,5% опитаних, а серед українців цим займаються лише 38,7%. Щодо іншого виду проведення вільного часу, який також спрямований на задоволення комунікативних потреб, а саме, відвідування клубів, барів, дискотек, які є на сьогодні осередками спілкування, знову таки серед української молоді зафіксовано значне згортання цієї дозвіллєвої практики (з 31,2% до 20,2%). В росіян зменшення також присутнє, але не так характерно.

Поміж видів пасивного відпочинку відзначимо читання художньої літератури. Відбулося значне синхронне падіння в уподобанні цього виду дозвілля і в Україні, і в Росії. Якщо раніше читали книжки близько 40% молоді, то тепер лише 25%. Така сама тенденція спостерігається й щодо прослуховування музичних записів, платівок. У структурі дозвілля  цей вид проведення вільного часу відходить на задній план і охоплює лише  20% і росіян, і українців.

 Деякі зміни спостерігаються щодо відвідування кіно. Якщо раніше тут не було відмінностей між росіянами та українцями, наразі в Україні ця практика практично не зазнала змін, а в Росії набула значної популярності. Кількість тих, хто ходить у кіно, збільшилася серед російської молоді від 11,7% до 27,1%. Натомість щодо відвідування театрів, концертів все залишилося без змін.

Розходження у способах проведення вільного часу зафіксовано і щодо занять спортом. Серед росіян ця дозвіллєва практика набуває дедалі більшої популярності (від 17,3 до 21,2%), серед українців відсувається ще далі на узбіччя інтересів (від 14,6% до 11,6%). До речі, серед українців зменшилася і частка тих, хто ходить подивитись на спортивні змагання (від 9,3% до 5%). Такі практики дозвілля, як заняття туризмом, аматорство, не зазнали суттєвих змін.

Досить популярний раніше “відпочинок” в саду чи на городі став не таким модним серед українців. Якщо раніше так відпочивало 35,5% молоді, то тепер лише 16,6%. Поміж росіян цьому і раніше віддавали свій вільний час лише 25,1%. Тепер їхня кількість зменшилася до 10,7%. Подібна тенденція спостерігається і щодо занять ремонтом, благоустроєм будинку тощо. Якщо раніше поміж українців цим займалися 26,4%, а поміж росіян 24,2%, то тепер в обох країнах цей вид дозвілля назвали лише 17,6%. Отже, вільний час поступово для переважної більшості молоді стає насправді “вільним” і не сприймається як такий, що може використовуватися на хай і допоміжну, але працю. Навіть шити і в’язати у вільний час стало помітно менше українців (з 15,2% до 9,8%) та росіян (з 16,2% до 10,1%). Єдиний виняток у цьому сенсі становлять заняття, пов’язані з підвищенням своєї кваліфікації. Як і раніше цьому присвячують вільний час 10–12% українців і росіян.

На тлі загального падіння дозвільних уподобань радикальне підвищення спостерігається у залученні молоді до Інтернет-мережі. Загалом на сьогодні користуються Інтернетом 60,5% росіян і 51,5% українців. Якщо у 2003 році в Інтернеті проводили свій час лише 6% росіян та 4,6% українців, то тепер це чи не найпопулярніший спосіб проведення вільного часу. В Інтернеті проводять час 40,8% росіян та 27,4% українців, грають у комп’ютерні ігри вже не 5–10%, а 15–25% молоді.

Якщо проаналізувати те, з якою метою використовують молоді люди Інтернет, стає очевидним, що падіння традиційних дозвіллєвих практик не випадкове. Вони активно заміщаються новими способами задоволення відповідних потреб. Зокрема слухають музику в Інтернеті 60% росіян та 47,9% українців, дивляться фільми, серіали 53,6% росіян та 41,2% українців, дивляться фотографії, образотворчі матеріали відповідно 30% та 15,6%. Читають в мережі газети, журнали 33,4% росіян та 26,5% українців, читають художні тексти відповідно 18,6% та 15,6% молоді в цих країнах, читають цікаві не літературні тексті 15,1% та 7%.

Так само активно змінює Інтернет і практики спілкування. Приймають і відправляють повідомлення електронною поштою 61,8% росіян та 54,9% українців, спілкуюся в соціальних мережах ("Однокласники", "У контакті" та ін.) 56,5% росіян та 43,2% українців, спілкуються в чатах, на форумах, блогах відповідно 41% та 27,6%, знайомляться на сайтах знайомств 16,4% росіян та 7,8% українців.

Нарешті, Інтернет виконує функцію незамінного оперативного джерела інформації. Шукають в ньому інформацію, необхідну для навчання, роботи близько 40% росіян та українців, інформацію для сімейних та побутових справ 42% росіян та 32,7% українців, інформацію в словниках, енциклопедіях заради власного інтересу шукають відповідно 28,7% та 24,1% молоді.

Як бачимо, відбувається активне перенесення дозвіллєвих практик молоді в Інтернет-мережу. В українців ця тенденція трохи слабша, оскільки фактично користуються Інтернетом вони поки що менше. Проте загальні тенденції змін очевидні і відбуваються вони в обох країнах в одному напрямку.

 


[1] Порівняльна характеристика видів занять у вільний час на існуючих на сьогодні даних може бути здійснена лише для України та Росії.

 

Останні новини з категорії Аналітика

Харківський художній музей: важкий шлях відновлення

Про те, як колектив Харківського художнього музею веде відчайдушну боротьбу за його відновлення – у фоторепортажі Сергія Бобка
26 квітня 2024

Зерновий коридор — дорога життя

Попри ворожі обстріли, Україна продовжує відновлювати знищені об’єкти й шукати можливості експорту своєї продукції на світові ринки. Марку "...
24 квітня 2024

Огляд основних інформаційних загроз для України (січень-березень 2024 року)

Аналіз наративів російської пропаганди в українському інформаційному просторі впродовж першого кварталу 2024 року
23 квітня 2024

Світовий досвід залучення іноземної робочої сили. Як ним може скористатися Україна

Про те, як залучити іноземців до відбудови повоєнної України та який досвід інших країн варто врахувати українській владі, аналізують Ларис...
21 квітня 2024