Медіа
Перегляди: 1609
27 серпня 2014

Дострокові вибори. Хто молиться на мажоритарку?

Дострокові вибори. Хто молиться на мажоритарку?
28.07.2014 г. в 14:00
Михайло Глуховський, «Главком»

Країна на порозі дострокових парламентських виборів. 24 липня припинила існування коаліція «Європейський вибір», яка була створена після перемоги Майдану. Відтепер у депутатів є місяць для того, щоб утворити нову більшість. Але її можливі конфігурації настільки неймовірні, що сумнівів в оголошенні перевиборів не залишається. Президент оголосить їх на День незалежності. А найімовірніша дата голосування – 26 жовтня.

На думку соціологів і політтехнологів, головне завдання нинішнього парламенту – змінити виборче законодавство. Провідні експерти сходяться в тому, що мажоритарну систему потрібно скасувати, а виборчий бар’єр суттєво понизити. Саме за таких умов інтереси усіх громадян України будуть максимально враховані в новому парламенті. Головне питання сьогодні - наскільки зацікавлена нинішня влада в тому, що б змінювати правила, які залишились їй в спадок від режиму Януковича?

Постмайданні проекти на цих виборах не мають жодних шансів

Ірина Бекешкіна

директор фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва»

Хто виграє в разі проведення дострокових виборів, особливо якщо в новому виборчому законі приберуть мажоритарку?

Звичайно, виграють партії-лідери рейтингів. А от програє в цьому випадку Партія регіонів тому, яка зазнавши страшенного падіння рейтингу з 30% до 3% може надолужити втрачене за рахунок перемоги в округах. Зараз рейтинги цієї партії вказує на те, що ПР може пройти до парламенту, але «по-мінімуму». Щодо інших партій, то всі вони мали мажоритарників в тих регіонах і округах, де була їх партійна підтримка. А от ПР мала мажоритарників ще й там, де такої партійної підтримки не мала.

Яка виборча система найбільш точно може відобразити настрої суспільства у парламенті?

Якщо ідеться про політичні розклади, то, звичайно, чисто партійні вибори. Плюс, до неї, можливо, регіональні списки слід додати, тобто можливі певні варіації пропорційної системи. Якщо говорити про бажання виборців, то народ мажоритарку хоче. Тому що люди думають, що повинна бути якась людина, до якої можна звернутися за захистом. Але я можу сказати, що одразу після виборів, коли ми проводили опитування в минулому, половина з опитаних заявили, що не знають, хто є їхнім мажоритарним депутатом. Думаю, зараз значно менше таких.

Чи є шанс потрапити до парламенту у постмайданних проектів?

Якби був один пост майданний проект, думаю, він мав би можливість потрапити до парламенту. Оскільки їх кілька, то вони такого шансу не мають. Можу сказати, що на постмайданних настроях вийшов Олег Ляшко зі своїми вилами. Він аж ніяк не майданний проект. Але він вийшов на постмайданних настроях. На цих же настроях може пройти до парламенту Громадянська позиція Анатолія Гриценка.

Яким має бути бар’єр на парламентських виборах?

Бар’єр обов’язково має бути, інакше це буде дурдом, а не парламент. На мою думку, 3%, це – оптимально.

Мажоритарка різко «змазує» картину уподобань виборців

Юрій Рубан

екс-радник президента Віктора Ющенка, керівник Благодійного Фонду «Велика родина»

Хто виграє в разі проведення дострокових виборів, особливо якщо в новому виборчому законі приберуть мажоритарку?

Відсутність мажоритарки спрощує прогноз. Соціологи якраз дають прогнози без мажоритарки. Рейтинги партії, які вони оприлюднюють, якраз дають відповідь на ваше питання. Ми з вами знаємо, що мажоритарка різко «змазує» картину уподобань виборців, як це відбулося у Верховній Раді останнього скликання. Якщо брати багатомандатний загальнонаціональний виборчий округ (пропорційну систему), більшість належала б опозиції. Але мажоритарники дружно записалися у фракцію Партії регіонів і таким чином Янукович здобув більшість.

Яка виборча система найбільш точно може відобразити настрої суспільства у парламенті?

Пропорційна система завжди краще відбиває настрої людей. Будь-яка мажоритарна система означає, що голоси тих людей, які віддали перевагу кандидату, який не переміг, втрачаються. В «пропорційному» випадку ситуація більш справедлива. Вибори за пропорційною системою відображають у Верховній Раді настрої людей.

Чи є шанс потрапити до парламенту у постмайданних проектів?

Відверто, жодного такого проекту не бачу. Виборці, окрім природного бажання бачити в політиці нових людей, спираються на здоровий глузд. Для того, щоб партія, яка виникла нізвідкіля, пройшла у Верховну Раду, потрібні величезні медійні зусилля. У нас були приклади подібних партій, які пробивалися нізвідкіля. Згадайте колишній успіх Партії зелених України. Вдала рекламна кампанія в медіа забезпечила їм проходження до парламенту (у 1998 р. – 19 мандатів – «Главком»). Була спроба в Команди озимого покоління, яка трошки не добрала голосів. Сюди ж можна віднести і приклад пані Королевської, в яку вклали величезні ресурси, але вона програла… Всі нові партії, які складаються з молодих людей говорять, що вони є альтернативою. Для того, щоб я повірив, що це альтернатива, продемонструйте, що ви здатні зробити. Я з симпатією ставлюся до прагнень, наприклад, пана Єгора Соболєва, але, поклавши руку на серце, результат його люстраційних зусиль мене не вражає.

Яким має бути бар’єр на парламентських виборах?

З точки зору представлення інтересів людей, то бар’єр має становити десь 0,5%. Крім міркувань представлення є міркування дієздатності. Парламент потрібен для того, щоб сформувати уряд і проголосувати за бюджет. Мені здається, нинішня 5% система не так вже й погано себе показала, у нас в парламенті представлений досить широкий політичний спектр. Але якщо у нас в країні є мажоритарка, виборчий бар’єр нівелюється.

Суспільним настроям найбільше відповідає система з відкритими партійними списками

Володимир Фесенко

голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

Хто виграє в разі проведення дострокових виборів, особливо якщо в новому виборчому законі приберуть мажоритарку?

Від скасування мажоритарки, точніше змішаної системи, виграють перш за все політичні сили, які пов’язані з популярними лідерами, з тими, хто отримав високі показники на останніх президентських виборах. Плюс, безумовно, партії, які мають більш-менш розгалужену інфраструктуру, наприклад, «Батьківщина». Попри усі проблеми, їм вдалося зберегти таку партструктуру.

Відповідно, втратять ті партії, які не мають відомих лідерів. Наприклад, у Партії регіонів є криза кадрів, але у них залишилася достатньо розгалужена партійна інфраструктура. Інша річ, що ця партія переживає серйозну внутрішню кризу. Значна частина людей пішла з неї. Партія деморалізована. У них є шанс вижити, зачепитися. Все залежатиме від того, що буде з Донбасом, чи вдасться зберегти хоча б анклави свого впливу на Донбасі і в російськомовних регіонах. Все залежатиме від того, як швидко вони вийдуть з нинішнього клінчу. Шанси у них є, але вони у зоні ризику. Комуністи також у зоні ризику перебувають. Хоча і в них також розгалужена структура є. Але на сьогодні вони опинилися під дуже сильним морально політичним пресингом. Комуністам якраз вигідно, щоб не було мажоритарки, а далі їх доля залежатиме від виборчого бар’єру.

Яка виборча система найбільш точно може відобразити настрої суспільства у парламенті?

Немає ідеальної системи. На сьогодні найбільше відповідає суспільним настроям система з відкритими партійними списками. Але вона можлива тільки на регіональному рівні. Ця система позитивно спрацює в разі посилення внутрішньопартійної демократії. Це буде елемент мажоритарки в тілі пропорційної системи.

Чи є шанс потрапити до парламенту у постмайданних проектів?

Тенденція до збільшення рейтингів таких проектів є. Це ми побачили на прикладі виборів до Київради. Але в рамках всієї країни не варто очікувати, що от зараз нові проекти заявлять про себе і пройдуть до нової Верховної Ради. Це малоймовірно. Тому що у нас в країні громадська думка достатньо консервативна. Нові лідери, нові проекти наразі себе недостатньо проявили. Майдану замало. У цих проектів немає відомих лідерів. А на Майдані проявили себе лідери, які і так були усім відомі. Окрім цього, є ще одна серйозна проблема. Якщо всі нові проекти будуть іти окремо, у них немає шансів. Але якщо Демальянс, Ольга Богомолець, Самопоміч Андрія Садового об’єднаються між собою, створять новий потужний демократичний проект, тоді у них буде шанс.

Яким має бути бар’єр на парламентських виборах?

Оптимальний бар’єр – це 4%. За останніми опитуваннями, 5% долають навіть не всі партії, лідери яких здобули пристойні відсотки на останніх президентських виборах. Не факт, що зможе пройти до парламенту партія Анатолія Гриценка. Якщо буде 4% - бар’єр, нехай теоретично, але даватиме більше шансів для нових демократичних проектів. Якщо буде 3%, то є ризик, що в парламент можуть пройти і комуністи, і «регіонали». Тобто 4% - золота середина.

Мажоритарка – ідея фікс команди Порошенка. Вона потрібна будь-якій владі

Віталій Бала

директор Агентства моделювання ситуацій

Хто виграє в разі проведення дострокових виборів, особливо якщо в новому виборчому законі приберуть мажоритарку?

Я б не ставив так питання. Зараз багато говорять про партію Петра Порошенка «Солідарність». Але може наступити момент, коли ця партія буде робити все, аби не асоціювалась з Порошенком і набрати більше голосів. Це трапиться в тому разі, якщо ситуація на Донбасі не розвиватиметься позитивним чином. Або навпаки, всі прив’язуватимуться до Порошенка, якщо питання по досягненню миру на Сході буде успішно вирішене. На сьогодні це питання. Окрім того, зважайте на те, що нині є 40% вакууму електорального поля. Жодна з партій, які потрапляють до соцопитувань, не заходять на це поле. Мажоритарка – це ідея фікс команди Порошенка. Вони через мажоритарну хочуть завести людей до парламенту, які будуть лояльними. Будь-якій владі потрібна мажоритарка. Незалежно від того, які прізвища в тих людей, які при владі.

Яка виборча система найбільш точно може відобразити настрої суспільства у парламенті?

Пропорційна система з відкритими списками. Варто скористатися європейським досвідом і адаптувати її до нинішніх умов. Проте на національному рівні це важко зробити, можна на регіональному.

Чи є шанс потрапити до парламенту у постмайданних проектів?

Чи ви чули, щоб вони зробили щось видатне після того, як закінчився Майдан? Ні. От і все. Вони ж не мають спекулювати на тому, що вони робили на Майдані, вони б уже мали щось зробити.

Яким має бути бар’єр на парламентських виборах?

Оптимально – це 3%, близько 1 мільйона виборців. Це дасть можливість зайти до парламенту новим політичним проектам.

Джерело головного фото: Lb.ua