День української писемності та мови-2021: чи стає державної мови більше у публічному просторі?

Опитування
Перегляди: 10307
8 листопада 2021
Read this article in English

Загальнонаціональне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Опитування проведено методом особистого інтерв'ю за місцем проживання респондентів.  Загалом опитано 2019  респондентів/-ок віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснювалося в межах проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

55% українців підтримують норму «мовного закону» про обслуговування українською мовою при збереженні можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. 21% таку норму не підтримує і ще майже для 18% українців це байдуже.

Найбільше тих, хто підтримує обов’язкове обслуговування державною мовою у Західному та Центральному регіонах – 74% та 62%  (натомість не підтримують 11% та 14% відповідно). На Півдні та Сході України приблизно однакові частки тих, хто підтримує та не підтримує цю норму закону: на Півдні 33% підтримують, а 37% – ні, натомість на Сході 38% підтримують, а майже 33% – ні. В обох цих регіонах також близько 30% тих, хто не визначився зі своїм ставленням або для кого це байдуже.

Немає суттєвих вікових відмінностей у ставленні до норми закону щодо обслуговування українською за можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. Однак є відмінності за політичними вподобаннями. Найбільше підтримують цю норму закону прихильники «ЄС» (74%), «Слуги народу» та «Батьківщини» (64% та 63% відповідно),  очікувано значно менше її підтримують прихильники ОПЗЖ (29%).

Істотно впливає на сприйняття цієї норми закону рідна мова респондентів. Серед тих, для кого рідною мовою є українська, 63% підтримують обслуговування українською, а серед тих, для кого рідною є російська – 26%. При цьому рідна мова є навіть більш значущим фактором, ніж регіон походження респондентів. Серед тих мешканців Півдня та Сходу, для яких рідною мовою є українська, більшість підтримують норму закону. Натомість носії російської мови навіть на Заході та в Центрі дещо не підтримують цю норму закону, ніж підтримують.

  • 59% українців відзначають, що за їхніми спостереженнями, за останні пів  року використання української мови у сфері обслуговування та торгівлі стало більше (26% сказали, що трохи більше, а 33%, що суттєво більше). Майже третина громадян (31%) не помітили будь-яких змін у частоті вживання української мови.

Збільшення частоти використання державної мови помітили в усіх регіонах. При цьому на Сході найчастіше (44%) говорили, що використання української суттєво зросло (і ще 20% завважували, що збільшилося трохи). Однак на Півдні найчастіше відзначали, що з використанням мов нічого не змінилося (41%).

  • 14% українців зізнаються, що вони при спілкуванні завжди переходять зі своєї рідної мови на мову, якою до них звертається співрозмовник (звісно, якщо вони цією мовою володіють). 41% переходить, але залежно від ситуації.  Ще майже 41% сказав, що не переходить ніколи.

В Україні вочевидь найчастіше такі ситуації постають з українською та російською мовою, коли носії російської переходять на українську з україномовними співрозмовниками або україномовні люди переходять на російську, якщо нею розмовляє їхній співрозмовник. Ще одним способом подивитися на цю проблему є співвідношення тої мови, яку українці вважають своєю рідно, з тією,  якою вони переважно спілкуються вдома.

У масштабах країни з тих, для кого рідною є російська, 95% спілкуються нею ж і вдома. Натомість серед тих, для кого рідна українська, вдома нею ж спілкуються 77% (тобто близько 20% попри те, що вважає рідною мовою українську, вдома все ж розмовляють російською).

Ще більш виразно ця тенденція помітна  у регіональному розрізі. На Заході та в Центрі здебільшого люди вдома спілкуються тією мовою, яка для них рідна. Однак на Сході та Півдні майже половина респондентів, для яких українська є рідною, вдома переважно спілкуються російською. Цей розрив свідчить про те, що на Півдні та Сході сприйняття української як рідної часто є радше маркером ідентичності, однак фактичне використання мов  інакше з огляду на історичні умови.

  • 78% українців вважають своєю рідною мовою українську, а 18% – російську. На Заході та в Центрі майже абсолютна більшість відзначає, що українська є їхньою рідною мовою. У Південному регіоні 56% назвали рідною українську і 41% – російську. На Сході 59% рідною вважають українську і 34% – російську.

Вікові відмінності полягають у тому, що молоді люди дещо частіше вважають своєю рідною мовою українську. Серед молоді віком 18–29 років українську вважають рідною 83%, а серед найстаршої групи (респонденти, яким за 60) – 74%. Така сама динаміка спостерігається, якщо аналізувати окремо Південь та Схід: 64% молоді Півдня та Сходу вважають рідною українську, натомість серед найстаршого покоління – 53%.

Сприйняття рідної мови залежить і від типу поселення. Серед мешканців міст-мільйонників найбільше (55%) рідною вважають українську, 40% – російську. Серед мешканців менших міст та сіл українську називають рідною значно частіше.

Російську мову частіше за українську вважають рідною у містах-мільйонниках Півдня та Сходу України (55% – російську, 36% – українську). Знову ж таки, в менших містах та селах Півдня та Сходу українську називають рідною близько двох третин населення, а російську – близько третини.

Імовірно, існує вікова динаміка й серед населення міст-мільйонників Півдня та Сходу (тобто молодь у великих містах буде частіше сприймати українську рідною, аніж старше покоління). Однак цю тенденцію можливо буде перевірити у майбутніх опитуваннях із більшою вибіркою, адже такий аналіз вимагає залучення чотирьох змінних: регіону, віку, типу поселення та рідної мови респондента. Це призводить до низької наповненості груп, аби результати такого аналізу можна було вважати надійними в опитуванні з вибіркою близько 2000 респондентів.

Пресреліз з таблицями розподілів відповідей

Останні новини з категорії Опитування

Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі

Пресреліз, підготовлено за результатами опитувань Інституту соціології НАН України, Фонду "Демократичні ініціатви", Центру Разумкова, КМІС...
8 травня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024