День перемоги: в Україні радянські стереотипи здебільшого зламані – дослідження

Медіа
Перегляди: 382
14 травня 2020

Радянські стереотипи здебільшого зламані, а у свідомості громадян України відбувається переосмислення реалій Другої світової війни. Водночас, на сприйняття українцями Дня перемоги надалі впливають російська пропаганда, непослідовність української влади в історичній, освітній та культурній політиці. Так розуміють результати дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, експерти, опитані Радіо Свобода.

Опитування «День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців» зафіксувало низку позитивних тенденцій у сенсі осмислення громадянами України реалій Другої світової війни.

Більшість українців (56%) по всіх регіонах вважають СРСР відповідальним за Другу світову війну, разом із Німеччиною. Більшість (61%) опитаних по всіх регіонах – проти поїздок українських політиків до Москви на святкування Дня перемоги. Відносна більшість (44%) по Україні – за визнання бійців УПА борцями за незалежність. Про це Радіо Свобода розповів професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань. За його словами, відбувся злам радянських стереотипів у свідомості українців.

Зміни відбулися не тільки завдяки просвітницькій роботі, а й завдяки тому, що люди зіштовхнулися з реаліями
Олексій Гарань

«Серед поштовхів до цього були Євромайдан і російська агресія. Тобто зміни відбулися не тільки завдяки просвітницькій роботі, а й завдяки тому, що люди зіштовхнулися з реаліями», – зазначає Гарань.

Водночас, зауважує експерт, лишаються питання, в яких українське суспільство демонструє невизначеність. Зокрема, щодо питання дати відзначення Дня перемоги.

«Відносно однакова кількість за 8 травня і за 9-те. Я би сказав, що це компромісне українське рішення: і День перемоги над нацизмом, і День пам’яті та примирення. Але і тут динаміка показує рух вперед», – наголошує Олексій Гарань.

Олексій Гарань

Олексій Гарань

Крім того, згідно з опитуванням, більшість громадян (близько 52%) дотримуються радянської інтерпретації, що День перемоги – це передусім відзначення перемоги радянського народу у так званій «Великій вітчизняній війні». Натомість близько третини (32%) розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску в неї українського народу, зауважує науковий директор фонду «Демократичні ініціативи».

«Тут переважає радянська інтерпретація. Але 32 відсотки все ж сприймають офіційне формулювання, яке було затверджене за президента Порошенка. Це теж не погано. Є звичка, яка відійде поступово», – сподівається Гарань.

Антиукраїнська політика

Причини певної невизначеності українського суспільства щодо Дня перемоги – очевидні, вони полягають у тому, що протягом доби незалежності України переважну більшість часу влада не проводила проукраїнської політики. Тобто влада не сприяла створенню культурного українського простору, інформаційного, освітнього. На цьому зауважує у коментарі Радіо Свобода експерт Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук. Інакше, за його словами, вже два покоління українців могли би вирости на підручниках від першого класу до закладу вищої освіти, очищених від імперських ідеологем.

Це комплексна проблема в цілому ворожого ставлення представників різних рівнів української влади до українства
Сергій Здіорук

«Пояснити ці відсотки можна, але це ганебне явище для європейської держави. Ще з часів Кравчука проводиться переважно антиукраїнська політика. Єдине, коли, за часів президента Ющенка, та під час російсько-української війни за президента Порошенка намагалися проводити проукраїнську політику. Тепер ніхто з владних структур не бажає зробити хоч щось, щоб припинити відвертий шабаш на телеканалах та інших ЗМІ. Це комплексна проблема державної політики гуманітарної, освітньої і в цілому ворожого ставлення більшості представників різних рівнів української влади до українства», –наголошує експерт НІСД.

Сергій Здіорук

Сергій Здіорук

Водночас, процес переоцінки суспільством реалій Другої світової війни вже є невідворотнім, запевняє Сергій Здіорук. За його припущенням, протягом короткого часу частка українців, які будуть розуміти, що Друга світова війна – це трагедія, за яку відповідальні гітлерівський та радянський режими зросте до 60-70%.

Німецький і радянський офіцери потискають руки наприкінці Польської операції, 1939 рік. Фото ТАСС, яке було опубліковано у вересні 1940 року в газеті «Красная звезда» до першої річниці поділу території Польщі між Німеччиною і СРСР

Німецький і радянський офіцери потискають руки наприкінці Польської операції, 1939 рік. Фото ТАСС, яке було опубліковано у вересні 1940 року в газеті «Красная звезда» до першої річниці поділу території Польщі між Німеччиною і СРСР

Рух до переосмислення

2014 року 9 травня вважали святом перемоги радянського народу понад 80 відсотків громадян України. А про значення 8 травня тоді взагалі не йшлося, нагадує в розмові з Радіо Свобода колишній голова Українського інституту національної пам’яті, народний депутат України («ЄС») Володимир В’ятрович.

Відтак, на його думку, опитування засвідчило рух до переосмислення Другої світової війни. Водночас політик висловлює побоювання з приводу того, що такий рух може уповільнитися.

Володимир В'ятрович

Володимир В'ятрович

Бракує якихось більш зрозумілих сигналів з боку вищого керівництва держави
Володимир В'ятрович

«Маємо гарні ролики від Інституту національної пам’яті щодо деконструкції радянських міфів. Але бракує якихось більш зрозумілих сигналів з боку вищого керівництва держави. Загалом наразі ситуація є поки що є правильною і доброю. Але це поки інерція попередніх років. Я боюся, що ще кілька років вище керівництво держави не усвідомить необхідність продовження історичної політики, спрямованої на відхід від міфів щодо Другої світової війни, і цим скористається російська пропаганда», – каже В’ятрович.

Загальнонаціональне дослідження проводили з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%. Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Оригінал: Радіо Свобода