Чому Україна 1991-го обрала комуністів, а не Рух? – Олексій Гарань

Народний Рух України був потужною силою пізнього СССР, яка поставила за мету вихід з імперії та досягнення повної Незалежності України. В дуже швидкій публічній еволюції він пройшов шлях від руху за Перебудову до політичної партії. Руху вдалося обіграти місцевих комуністів, перебуваючи у виразній меншості щодо них. Досягти Незалежності. Запустити незалежний політичний процес. Проте, українське суспільство початку 1990-х було сильно дезорієнтованим і, значною мірою, зросійщеним. Лідерів Руху сьогодні згадують частіше, ніж ще 5–10 років тому. Чорновіл, Дзюба, Горинь. Ці прізвища із сьогодення видаються символами втрачених надій. Бо НРУ та його лідери так ніколи й не досягли вершин політичної влади в Україні. 8–10 вересня 1989 року відбулися установчі збору Народного Руху.

Про історію зрушень, які так і не стали повними, популярний YouTube-канал «Історія без міфів» поговорив з учасником установчих зборів Руху, автором першої історії НРУ «Убити дракона» (1993), професором Києво-Могилянської академії Олексієм Гаранем, який нині є також науковим радником Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Сам Ілько Кучерів (1955–2010) був одним із перших активних учасників Руху. 1989 року він  увійшов до оргкомітету його установчого з’їзду, а в 1989–1990 роках працював у секретаріаті НРУ та був радником В’ячеслава Чорновола. Згодом Ілько Кучерів заснував Фонд «Демократичні ініціативи» (один із провідних аналітичних центрів країни), який сьогодні носить його ім’я. Серед засновників Фонду був і В’ячеслав Чорновіл, про якого багато йдеться в цій розмові, а також відомі діячі – Ірина Бекешкіна, Лесь Танюк та Олександр Чорноволенко.