Чому Трамп знову вагається з ліцензією на виробництво перехоплювачів до систем Patriot – коментар Тараса Жовтенка
Президент США Дональд Трамп знову заявив, що ще не ухвалив остаточного рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Він пояснив це тим, що американська зброя є найкращою у світі, а тому Сполучені Штати мають дуже обережно ставитися до передачі відповідних технологій. Водночас ще кілька тижнів тому після зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським американський лідер демонстрував значно більшу готовність до співпраці. Чому позиція Білого дому настільки мінлива? Наскільки вона пов'язана з реальними технологічними обмеженнями, а наскільки – з особистим стилем ведення переговорів Дональда Трампа? І чи означає це, що питання ліцензії дедалі більше перетворюється на предмет політичного торгу? Безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко вважає, що останні заяви президента США повністю вкладаються у його звичну логіку.
За словами експерта, для Трампа навіть питання міжнародної безпеки та оборонної співпраці насамперед є економічною категорією. Саме тому його позиція змінюється залежно від того, які фінансові вигоди він бачить у конкретний момент.
«Для Трампа, в першу чергу, все про гроші. І навіть питання, які стосуються зовнішньої політики, безпекової політики, геополітики чи міжнародної безпеки, – вони все одно про гроші. Під час саміту НАТО він був у дуже хорошому настрої, тому що союзники фактично продемонстрували готовність профінансувати спільні оборонні проєкти на 50 мільярдів доларів. Це стало своєрідним реверансом у його бік. Очікувалось, що він буде в гарному настрої, бачичи ціну питання. І всі сподівання тоді справдилися. Трамп справді тоді дуже компліментарно відгукувався і про НАТО, і про європейських союзників, і це зрештою конвертувалося у хорошу зустріч із Президентом Зеленським», – нагадав експерт.
На думку Тараса Жовтенка, проблема не зводиться лише до політики. Існують об'єктивні труднощі з масштабуванням виробництва ракет-перехоплювачів, адже американський оборонно-промисловий комплекс фізично не здатен швидко збільшити випуск високотехнологічної продукції. Саме тому США розглядають можливість ліцензування виробництва у країнах-партнерах, однак навіть для технологічно розвинених держав запуск такого виробництва займає роки.
«Американський ВПК ніби і не проти отримувати більше замовлень і виробляти більше продукції, але є суто технічні обмеження. Це складна високотехнологічна продукція, яку неможливо масштабувати миттєво. Наприклад, Японії, яка виробляє ракети до Patriot за американською ліцензією, знадобилося чотири роки, щоб повністю налагодити виробництво. Тому процес видачі ліцензій – це не лише політичне рішення, а й питання промислових можливостей, технологій і часу», – пояснив він.
Водночас експерт переконаний, що особиста логіка Дональда Трампа робить переговори ще складнішими. На його думку, американський президент прагне отримати максимальну вигоду практично з будь-якої домовленості, а питання ліцензії на виробництво PAC-3 до систем Patriot він також розглядає крізь призму власного прибутку.
«Трамп просто так нічого не віддає. Він сам нещодавно, говорячи про угоду щодо українських рідкоземельних металів, заявив, що США в будь-який момент можуть прийти і взяти все, що їм потрібно, тому що така угода вже є. Очевидно, що і ситуацію з ліцензією він також розглядає через призму власної вигоди. Він розуміє, що процес затягнувся, і тепер думає, як отримати з нього якомога більше грошей. Американська сторона фактично натякатиме, що Україна може запропонувати Білому дому за цю ліцензію. На жаль, від цієї бізнесово-популістичної логіки ми нікуди не дінемося, тому що сьогодні саме така людина очолює Сполучені Штати», – зауважив безпековий аналітик.
За словами Тараса Жовтенка, Україна має одночасно працювати в обох напрямах – вирішувати технологічні питання із США та використовувати ці переговори як додатковий аргумент у роботі з європейськими союзниками, щоб уже зараз отримувати більше ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Саме від цього залежить здатність України захищати своє небо до того часу, поки власне виробництво стане реальністю.
