Коментарі
Перегляди: 3566
23 жовтня 2019

Чому росіяни раптово «полюбили» Україну

Російський «Левада-Центр» провів дослідження і поцікавився у мешканців Росії, як вони ставляться до українців.

Результати опитування здивували: 56% росіян позитивно ставляться до України – і це максимальний показник у період після квітня 2014 року, відколи Росія анексувала Крим. До того ж від лютого до вересня 2019 року у півтора рази збільшилася частка росіян, які сумарно оцінюють своє ставлення до України як “добре”. Опитування ж проводили у 137 населених пунктах, 50 суб’єктах РФ.

Також в Росії знижується частка респондентів, які виступають за закриті кордони і візи з Україною. Підтримка цієї думки за рік скоротилася з третини (32%) до чверті (23%) опитаних.

Чому раптом на стільки збільшилася частка росіян, які позитивно ставляться до українців, як може ситуація змінитися у подальшому та чи варто взагалі у час війни здійснювати такі українсько-російські дослідження?

Про це «Вголос» поцікавився в українських експертів. Ось що, зокрема,  відповіла експертка у галузі політичної та електоральної соціології, директорка Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Чому частка росіян, які позитивно ставляться до українців раптом зросла?

У таких питаннях росіяни дуже залежні від ЗМІ своєї країни, бо звідки вони ще можуть черпати інформацію про Україну? І якщо до виборів їм постійно казали, що українці, наша країна загалом та її влада – такі-сякі, то зараз, думаю, Росія просто готується на певні поступки. Принаймні через ситуацію із  розведенням військ. Та й у росіян зараз дещо інша тактика: мовляв, українці хочуть миру так, як і ми. При цьому я б зауважила, що у самих російських ЗМІ дещо змінилися акценти у плані подання інформації. Тому й у частини росіян могла змінитися думка щодо українців, мовляв, не такі вони вже й погані, це влада у них погана і у всьому винна: та, яка була, і та, яка є зараз.

А що може змінити ставлення українців до росіян?

Думаю, на це вплинути може лише зміна влади і зміна політики – по-іншому ніяк. Бо насправді зміни можливі, згадаймо приклад Другої світової війни. Та ж Німеччина зараз дружить з багатьма країнами, незважаючи на таку велику кількість жертв.

Чи нормально, що у час війни здійснюють спільні українсько-російські дослідження?

Такі порівняльні дослідження важливі. Причому їх здійснювали і до російсько-української війни чи не з 90-хх рр. ще. Також, зауважу, «Левада центр» в Росії є особливими, бо на нього наклали печатку «іноземних агентів». Вони загалом займають специфічне місце в Росії і пропагандистами їх навряд чи назвеш.

Повний текст статті: Вголос

 

Останні новини з категорії Коментарі

Коли високий рівень суспільної довіри грає не на користь і чому важливо хоча б формально дотримуватися Конституції – Олексій Гарань про ймовірні кадрові зміни в уряді

Олексій Гарань проаналізував можливі кадрові зміни в уряді, логіку їх ухвалення та політичні чинники, що можуть впливати на вибір кандидатів...
14 липня 2026

Чому Пекін стримує ядерні погрози Кремля і водночас підтримує Росію – Марія Золкіна про стратегію Китаю

Китай не прагне завершити війну, а прагне контролювати її наслідки, вважає Марія Золкіна
14 липня 2026

НАТО визнало Україну донором безпеки Європи – Олексій Гарань

Про головні підсумки саміту, сигнали для Кремля, роль Дональда Трампа та стратегічні висновки для України читайте – в інтерв’ю з Олексієм Га...
10 липня 2026

Саміт НАТО в Анкарі: Україна та європейські союзники знайшли аргументи для Трампа

Практичне значення рішень саміту НАТО в Анкарі для України, Європи та майбутнього Альянсу обговорили Тарас Жовтенко та Марія Золкіна
10 липня 2026