Чого чекати Україні від нового президента Європарламенту?
Марія Золкіна: Таяні ― старожил загальноєвропейської політики: він у Європарламенті зі середини 90-х років: там була напівкурйозна ситуація, коли він не потрапив до італійського парламенту, і йому, щоб загладити цю прикрість, запропонували іти до Європарламенту, і вся його кар’єра за останні 20 років пов’язана або з Європарламентом, або з Єврокомісією.
У нього є досвід робити у двох ключових інституціях, і досвід у Єврокомісії, мабуть, є навіть важливішим, тому що Європарламент є найслабшою інституцією ЄС. Він знає, як працюють ці інституції і як налагоджувати між ними контакт, що дуже важливо, тому що всі рішення ухвалюються або в Єврокомісії, або в Європейській раді чи Раді міністрів ЄС.
Анастасія Багаліка: Євроскептицизму за ним не помічали?
Марія Золкіна: Ні, навпаки ― йому закидають те, що він близький до Сільвіо Берлусконі, і через це він буде лояльнішим до Росії і можливості налагодження відносин із нею.
Я б не робила такі прямі кореляції, тому що президент Європарламенту ― це хоч і важлива, але досить обмежена у своїх можливостях персона. Значним є вплив групи, яка номінує особу на цю посаду, а Європейська народна партія як політична група має досить стійку проукраїнську позицію.
Крім того, політика Європарламенту традиційно є гострою з точки зору декларацій, але можливості ухвалювати рішення у парламенту нема, тому у нас немає підстав хвилюватися, що Європарламент під керівництвом нового очільника буде схильним налагоджувати комунікацію з РФ.
Марія Золкіна
І є персональний фактор ― Таяні взагалі мало цікавиться Східною Європою.
Я покладаюся на бюрократичність (у хорошому сенсі) Європейського парламенту ― це громіздка машина, у якій достатньо людей, які захищають позиції, вигідні для України.
Євген Павлюковський: Таяні підтримує розширення Євросоюзу. Чи дає це підстави сподіватися, що євроінтеграційні процеси в Україні за час його президентства будуть активнішими?
Марія Золкіна: Думаю, надання безвізового режиму Україні і далі лобіюватимуть прихильники України у Європарламенті. Таяні важлива фігура, але не варто переоцінювати його значення для євроінтеграції України.
Анастасія Багаліка: Чим політика Таяні буде відрізнятися від політики його попередника Шульца?
Марія Золкіна: Складно сказати, тому що вони обидва мають великий досвід. Мартін Шульц був дуже успішним президентом ЄС, і з точки зору України теж. У пошуку балансу між різними політичними групами, думаю, Таяні буде не менш успішним, ніж Шульц.
Єдине, в чому буде відмінність, ― не думаю, що він буде яскравим у тому, що цікавить нашу країну: Шульц часто виступав емоційно, недипломатично з політичною підтримкою, хоч не міг вплинути на рішення ЄС в цілому, але все, що можна було зробити у рамках Європарламенту, багато в чому досягалося завдяки персональним зусиллям Шульца.
Таяні буде більш орієнтованим не на політичні заяви, а на функціональні речі. У його роботі буде більше бюрократії і взаємодії з іншими інституціями ЄС, аніж політичного складника.
Євген Павлюковський: Це означає, що українському МЗС слід активніше нагадувати про Україну?
Марія Золкіна: Я вважаю, що контакти із Брюсселем у нас на досить хорошому рівні. У нас просідає інший складник ― двосторонні зв’язки. Коли ключове рішення ухвалюється у Раді Міністрів ЄС або Європейській раді, це означає, що там звучать голоси членів, і іноді потрібно працювати не з Єврокомісією, не з апаратом Ради міністрів, а з урядами чи навіть конкретними міністерствами країн-членів.
У нас не велася робота із конкретними міністерствами внутрішніх справ, які мали визнати, що Україна ― безпечна держава для запровадження безвізового режиму. Ми мали прогалини у політиці щодо Нідерландів, надто пізно схаменулися і не змогли заповнити вакуум спілкування з їх політиками.
Але з європейськими інституціями є досить добра комунікація не тільки по лінії МЗС, а й з боку офісу віце-прем’єра України з питань євроінтеграції.
Євген Павлюковський: Президент Європарламенту не впливає на санкції ЄС, але на його думку опираються представники держав, які вводять санкції?
Марія Золкіна: Так. В основних питаннях, які хвилюють Україну ― повноцінна ратифікація Угоди про асоціацію, безвіз і санкції ― Європарламент має дуже обмежені можливості.
Максимально, що вони можуть зробити ― виходити з конкретними позиціями. Тому час від часу Європарламент виступає із жорсткими позиціями щодо України.
Президент Європарламенту має можливість репрезентувати позицію парламенту перед іншими інституціями. Коли ухвалюються якісь рішення у Єврокомісії чи Раді Європи, президент може виступити і презентувати позицію комітетів чи парламенту в цілому.
І президент може робити політичні заяви, як це робив Шульц. Вони мають сенс, тому що це політик і функціонер загальноєвропейського рівня, і важливо, що він говорить.
