Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в період 17–25 лютого 2018 року провів у містах Донецької (Миколаївка, Мирноград, Покровськ, Слов’янськ) та Луганської (Рубіжне, Сватове, Сєвєродонецьк, Старобільськ) областей 8 фокус-групових інтерв’ю, з тим аби дослідити особливості горизонтальної комунікації мешканців розділеного Донбасу та те, як респонденти фокус-груп оцінюють суспільні настрої мешканців тимчасово неконтрольованих (окупованих) територій Донецької та Луганської областей (далі також - ОРДЛО[1]). Дослідження було проведено в рамках Проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
► Канали комунікації Мешканці Донецької та Луганської областей використовують достатньо широкий спектр інструментів та каналів комунікації зі своїми знайомими та родичами, що проживають на території ОРДЛО. Респонденти підтримують із ними спілкування телефоном, але поряд із цим зазначають також спілкування через інтернет (Skype), соціальні мережі та спеціалізовані мобільні додатки (Viber, WhatsApp тощо) та особисте спілкування під час зустрічей на підконтрольній території Донбасу або поїздок на окуповані території. У спілкуванні мешканці ОРДЛО намагаються переважно уникати обговорення політичних тем та оцінки ситуації на тимчасово неконтрольованих територіях (особливо під час телефонних розмов).
► Вплив конфлікту на міжособистісні відносини Респонденти переважно зберегли стосунки з тими родичами та близькими, що проживають на території ОРДЛО, з якими вони мають спільні або схожі погляди. З родичами і частиною близьких знайомих, що мають інші погляди, намагаються радше уникати обговорення спірних політичних питань чи дискутують з ними виключно за умови взаємної стриманості або наявності бодай часткового збігу поглядів чи оцінок ситуації. Водночас, респонденти значно легше за наявності розбіжностей у поглядах припиняли контакти з більш віддаленими для себе за спорідненістю людьми (знайомі, колеги, колишні однокурсники, одногрупники тощо). В окремих випадках згасання з часом гостроти суперечностей сприяло відновленню колись розірваних внаслідок конфлікту відносин та вивело не перший план побутові чи родинні питання в міжособистісній комунікації цих людей.
► Як змінилось життя мешканців ОРДЛО за час конфлікту? Респонденти оцінювали відповідні зміни, зважаючи на те матеріальне становище, в якому опинились ті чи інші cоціальні групи мешканців ОРДЛО після початку конфлікту. За їхніми оцінками, в цей період покращилось передовсім становище представників військових та силових структур, «міністерств» самопроголошених «республік» (т.зв. «ДНР» та «ЛНР»); місцевих рейдерів, що захопили чужий бізнес на непідконтрольній території Донбасу; пенсіонерів, які отримують українські пенсії водночас із місцевими виплатами. Натомість, погіршилась ситуація для некваліфікованих працівників; співробітників бюджетних установ (вчителів, викладачів, лікарів); бізнесу, що не пристосувався до нових умов та зазнає більшого тиску з боку перевіряючих «органів». Найгірше оцінюють становище пенсіонерів, які за станом здоров’я (чи з інших причин) не можуть виїздити до України по пенсію і виживають лише на місцеву грошову допомогу; ті, хто втратив роботу; а також ті, хто проживають близько від лінії розмежування (через періодичні обстріли, відсутність комунальних послуг). Відносно незмінним вважають матеріальне становище в ОРДЛО висококваліфікованих та затребуваних на міжнародному ринку кадрів (зокрема, згадувались стоматологи, спеціалісти сектору IT).
► Пояснення причин конфлікту мешканцями ОРДЛО Респонденти під час фокус-груп озвучували різні версії та пояснення того, чому, на думку їхніх знайомих та родичів з непідконтрольних територій, став можливим військовий конфлікт на Донбасі. Серед найбільш згадуваних причин називались: протести Євромайдану та прагнення євроінтеграції, прояви радикалізму та націоналізму в Україні, прагнення нової української влади заборонити російську мову, небажання Києва «чути» Донбас, прагнення Донбасу до автономії задля більш справедливого розподілу вироблених цінностей між центром і регіоном («Донбас годує Україну»); геополітичний конфлікт між Росією та США. Як можливе пояснення причин продовження військового конфлікту донині називались бізнес-інтереси тих, хто заробляє на війні. Примітно, що ніхто не відзначав фактор агресії Росії як основну причину конфлікту, але разом із тим частина мешканців ОРДЛО, за словами респондентів, не приховувала свого прагнення приєднатись до Росії за кримським сценарієм. Тому дехто в ОРДЛО наразі винними у конфлікті вважає тих, хто обіцяв їм швидке «входження» до складу Росії. Загалом більшість версій та причин конфлікту знімають відповідальність із населення Донбасу та покладають її на сторонні або зовнішні чинники (українську владу, Київ, націоналістів, США).
► Тенденції сприйняття конфлікту та зміни власної позиції За останні роки в громадській думці мешканців ОРДЛО оформились принаймні 4 основні тенденції сприйняття конфлікту. За свідченнями респондентів фокус-груп, хтось із мешканців ОРДЛО тепер ще більш категорично не бажає повернення окупованих територій Донбасу до складу України, хтось, навпаки, очікує на повноцінну реінтеграцію в Україну, тоді як є й такий сегмент населення в регіоні, який вже згоден на реінтеграцію територій ОРДЛО, але лише за умови зміни влади в Україні. Нарешті, останню магістральну тенденцію в громадській думці формують ті мешканці ОРДЛО, хто втомився від конфлікту і згоден на будь-яку владу, що забезпечить мир.
► Основні проблеми та страхи мешканців ОРДЛО Найбільше мешканців ОРДЛО хвилюють проблеми, пов’язані із продовженням військових дій на Донбасі та неможливістю повернутись до стабільного мирного життя. Також, зі слів респондентів, їхні знайомі та родичі з тимчасово неконтрольованих територій Донбасу відзначають цілий комплекс супутніх соціальних проблем: від життєзабезпечення та руйнувань до проблем забезпечення телефонного зв’язку, можливостей отримання українських документів і працевлаштування. Водночас, як випливає з матеріалів фокус-групових інтерв’ю, значна частина мешканців ОРДЛО живуть в атмосфері численних занепокоєнь та страхів. Найбільш поширеним у регіоні є страх за своє життя і життя близьких у тих, хто проживає близько до зони бойових дій на Донбасі. Деякі з поширених страхів, пов'язують із Україною та її можливими діями: можливість наступу української армії та супутніх руйнувань, страх бути затриманим з боку СБУ, можливість репресій щодо сімей т. зв. «ополченців» з боку української влади. Інші – з діяльністю «влади» самопроголошених «республік» – страх цензури та репресій з боку окупаційних органів «держбезпеки». Будучи достатньо залежними від контактів з Україною (отримання пенсій, купівля товарів і ліків, контакти з родичами), люди на непідконтрольних територіях Донбасу також серйозно побоюються можливості перекриття пунктів перетину лінії розмежування на Донбасі (КПВВ).
► Cподівання та очікування від майбутнього Основне сподівання мешканців ОРДЛО пов’язане передовсім із якнайшвидшим досягненням миру та стабільності, поверненням до «довоєнного стану». В контексті бачення політичного майбутнього дехто, за оцінками респондентів, все ще орієнтований на Україну і, відповідно, очікує реінтеграції ОРДЛО до її складу, інші – продовжують сподіватись на сценарій «приєднання» до Росії за кримським зразком. Водночас за час перебігу конфлікту оформився прошарок людей, який у майбутньому очікує подальшого розвитку самопроголошених «республік» аж до їхнього міжнародного визнання або набуття цими утвореннями широкої автономії у складі України. Подібно до очікувань стосовно політичного майбутнього, мешканці ОРДЛО пов’язують майбутнє своїх дітей або з Росією, або ж з Україною, тоді як є й ті, хто сподіваються адаптувати дітей до умов, за яких в «республіках» можна мати хороший заробіток.
► Оцінка ситуації в Україні та ОРДЛО Зі слів респондентів фокус-груп, мешканцям ОРДЛО незалежно від політичних уподобань та поглядів подобаються мирне життя і налагоджений побут, дешевші та більш якісні продукти, наявність широкого асортименту медикаментів в аптеках, кращі можливості для працевлаштування в Україні. Натомість, не подобаються їм в Україні тривала і некомфортна процедура перетину КПВВ, черги біля пенсійного фонду і бюрократична тяганина, високі тарифи на комунальні послуги, дорога медицина, погані дороги, українізація і політика декомунізації, а також відсутність порядку і стабільності. Серед факторів, що не подобаються в т. зв. «республіках», мешканці ОРДЛО відзначали передовсім відсутність робочих місць в цивільній сфері, комендантську годину, нижчу якість і вищу ціну продуктів, проблеми з медикаментами, заборону на відвідування України певними категоріями працівників. Ставлення до реформ в Україні серед мешканців ОРДЛО здебільшого байдуже або негативне.
► Джерела інформації та інформаційні запити Основними джерелами інформації для мешканців ОРДЛО виступають передовсім російські чи місцеві («республіканські») телеканали. Українське телебачення практично недоступне на непідконтрольній території (хоча дехто «ловить» сигнал окремих українських каналів в поганій якості, напр. NewsOne), за винятком тих, хто має супутникові тарілки або шукає альтернативну інформацію в інтернеті. Тим часом досить поширеною серед мешканців ОРДЛО є думка про те, що українські телеканали подають неправдиву інформацію, звідки часто випливає недовіра або негативне ставлення до українських медіа. Серед мешканців ОРДЛО переважає запит на новинний контент. Певний сегмент мешканців неконтрольованих територій Донбасу цікавиться переважно критичною або негативною інформацією про події в Україні.
[1] ОРДЛО – Окремі райони Донецької та Луганської областей
