Події
7 лютого 2025

Чим більше минає часу, тим яскравішим постає її образ – колеги про внесок Ірини Бекешкіної в соціологію та демократію України

4 лютого в Українському кризовому медіа-центрі відбулася експертна дискусія «Соціологія та війна. Ступінь достовірності та рівень довіри». Учасники заходу обговорили вплив війни на методологію соціологічних досліджень, їхнє тлумачення та використання в політичних і міжнародних процесах. Особливого значення ця зустріч набула ще й тому, що проходила в день народження видатної української соціологині Ірини Бекешкіної, яка пішла з життя п’ять років тому. Колеги та друзі згадували її внесок у розвиток соціології, громадянського суспільства та демократичних процесів в Україні.

Чесні соціологи стали щитом демократії у 2004 році – вагому роль у цьому відіграла Ірина Бекешкіна

Модератор заходу, голова правління УКМЦ та Надзвичайний і Повноважний Посол  Валерій Чалий, відкриваючи дискусію, зазначив:

«У нас сьогодні звичайний і водночас дещо особливий захід. Тема соціології під час війни – надзвичайно важлива, адже і українські громадяни, і політики, і міжнародні партнери багато в чому орієнтуються  в своїх планах миру, перемир'я, зупинки війни на настрої українців. Важливо, щоб ці дані коментувалися, використовувалася медіа в правильний спосіб і правильно тлумачились».

Він також навів приклад того, як навіть незначні зміни в соціологічних даних можуть бути спотворені в медійному просторі:

«Одне з нещодавніх опитувань зафіксувало зміну всього на 0,8% серед респондентів, які допускають можливість компромісів щодо завершення війни. І це зразу було винесено в заголовки, що Україна вже готова капітулювати. Так було у західних ЗМІ».

Саме боротьбі з такими викривленнями і маніпуляціями значну частину своєї діяльності присвячувала Ірина Бекешкіна. Вона активно працювала з журналістами, навчаючи їх правильно інтерпретувати соціологічні дані  і відповідально доносити інформацію до громадськості. Її підхід сприяв підвищенню рівня медіаграмотності та кращому розумінню суспільних процесів.

Валерій Чалий наголосив на винятковій ролі Ірини Бекешкіної не лише в соціології, а й у захисті демократичних процесів в Україні, нагадавши події 2004 року:

«Я хотів згадати екзит-пол у момент, коли існувала серйозна загроза, що Україна надовго зійде з демократичного шляху.  І найгірше – тоді не було справедливості, думка людей була спотворена. А політичні механізми, зокрема паралельний підрахунок голосів, не спрацювали належним чином і не дали результату вчасно. І тоді Ірина Бекешкіна разом з Володимиром Паніотто, Андрієм Биченком та колегами з Фонду «Демократичні ініціативи», незважаючи на шалений тиск, забезпечили об'єктивність та чесність результатів голосування. Вони провели незалежний екзит-пол, який змінив хід політичного процесу в Україні та повернув його в нормальне русло».

Для суспільства вона була соціологом номер один: і не лише для громадськості, а й для влади

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор кафедри соціології Університету «Києво-Могилянська Академія» Володимир Паніотто  наголосив на унікальній ролі Ірини Бекешкіної в соціологічному співтоваристві та зазначив, що вона присвятила цій науці все своє життя.

«Ми разом з Іриною Бекешкіною провели 16 екзит-полів. Для суспільства вона була соціологом номер один, і не лише для громадськості, а й для влади. Навіть Віктор Янукович намагався довести їй, що він все ж таки став президентом, незважаючи на її дослідження», – нагадав Володимир Паніотто.

Він наголосив, що Ірина Бекешкіна мала величезний авторитет завдяки трьом  особливостям. Насамперед,  вона була не просто соціологом, а людиною, яка поєднувала  якості соціолога та журналіста:

«Їй вдавалося дуже  точно і просто говорити про  складні речі. Вона знаходила афористичні  висловлювання, які сприймалися публікою, і ми повторюємо їх  досі. Наприклад, коли на соціологічні центри чинився тиск і їх хотіли змусити проходити сертифікацію, вона назвала це "удавкою для соціологів", що допомогло відбити цю ініціативу. Або її аналогія про білий халат, яку вона наводила, коли звинувачували соціологів: "Якщо я надягну білий халат і почну різати людей направо й наліво, то що, винна медицина?" Це був її талант – знаходити влучні характеристики».

За словами Володимира  Паніотто, Ірина Бекешкіна була чесною й принциповою людиною, яка не боялася відкрито виступати проти фальсифікацій у соціології. Вона миттєво реагувала на несправедливість, не боялася висловлювати свою думку і не боялася посваритися,  якщо це було потрібно. Але найвиразніше проявлялася її  самовідданість.

«Вона фактично присвятила соціології все своє життя.  Вона завжди знаходила час, відповідала на запити, аналізувала, пояснювала. Це і було її життям».

Володимир Паніотто визнав, що досі в Україні немає людини, яка  була б соціологом номер один для суспільства і була таким обличчям соціології, як Ірина Бекешкіна:

«На жаль, сьогодні ми не маємо такої постаті, яка була б таким же символом соціології, як вона. Ми всі скучили за Іриною, і її відсутність відчувається дуже гостро», – додав соціолог.

Ірина Бекешкіна стала потрібною людям, народові України

Український філософ, науковець і багаторічний керівник Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький поділився своїми роздумами про  постать Ірини Бекешкіної та  її значення для українського суспільства.

«Ірина Бекешкіна стала потрібною людям, народові України. І це надзвичайно важливо», — наголосив він.

І чим більше минає часу, тим яскравішим постає її образ, стверджує науковець.

«Вона була надзвичайно скромною, делікатною у ставленні до людей. Вона ніколи не висувала своє "я", окрім тих випадків, коли потрібно було доводити серйозні речі», — зазначив Євген Бистрицький.

Він також наголосив, що такі риси, як скромність і принциповість, рідко зустрічаються в суспільстві, але саме вони робили Ірину Бекешкіну особливою. Філософ поділився думками про те, які питання могли б бути важливими для Ірини Бекешкіної сьогодні, зокрема щодо соціологічних досліджень під час війни:

«Я почав думати: що б вона хотіла, щоб соціологи зараз вимірювали? Це, без сумніву, суспільні настрої. Але є ще одна тема, яку я хочу озвучити. Це делікатна  тема під час війни – тема справедливості в питаннях елементів демократії  у війську, розподілу ролей захисників», — зауважив Євген Бистрицький.

Він визнав, що це чутлива тема, оскільки війна накладає свої обмеження на відкриті дискусії.

«Але соціологи мають звертати увагу на ці питання, адже є очевидні нерівності в розподілі тягаря війни між різними соціальними стратами», — додав він.

Науковець також відзначив важливу рису Ірини Бекешкіної — її близькість до людей. Вона завжди була готова пояснювати їм складні суспільні процеси та відповідати на непрості запитання.

«Я можу пригадати багато випадків, коли ми разом подорожували, і люди запитували її про різне. Вона завжди вміла донести до них суть, і   для неї це  було цікаво й  важливо», — поділився спогадами він.

Згадуючи про її ставлення до громадянського суспільства, він зазначив:

 «Були люди, до яких вона мала свою чітку позицію. Іноді наші погляди  не збігалися, особливо щодо оцінки окремих осіб. Був випадок, коли я переконував її не судити когось надто суворо. Але згодом ця людина, із наших громадських активістів колишніх, хоча й не стала проросійською, але коли прийшла до влади, поєдналася з нею і стала абсолютно некритичною».

Євген Бистрицький акцентував на тому, що  її  оцінки були дуже точні і справедливі, які в майбутньому підтверджувалися.

Вона  допомагала соціологам виконувати свою роботу ефективно, попри тиск і критику

Своїми спогадами про Ірину Бекешкіну поділився  й директор соціологічної служби Центру Разумкова  Андрій Биченко.

«Ірина Бекешкіна робила роботу соціологів значно простішою. Завдяки її особистим якостям і позиції в соціології та суспільстві нам було легше співіснувати як із  злими людьми із влади,  так і  дуже вимогливими донорами»,  — зазначив соціолог.

Він підкреслив, що мав унікальний досвід співпраці з різними замовниками — політиками, громадськими діячами, міжнародними та науковими структурами. Але, за його словами, Ірина Ериківна була найкращим «клієнтом» у плані взаємодії між виконавцем і замовником. Вона робила спілкування з суспільством та владою значно простішим, менш нервозатратним та емоційно виснажливим.

«Бували моменти, коли влада була налаштована не просто критично, а навіть агресивно до соціологів. В такі часи Ірина Бекешкіна була тим містком, який допомагав нам знаходити спільну мову», — зауважив Андрій Биченко.

Проводячи аналогію, він порівняв соціологію з термометром, який вимірює суспільні настрої, але часом викликає невдоволення через неприємні результати.

«Ірина Бекешкіна  допомагала соціологам виконувати свою роботу ефективно, не дивлячись на тиск і критику», — підсумував соціолог.

Її називали Леді української соціології, совістю громадського сектору

На завершення частини заходу, присвяченої пам’яті Ірини Бекешкіної, слово взяв її колега з Фонду «Демократичні ініціативи», науковий радник фонду і професор політології НаУКМА Олексій Гарань.

Він подякував усім присутнім та особливо відзначив ініціативу Валерія Чалого провести цей захід у день народження Ірини Бекешкіної.

«Про неї вже сказали багато. Її називали Леді української соціології, совістю громадського сектору. Вона стрімко ввійшла в публічний дискурс, і значною мірою це було пов’язано з екзит-полом 2004 року, який довів фальсифікацію виборів на користь Януковича. Тоді не всі соціологи витримали тиск, але Фонд «Демократичні ініціативи», КМІС і Центр Разумкова, які входили до Національного консорціуму, зберегли принциповість, і саме їхні дані показали справжні результати», — зазначив Олексій  Гарань.

Він нагадав, що Ірина Бекешкіна неодноразово висловлювалася щодо недостатньої оцінки тих подій соціологічною спільнотою.

«Правління Соціологічної асоціації України так і не дало принципової оцінки тим подіям. Дехто протестував, зокрема Наталя Паніна пішла з посади голови комісії з етики, а віце-президент Валерій Хмелько подав у відставку. Але загальної позиції і оцінки самої асоціації не було.  Це й призвело до того, що пізніше знову з’явилися організації, які публікували сумнівні дані, а медіа нерідко поширювали їх без перевірки», — сказав він.

За словами науковця, Ірина Бекешкіна прагнула створити незалежний громадський консорціум соціологічних центрів, які могли б протистояти тиску,  були б  вільними від комерційного впливу і  проводили б об’єктивні дослідження. Вона поєднувала в собі риси соціолога, журналіста та активіста, а її влучні висловлювання залишилися у пам’яті багатьох.

«У книзі, присвяченій Ірині, є навіть окремий розділ її афоризмів. Вона говорила: "Найстрашніша влада – тупа", "Опозиція має спілкуватися з людьми, а не кричати дурним голосом у мегафон", "Путін захопив Крим, але втратив Україну"», — навів приклади таких мудрих сентенцій Олексій Гарань.

Він також згадав її критику медіа, які публікували замовну або неперевірену інформацію. «Вона казала: "Я не вірю в клінічний ідіотизм навіть вітчизняних журналістів, що вони отак просто все, що їм трапляється, ставлять в інформаційний простір". І ще: "Я б хотіла, щоб вас лікували такі ж лікарі, як ви – чесні медійники". Це було актуально тоді і не менш актуально зараз, коли  друкується все без перевірки фактів, в тому числі і дані соціологічних опитувань, вирвані з контексту. І все це заради хайпу», — акцентував Олексій Гарань.

Підсумовуючи,  він наголосив, що найкраща пам’ять про Ірину Бекешкіну — це продовження її справи: якісні соціологічні дослідження, об’єктивно висвітлені професійними журналістами.

Фото Українського кризового медіа-центру

Відеозапис експертного обговорення:

Останні новини з категорії Події

Чим більше минає часу, тим яскравішим постає її образ – колеги про внесок Ірини Бекешкіної в соціологію та демократію України

4 лютого в УКМЦ відбулася дискусія «Соціологія та війна.Ступінь достовірності та рівень довіри», під час якої колеги згадували внесок І.Беке...
7 лютого 2025

Пресконференція до Дня Соборності України: експерти про позитивні тренди та виклики для українців

Тези з пресконференції "Україна єдина: національна належність, ідентичність, мова та державні атрибути"
24 січня 2025

Програма підтримки українських студій імені І. Лисяка-Рудницького

Оголошено прийом заявок на програму ім. Івана Лисяка-Рудницького 2025
10 січня 2025

Українське суспільство демонструє прагматизм у питаннях переговорів і своєї безпеки та готове до непростих рішень – експертне обговорення

Експерти обговорили результати опитування «Підсумки 2024 року: в очікуванні справедливого миру?»
26 грудня 2024