Чи вдасться перезавантажити Бюро економічної безпеки?

Оригінал статті - на сайті Українського кризового медіа-центру

З часу створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) до цієї установи накопичилось чимало дорікань як зі сторони українського бізнесу, так і міжнародних партнерів України. В Брюсселі вкотре нагадують Києву про необхідність привести правоохоронну систему у відповідність європейським нормам. Рухаючись у цьому напрямі, держава пропонує реформувати БЕБ. Ці зміни закладені у законопроєкті № 10439. Наскільки вони допоможуть поліпшити діяльність цієї структури? Як зробити її прозорою і доброчесною? Відповіді на ці питання шукали учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі, організованої Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Поліна Бондаренко представила результати дослідження громадської думки та експертного опитування з цієї теми.

«Ми хотіли дізнатися, що взагалі українці знають про БЕБ і тому сформулювали гіпотетичну ситуацію, яка насправді базувалась на реальному кейсі. Уявіть, що вам стало відомо про те, що керівника муніципального підприємства підозрюють в заволодінні декількома мільйонами державних коштів. Який, на вашу думку, з наступних органів мав би почати досудове розслідування? Тільки 22% респондентів обрали цей варіант серед інших варіантів. Потім спитали, чи довіряють вони даному органу, і 46% учасників опитування сказали, що не довіряють», – розповіла аналітикиня.

В експертній частині опитування респонденти відмітили, що законопроект все ж таки посилює контроль за відбором майбутнього директора БЕБ шляхом створення конкурсної комісії і те, що до цієї комісії будуть входити представники міжнародних організацій. Підтримали експерти і запровадження механізму звільнення директора у разі визнання зовнішнім аудитом його роботи неефективною.

 Серед рекомендацій пролунало внесення зміни до механізму призначення директора БЕБ, зменшивши кількість кандидатур, яка подається конкурсною комісією Кабінету міністрів, до однієї, а також закріплення в законі чітких термінів подання кандидатур на посаду директора, відбору комісією кандидатів і затвердження урядом відібраного кандидата.

Про те, що в свій час передувало створенню Бюро економічної безпеки, розповів представник організації «Центр політико-правових реформ», експерт ЦППР з кримінальної юстиції Євген Крапивін.

 У 2017 році міністр фінансів Данилюк пропонував службу фінансових розслідувань. У 2018 році були депутати з ідеєю Національного бюро фінансової безпеки і низка інших ініціатив. Ідея всіх цих органів була доволі проста: у нас є обмежене коло в п’ять органів досудового розслідування, і один з них з 2012 року спеціалізується саме на фінансових економічних злочинах. Це була податкова міліція, потім підрозділи державної фіскальної служби, але вся проблема зводилась к тому, методи їх розслідування піддавались дуже жорсткій критиці з боку бізнесу і міжнародних партнерів. Врешті це все призвело до того, що в 2021 році Рада ухвалила закон про Бюро економічної безпеки, почали набирати туди людей і почалось повномасштабне вторгнення.

«Десь у 2023 році зрозуміли, що у реформі економічних розслідувань щось не те відбувається. Фактично директора немає, набрано менше третини працівників, а скарг на БЕБ до бізнес-омбудсмена поступає багато, тому що фактично це ті самі податкові міліціонери в новому статусі, які займаються тим самим – проводять обшуки, вилучають майно, зокрема комп’ютери, сервери, і тим самим паралізують роботу підприємств. По півроку лежить арештоване майно, поки бізнес намагається якось домовитись, і це створює дуже високі корупційні ризики. Податковий Комітет Верховної Ради створив Комісію, яка зайнялась аудитом, яка згодом дала негативний висновок. Народні депутати рекомендували зупинити процес формування БЕБ і розпочати заново», – пояснив експерт.

До критики доєднались міжнародні партнери. Вивчивши ситуацію з тим, як в Україні відбувається реформа верховенства права, вони звернули увагу на те, що дуже багато скарг є на Бюро, і в листопаді минулого року в EU enlargement Report з’явилась окрема сторінка, де цьому органу присвячено доволі багато місця.

«Як відомо, Україна проходить скринінг з боку Європейського Союзу. Оцінюється, як наше законодавство розвивається і адаптується до Європейського. Коли нас запитують, а що там з БЕБ, ми, звісно, відповідаємо, що ухвалили цей закон, але цього недостатньо. Мають бути подальші кроки. Насамперед, мають бути змінені підходи на аналітичні», – переконаний Євген Крапивін.