Сергій Ханін,
журналіст, Суми
Війна завдала значних втрат аграрному сектору України. Заміновані поля, знищена сільськогосподарська техніка, неможливість зібрати сьогодні врожай посіяного вчора насіння, нестача кваліфікованих кадрів – це ті реалії, в яких нині живе українське село, насамперед – в межах прикордоння. Де, зокрема, свою битву за врожай ведуть і сільгоспвиробники Сумської області. Бо з урахуванням того, що в умовах воєнного стану сільське господарство залишається провідною галуззю економіки регіону, їхня праця має значний вплив на рівень та якість життя населення.
Небезпека в землі і з повітря
…На Сумщині окупанти атакували дроном комбайн, який збирав урожай. За даними слідства, 21 липня близько 16:40 ворог скерував FPV-дрон на комбайн, який працював на території Білопільської громади Сумського району. Загинув 37-річний комбайнер, його 59-річний помічник отримав поранення.
Подібні повідомлення в стрічці новин сьогодні, на жаль, стали вже звичними. Як наслідок, одна з наймирніших і найгуманніших професій у світі – хлібороба – в Україні тепер стала чи не найнебезпечнішою.
За оцінками Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр), зробленими спільно зі Світовим банком, втрати українського аграрного сектору внаслідок повномасштабного російського вторгнення на початок 2024 року становили понад 80 млрд дол. прямих збитків. Із них вартість знищених активів становила 10,3 млрд дол.
Найбільшою категорією збитків є пошкоджена та знищена сільськогосподарська техніка, що становить 5,8 млрд дол., або 56,7% усіх збитків.
Утім, найвагоміші втрати – недоотриманий дохід виробників сільськогосподарської продукції та збільшення її собівартості. Вони становили 69,8 млрд дол., з яких більше половини – 35,1 млрд дол. – це загальні втрати через зниження виробництва в рослинництві.
На Сумщині це зниження відбулося насамперед через поступове зменшення посівних площ під час повномасштабної війни. Так, якщо порівняти з 2021 роком, цьогоріч вони скоротилися на 15 % – до 1, 032 га.
І якщо в 2022 році площі посівів у регіоні зменшилися у зв’язку з мінною небезпекою, то потім корективи у плани аграріїв внесло посилення обстрілів прикордоння і пов’язана з цим евакуація населення: спершу з 5-, а згодом і з 10-кілометрової зони.
Беручи до уваги, що довжина кордону Сумської області із РФ становить 562 кілометри, не важко підрахувати, що у цю смугу потрапляє нині територія громад 4 із 5 районів площею 5,6 тисячі кв. км або четверта частина загальної території Сумщини.
Тож великій кількості сільгосппідприємств і фермерів зараз доводиться обробляти землю на свій страх і ризик. Як наслідок, останнім часом почастішали випадки виїзду сільськогосподарської техніки на поля, позначені відповідними показниками як заміновані, внаслідок чого стаються підриви на мінах. Або ж, як у згаданому вище випадку, техніка працівників стає мішенню для російських дронів чи іншої зброї.
Проте навіть за цих умов аграрії продовжують дбати про продовольчу безпеку краю.
Як запевняє директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, на Сумщині збережений ресурсний потенціал для виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства. Так цьогорічна посівна кампанія пройшла згідно з планами. Серед найпопулярніших культур, які вирощують в області, як і раніше, пшениця, кукурудза на зерно, соняшник, соя та ріпак. При формуванні структури посівних площ брали до уваги кон’юнктуру світового та вітчизняного аграрного ринків.
«У 2024-му році сільгосптоваровиробники і підприємства галузі рослинництва Сумщини експортували свою продукцію у 6 країн світу. Зокрема сою – до Туркменістану, просо – до Італії, соняшникову олію – до Польщі, шрот соняшниковий експортували до Польщі, Угорщини, Румунії, Литви», – розповідає Олександр Маслак.
Механізатори у дефіциті
Але як під час посівної, так і зараз, під час збору врожаю, аграрії, крім описаних вище, зіткнулися з ще одним викликом у своїй роботі: нестачею спеціалістів. Адже на сезонні роботи наклалося посилення в Україні мобілізації, і фахівців, необхідних для роботи в полі, стало не вистачати.
У Сумській області, так само як по всій Україні, найбільш складна ситуація з трактористами, комбайнерами, агрономами. Особливо від цього потерпають дрібні фермерські господарства, де втрата кожної робочої пари рук відразу позначається на виробничому процесі.
«Ми втратили 2 з 5 висококваліфікованих людей, які вміли налаштувати техніку, могли, що називається, «на коліні» відремонтувати. Будь-яку проблему, яка може статися у полі, вони її відчувають зсередини і в лічені години можуть полагодити якусь важку поломку. Відповідно, їх ми не замінили ніким», – розповів Суспільному фермер із Сумського району Олександр Шафорост, в обробітку якого 500 га землі.
За його словами, знайти нові кадри за два роки не вдалося.
«Дефіцит кадрів в селі — це величезна болюча проблема. Підготовка спеціаліста для роботи з технікою має бути не менше одного року. І це будуть лише базові знання, які теоретичні. А практична частина — це ще не менш одного року», – зазначив Олександр Шафорост.
За інформацією Олександра Маслака, певним чином на цю ситуацію здатне вплинути бронювання працівників, але на нього можуть розраховувати лише підприємства, яких визнано критично важливими для забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. За його словами, на обласному рівні відповідні рішення про визнання організацій такими напередодні цьогорічних весняно-польових робіт було ухвалено щодо 68 підприємств, ще 100 — визнали критично важливими на загальнодержавному рівні. Цей статус дає можливість подавати списки військовозобов’язаних для подальшої процедури їх бронювання.
Зрозуміло, що отримати його можуть далеко не всі сільгосппідприємства, а їх на початок повномасштабної війни на Сумщині нараховувалося 392, не кажучи вже про понад 1000 фермерських господарств. Тому все частіше за кермом тракторів і штурвалом комбайнів можна буде побачити людей пенсійного віку, і є велика вірогідність, що цю професію доведеться опановувати й жінкам.
Закордон нам допоможе
Варто зауважити, що чимало тих проблем, які сьогодні є у сфері АПК, вдається розв’язувати завдяки і державній підтримці, і закордонній допомозі. Зокрема, сайт Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА рясніє оголошеннями про можливість взяти участь у тій чи іншій програмі, яких достатньо багато.
Так, аграрії можуть очікувати на компенсацію вартості розмінування сільгоспземель. Лише за 10 днів від початку роботи цієї програми фермери Сумської області подали заявки на 609 земельних ділянок загальною площею понад 1 500 гектарів.
Крім того, для сільгоспвиробників, які займаються органічним виробництвом, стартує програма екстреної допомоги органічному агросектору в Україні. Мета –компенсація витрат агровиробникам на сертифікацію у 2024 році. Програма ініційована Німецьким Фондом майбутнього для сільського господарства.
Велика допомога аграріям надходить від продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Її заходами передбачено видачу 1200 фінансових ваучерів у розмірі 40 500 грн за напрямом «Молочарство» (для усіх громад Сумської області), 240 ваучерів за напрямом «Аквакультура» (для користувачів/власників водних обʼєктів, що здійснюють діяльність в аквакультурі всіх громад області) і 200 ваучерів за напрямом «Бджільництво» (для власників від 10 до 100 пасік з Краснопільської, Тростянецької, Лебединської, Недригайлівської, Миколаївської селищної, Миколаївської сільської громад).
А за програмою USAID АГРО понад 500 аграріїв Сумщини отримають тисячу тонн карбаміду під зернові та олійні культури на сезон 2024-2025 років.
Крім цього, сільгоспвиробники коштом програми «Доступні кредити 5-7-9%» можуть придбати генераційні установки, претендувати на компенсацію за придбану сільгосптехніку українських виробників та інвестиційні кредити за гарантіями фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Тобто, напризволяще вони зі своїми проблемами не залишені, і це спонукає їх відповідати тим критеріям, за якими можна сподіватися на отримання допомоги і підтримку.
Висновки і перспективи
…У розробленій після деокупації регіону Стратегії економічного відновлення та розвитку Сумської області на 2022–2024 роки – усіченому варіанті більш масштабної стратегії розвитку Сумщини на період 2021–2027 років, плани якої звелися нанівець внаслідок військової агресії росії, передбачено три сценарії розвитку регіону у цей проміжок часу. Залежно від тривалості війни їх назвали оптимістичним, реалістичним і песимістичним.
«Оптимістичний сценарій» передбачав завершення бойових дій до кінця 2023 року, але він не спрацював. Тож у роботі зараз залишається «реалістичний сценарій», згідно з яким війна має закінчитися до кінця 2024 року. Власне, ситуація в аграрній галузі нині багато в чому відповідає зробленим позаторік передбаченням експертів. Йдеться про стабілізацію і поступовий розвиток цього сегменту, що насправді й відбувається.
Водночас ні обстріли, ні мінна небезпека, ні вилазки до прикордоння ворожих ДРГ не зникли, і це, безперечно, впливає на життя і роботу його мешканців, яких ще й постійно лякають неминучим наступом росіян на Сумщину. Однак якщо ворог на область не сунеться і тут не буде ракетної загрози, навіть перетікання війни у 2025 рік не змусить АПК регіону вивчати песимістичний сценарій. Бо в ньому йдеться і про зменшення до 70 % засіяних площ, і про припинення роботи 35 % підприємств харчової промисловості, зменшення пропозиції регіонального продовольчого ринку, зростання цін на продукти харчування та інші «лякалки» для аграріїв. А ті довели, що битва за врожай для них – це не просто афоризм з часів СРСР, а справді сувора реальність нинішнього часу. І аграрії прагнуть цю війну не програти…
