Безпека України – ймовірні загрози

Прес-конференція

“Безпека України – ймовірні загрози”

(за результатами загальнонаціонального та експертного опитувань)

Український національне інформаційне агентство — Укрінформ

(вул. Б.Хмельницького, 8/16).

Організатор прес-конференції — Фонд “Демократичні ініціативи”

Учасники:

Ірина Бекешкіна – науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи»,

Андрій Гірник – професор, Національний університет «Києво-Могилянська академія»,                                                                   

Євген Жеребецький – експерт з проблем міжнародної безпеки,

Ілько Кучерів – директор Фонду “Демократичні ініціативи”,

Володимир Саламатов – кандидат психологічних наук.

Модератор – Ілько Кучерів – директор Фонду „Демократичні ініціативи”.

Питання до розгляду:

1.     Що найбільше загрожує Україні найближчі 10 років?

2.       Чи відрізняється думка громадськості та експертів щодо ймовірних загроз Україні?

3.         Відмінності у громадській думці українців та населення країн-членів НАТО щодо загроз їхнім державам.

Безпека України та ймовірні загрози

(Порівняння громадської думки населення України та експертів.

Порівняння громадської думки населення України і населення 12 європейських країн-членів НАТО та США )

·   Найбільшими загрозами, з якими може стикнутися Україна у найближчі 10 років, населення вважає: екологічні катастрофи (67%), енергетичну залежність України від країн, що постачають енергоносії (62%), епідемію СНІДу (60%), економічний занепад (60%), техногенні катастрофи, великі аварії (59.5%), глобальне поширення хвороб, як, скажімо, пташиний грип (59%), наслідки глобального потепління клімату (51%).

·   Малоймовірними й майже не ймовірними загрозами населення вважає великий наплив іммігрантів до України (34%), міжнародний тероризм (27%), знищення демократії, диктатуру (25%), розпад України (24%), зовнішні загрози територіальній цілісності України (23%), Іранську ядерну програму (11%), ісламський фундаменталізм (11%).

·   Порівняння громадської думки населення України з громадською думкою населення 12 європейських країн-членів НАТО та США щодо ймовірних загроз, з якими їхні країни можуть зіткнутися найближчі 10 років, засвідчує, що можливість таких  загроз, як економічний занепад та глобальне поширення епідемічних хвороб (як, наприклад, пташиний грип) сприймається майже однаково. Деякі загрози вважаються однаково актуальними і в Україні, і в Європі, і в США (наслідки глобального потепління клімату, енергетична залежність від країн, що постачають енергоносії). А деякі загрози, що в Європі та США сприймаються як дуже вірогідні, населення України не вважає ймовірними для своєї країни: потужний наплив емігрантів до країни, міжнародний тероризм, іранська ядерна програма та ісламський фундаменталізм.

·   Експерти до найімовірніших загроз, з якими може зіткнутися Україна у найближчі 10 років, віднесли: енергетичну залежність України від країн, що постачають енергоносії (28 експертів із 29), техногенні катастрофи, великі аварії (27 експертів), зовнішні загрози територіальній цілісності України (26 експертів), епідемію СНІДу (25 експертів), екологічні катастрофи (24 експерти). До переважно ймовірних загроз експерти віднесли: великий наплив іммігрантів в Україну (18 експертів), глобальне поширення хвороб, як, скажімо, пташиний грип (18 експертів), економічний занепад (18 експертів). Малоймовірними загрозами експерти вважають наслідки глобального потепління клімату та знищення демократії, диктатуру. І майже не ймовірними загрозами для України, з точки зору експертів, є ісламський фундаменталізм, іранська ядерна програма, міжнародний тероризм та розпад України.

·   Порівняння думки експертів та громадської думки населення України щодо загроз, з якими Україна може зіткнутися протягом найближчих 10 років, показує, найбільш імовірні загрози майже однаково сприймаються населенням і експертами. Розходження стосується лише зовнішніх загроз територіальній цілісності України, що їх експерти вважають дуже ймовірними, а населення – малоймовірними, а також наслідків глобального потепління клімату, що їх населення відносить до переважно ймовірних загроз, а експерти – до малоймовірних.

1. Результати загальнонаціонального опитування населення України.

Загальноукраїнське опитування дорослого населення України провів Фонд “Демократичні ініціативи”. Польову роботу здійснила фірма “Юкрейніан соціолоджі сервіс” 17–31 березня 2008 р. Методом інтерв’ю опитано 2000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.2 %. Опитування було здійснено за фінансування Посольства Швеції в Україні та Шведського агентства з питань міжнародного розвитку та співробітництва (SIDA).

Нижче подано список ймовірних загроз, з якими Україна може стикнутися наступнi 10 рокiв. Як Ви думаєте, наскiльки ймовірно, що вони стосуватимуться України? (у%)

2. Порівняння результатів загальнонаціонального опитування населення України та населення 12 європейських країн-членів НАТО та США

Міжнародне порівняльне опитування населення 12 європейських країн-членів НАТО та США було проведене у рамках міжнародного дослідження ”Трансатлантичні тенденції”. Опитування в усіх країнах проводила фірма “TNS Opinion” у червні–липні 2007 року. До опитування входили такі країни: Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Велика Британія, Словаччина, Іспанія, Туреччина, Болгарія, Румунія. У США опитування провела фірма „Leger Marketing”. У кожній з країн було опитано по 1000 респондентів за вибіркою, що представляє доросле населення цих країн (віком від 18 років). Похибка вибірки – у межах 3%. Об’єднана загальноєвропейська вибірка становить 12053 респонденти (зважена  відповідно до чисельності населення кожної країни).

Нижче подано список імовірних загроз, з якими Україна може стикнутися наступні 10 років (більшу частину з них взято із міжнародного порівняльного дослідження). Як Ви вважаєте, наскільки вірогідно, що вони стосуватимуться України? ( у %)

3. Результати експертного опитування

Експертне опитування провів Фонд „Демократичні ініціативи” 10–23 липня 2008 року. Усього було отримано 29 відповідей. Список опитаних експертів додається.

1. Нижче подано список імовірних загроз, з якими Україна може стикнутися наступні 10 років (більшу частину з них взято із міжнародного порівняльного дослідження). Як Ви вважаєте, наскільки ймовірно, що вони стосуватимуться України? (Дані подано у кількості отриманих голосів експертів)

Окрім перерахованих загроз, експерти вказали ще й наступні, що їх вважають дуже ймовірними для України наступні 10 років:

1 Внутрішньополітична нестабільність – 13 експертів.

2. Економічна залежність від розвинених країн – 8 експертів.

3. Втрата міжнародного іміджу (використання України як ресурсної зони) – 7 експертів.

4. Демографічна криза – 5 експертів.

5. Корупція – 4 експертів.

6. Криза у відносинах з Росією – 3 експерти.

7. Соціальна криза (бідність, масові виїзди працівників за кордон, смертність) – 3 експерти.

8. Руйнування системи суспільних цінностей (культурна криза) - 1 експерт.

2. Якщо Ви вважаєте, що Україна не отримає ПДЧ або маєте у цьому сумнів, то що стане основними перешкодами? (питання ставилося як відкрите)

1. Протидія Росії – 12 експертів

2. Внутрішня політична нестабільність – 10 експертів

3. Протидія країн-членів НАТО – 9

4. Відсутність консенсусу серед керівних органів України щодо вступу до НАТО – 5 експертів

5. Неспроможність виконати умови вступу – 5 експертів.

Список  експертів, що дали відповіді :

1). Апполонов Олександр, начальник відділу з питань євроатлантичної та європейської інтеграції. Міністерство оборони, департамент воєнної політики та стратегічного планування.

2). Видрін Дмитро, Директор Європейського Інституту інтеграції та розвитку.

3). Гончаренко Олександр, Київський гуманітарний університет, Президент Центру міжнародної безпеки і стратегічних студій.

4). Горбач Володимир, ІЄАЦ, експерт.

5). Гречанінов Вадим, Атлантична Рада України, президент, генерал-майор у відставці.

6). Жеребецький  Євген- експерт з проблем міжнародної безпеки.

7). Згурець Сергій, Центр досліджень армії, конверсії та розброєння.

8). Їжак Олексій, завідувач відділу проблем воєнної безпеки. регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Дніпропетровську

9). Канана Петро, помічник міністра оборони України.

10). Кокошинський Олег, Ліга Україна НАТО.

11). Коломієць Олексій, Центр Європейських і Євро-Атлантичних студій.

12). Костіна Наталя, Українське національне інформаційне агентство „Укрінформ”.

13). Кравченко Володимир, „Дзеркало тижня”.

14). Кучерів Ілько, директор  Фонду „Демократичні ініціативи”.

15). Лі Світлана, ДержКом Телерадіо, заступник директора департаменту інформаційної політики та європейської інтеграції.

16). Лісничук Олесь, Інститут політичних та Етно-національних  досліджень, НАН України.

17). Марциновський Анатолій, „Газета по-українськи”, журналіст.

18). Нагірний Володимир, Центр миру конверсії та зовнішньої політики України, експерт.

19). Павленко Ірина, Інститут стратегічних досліджень, незалежний експерт.

20). Парахонський Борис, Національний Інститут проблем міжнародної безпеки, голова департаменту політичних процесів.

21). Писаренко Олександр, МінОборони.

22). Потєхін Олександр, Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України.

23). Сєміков Олександр, Центр Євроатлантичної інтеграції.

24). Солодкий Сергій, журналіст, газета „24”.

25). Соскін Олег, директора інституту трансформації суспільства, голова Української консервативної партії, газета „Голос України”.

26). Сунгуровський Микола, координатор проектів, Центр Разумкова.

27). Чумак Віктор, Міжнародний центр з перспективних досліджень, головний експерт з питань політики безпеки та оборони.

28). Шлінчак Віктор, головний редактор Інтернет-видання „Главред”.

29). Яворська Галина,державний експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки.