Тарас Жовтенко

Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 2470
11 вересня 2023

Альянс не може реагувати, як кажуть, наперед. Він мусить дочекатися нападу – Тарас Жовтенко

Чому НАТО не завдає військової відповіді Росії у таких випадках, як сталося в Румунії, коли російські безпілотники потрапили до цієї країни? Як експерти оцінюють відповідь Румунії на цю подію і з чим її пов'язують? Від чого залежить доля судноплавства у Чорному морі, чи вплине на нього повернення під контроль України «вишок Бойка»? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», повний текст якого можна прочитати за посиланням.

«Бонуси для РФ»

Зокрема безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що безпекові ризики для країн Чорноморського регіону були ще від початку повномасштабного вторгнення. Від таких подій, як у Румунії, Росія отримує додаткові вигоди.

«Тут не йдеться про те, що Росія цілеспрямовано програмувала свої ударні системи для того, щоб вони залітали на території країн-членів НАТО і вражали там цілі. Ці ракети, безпілотники іноді відхиляються від курсу, іноді втрачають управління або під впливом українських засобів протидії, або просто так. Але для Росії ці інциденти – це бонус насправді. Тому що у них таким чином з'являється можливість додатково гібридно тиснути на країни-члени НАТО. Тобто підштовхувати їх до того, щоб вони почали апелювати до 5-ї статті «Вашингтонського договору» (Північноатлантичний договір – міжнародна угода, укладена 4 квітня 1949 року в Вашингтоні, США, західноєвропейськими та північноамериканськими країнами з метою об'єднання зусиль для колективної оборони – ред.), яка на практиці в таких подібних ситуаціях абсолютно, як кажуть, нерелевантна», – зауважив він.

Три фактори для реакції

Експерт пояснив, чому НАТО не дає військової відповіді Росії у таких випадках, як падіння уламків російських дронів в Румунії. Він вказує на те, що є дуже чіткі моменти, з точки зору міжнародного права – як трактується збройний напад на країну-члена альянсу.

 «Там обов’язково має бути фактор, що за цим нападом стоять регулярні збройні сили третьої країни, а не якісь там терористичні угруповання чи приватні військові компанії. Другий обов’язковий момент – це те, що дії регулярних збройних сил третьої країни мають бути узгодженні з вищим військовим керівництвом цієї країни. І третій обов'язковий момент – це те, що цей план, узгоджений військовим керівництвом цієї країни, має бути погоджений найвищим політичним керівництвом цієї країни. Щоб не було ситуації, коли, наприклад, військові приймають повстання проти свого президента і підставляють його, імітуючи напад на країну-члена НАТО», – сказав Жовтенко.

За його словами, всі три перераховані компоненти мають бути обовʼязково в наявності, інакше країна, яка обʼєктом певного інциденту, не отримає практичної відповіді від НАТО.

Практичні кроки НАТО

Зараз Росія використовує позицію НАТО у своїй пропаганді, підкреслюючи, що цей альянс – «пуста організація, яка не здатна захистити своїх членів». Втім, НАТО виробило схему, за якою реагує на безпекові загрози, каже Жовтенко. Він нагадав, що поки всі слідкували за заявами Міноборони Румунії, на рівні альянсу ухвалене рішення, що США передислоковують на румунську територію додаткові винищувачі F-16 для захисту повітряного простору цієї країни.

«Тобто, от практичний крок, який зрештою за рахунок ресурсів альянсу посилює безпеку країн, які розташовані на східному фланзі, на півдні, на півночі, в центрі. Фактично альянс виробив дуже хороший механізм реагування на всю цю історію, і ми тут не повинні теж забувати, що альянс по своїй природі є оборонним союзом. Альянс в такому випадку не може реагувати, як кажуть, наперед. Він мусить дочекатися нападу, і тільки тоді може включати якісь механізми колективного захисту. Про жодні превентивні речі тут йтись не може», – зауважив експерт.

Він додав, що НАТО активно працює над тим, щоб посилити оборону, зокрема, прибережних вод Румунії й Болгарії. Це може бути пов'язано і з імовірною альтернативою нового морського маршруту для вивозу українського зерна, а з іншого боку – реакція на те, що відбулося в Румунії. На думку Жовтенко, це фактично додаткові кроки з посилення власної обороноздатності.

Останні новини з категорії Коментарі

Паризькі зустрічі: США «умивають руки» – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко аналізує новий етап дипломатичних зусиль США, Європи та України щодо врегулювання війни
18 квітня 2025

Нам треба думати про те, що вигідно Україні – і не боятися «червоних ліній» Кремля – Олексій Гарань

Якими можуть бути форми військової присутності Заходу в Україні та як на це може відреагувати Кремль — пояснює професор політології Олексій...
17 квітня 2025

Чи втримає Європа Молдову та Румунію: Маріанна Присяжнюк про потенційний вплив Росії на вибори у цих країнах

Маріанна Присяжнюк пояснила, як Росія через старі й нові обличчя формує проксі-вплив у Молдові та Румунії і які ризики це несе для регіону т...
16 квітня 2025

Європа не запитуватиме Росію, що їй прийнятно чи неприйнятно: Путіна поставлять перед фактом – Тарас Жовтенко про розгортання європейських армій в Україні

Тарас Жовтенко про рекордне фінансування військових потреб України, перспективу розгортання європейських сил стримування в Україні та ін.
15 квітня 2025