Церква в Україні: елемент роз’єднання, об’єднання чи миротворчості?

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) 9 квітня 2015 року провів круглий стіл на тему "Церква в Україні: елемент роз'єднання, об'єднання чи миротворчості?". Участь у заході взяли Олена Захарова - керівник проекту "Започаткування Національного діалогу в Україні", Ірина Бекешкіна - директор Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", Олег Кисельов - президент Молодіжної асоціації релігієзнавців, Наталія Беліцер - експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика, Катерина Осташкова - представник програми "Матра" Посольства Нідерландів, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Іcps.com.ua.

Саме за підтримки "Матри" реалізується проект "Національний діалог", на замовлення якого було проведене соціологічне дослідження щодо ставлення українців до церкви.

"Національний діалог" покликаний визначити речі, які можуть об'єднати українців з усіх куточків нашої країни. Як відзначила Олена Захарова, церква в цьому процесі відіграє досить важливу роль. Натомість, вороги України, за її словами, намагаються використати церкву як дезінтегруючий фактор, усвідомлюючи велику кількість вірян, що належать до УПЦ (Московського Патріархату).

Оголошуючи результати соціологічного дослідження, Ірина Бекешкіна зауважила, що нині у суспільстві наявний високий рівень довіри до армії та до церкви. Однак армії не довіряють у такому важливому регіоні як Донбас, натомість, церква користується довірою в усіх областях України. Разом з тим саме у Донецькій області присутній високий рівень довіри до УПЦ (МП) - 55%, Київському Патріархату тут довіряють лише 10% опитаних.

І. Бекешкіна також відзначила цікавий факт, що у Слов'янську на сьогодні більшою є кількість прихильників саме УПЦ КП. Адже там церква Московського Патріархату відіграла деструктивну роль, підтримавши бойовиків і благословляючи їх на збройні дії. Жителі міста негативно сприйняли цей факт.

В цілому населення України відносить себе переважно до Православної Церкви Київського Патріархату - 44%; до Православної Церкви Московського Патріархату віднесли себе 21%, до Української Греко-Католицької - 11%, 8% є вірними інших релігій, а 9.5% - атеїсти. Загалом в Україні, при поділі віруючих між кількома християнськими церквами, немає значної упередженості у ставленні вірян до інших церков.

В дослідження умисно були включені декілька негативних варіантів відповідей. Так, Українську Православну Церкву Київського Патріархату "розкольницькою" вважають лише 7% українців, а УПЦ Московського Патріархату назвали "церквою держави-агресора" 19%. Це підтверджує, що негативні міжконфесійні оцінки є досить низькими серед українців. "Зважаючи на потенціал довіри, церква може виступати в якості миротворця у поточному конфлікті", - констатувала експерт.

За даними Олега Кисельова, останніми роками (починаючи 3 2006 р.) цифри конфесійних уподобань змінюються: якщо раніше була більшість прихильників УПЦ (МП), то зараз росте підтримка УПЦ КП.

Ідея єдиної Помісної Православної Церкви є скоріше політичною і, як правило, зустрічає байдуже ставлення у населення. Як підтвердили результати дослідження, ідея створення єдиної Помісної Церкви знаходить підтримку на Заході України: на Волині, Галичині, Південному Заході. У решті регіонів переважає байдуже або невизначене ставлення, але й негативне ставлення до цього теж незначне. Загалом по Україні підтримують ідею створення єдиної Помісної Православної Церкви 28%, виступають проти 14%, ставляться байдуже 35% і ще 23% певної думки не мають.

Разом з тим, за словами О. Кисельова, гіпотетичне об'єднання українських православних конфесій в єдину Помісну Церкву створило б найбільшу православну громаду в світі.

Наталія Беліцер у своєму виступі закцентувала увагу на тому, що у питанні релігійних відносин держава має не просто декларувати рівність конфесійних меншин, а повинна здійснювати заходи для "ефективної рівності". Потрібно уникати фактів непрямої дискримінації за релігійною ознакою.

Підбиваючи підсумки круглого столу, О. Захарова вчергове відзначила об'єднавчий потенціал церкви у справі налагодження національного діалогу.

Результати соціологічного дослідження "Церква в Україні: елемент роз'єднання, об'єднання чи миротворчості?"