Реформи в Україні: громадська думка населення

Загальнонаціональні опитування були проведені  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова (19–24 грудня 2014 року, 22–27 липня 2015 року та 16–20 грудня 2016 р.) та з Київським міжнародним інститутом соціології (15–25 грудня 2015 р.). Щоразу було  опитано близько 2000 респондентів  віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищувала 2,3%.

• Стабільно в Україні протягом останніх років громадяни вважають, що влада повинна зосередитися на трьох головних завданнях: досягти  миру на Донбасі;  стимулювати розвиток економіки, створювати сприятливі умови для бізнесу й  підвищувати життєві стандарти життя населення;  боротися з корупцією та корупціонерами.   
• Трохи більше третини українців (35%) готові терпіти подальше зниження рівня свого життя заради кінцевого успіху реформ (із них 11% готові терпіти стільки, скільки потрібно, а 24% – не більше року). Натомість, кожен третій не може терпіти далі, бо його матеріальне становище нестерпне вже зараз, а кожен четвертий – бо не вірить в успіх реформ. Третина населення, яка згодна певний час терпіти матеріальні труднощі заради реформ, залишається стабільною принаймні з липня 2015 року. Щоправда, у грудні 2014 року готових терпіти було більше  – 45%.   
• Головними рушіями реформ населення вважає уряд (33.5%), президента (29.5%), громадські організації, волонтерів (23%), країни Заходу (21%), населення (19%).  Порівняно  з липнем 2015 року майже вдвічі зросли сподівання на країни Заходу як рушіїв українських реформ.  
• Найбільший опір проведенню реформ в Україні, на думку громадян, чинять олігархи (50%) та чиновники (50%). Ще до п’ятірки гальм громадяни зарахували уряд (31%), політичні сили, що утворюють коаліцію у Верховній Раді (27%), президента (26%). Якщо порівняти з липнем 2015 року, громадяни значно менше стали сприймати нинішній уряд як гальмо реформ (попередній уряд – 51,5%, нинішній – 31%).  Зменшилася в громадській свідомості і негативна роль політичних партій, що утворюють коаліцію  більшості у Верховній Раді (у липні 2015 року її сприймали як гальмо 44,5%, у грудні 2016-го – 27%), а також знизився негатив щодо ролі у реформах  правоохоронних органів (як гальмо їх сприймали у липні 2015 року 21%, у грудні 2016 – 11%).
• Найкращим балансом ставлення громадян у контексті впливу на проведення реформ можуть похвалитися громадські організації та волонтери: 23% вважають, що вони сприяють реформам, і лише 1% – що вони чинять їм опір. Істотно зріс позитивний баланс щодо ролі у реформах у країн Заходу: з +9 до +19%. Позитивний баланс отримало також населення України загалом: 19% вважають його рушієм реформ  і лише 2% – гальмом. У позитиві також вчені, науковці (+8%), уряд (+2%), президент (+3%). Найбільш негативний баланс впливу на реформи у  державних чиновників (–47%), та олігархів (–44%).  В негативі також вплив Росії  (–15%), політичних сил, які утворюють більшість у Верховній Раді (– 12%) та ті, що в опозиції (–12%), правоохоронні органи (– 7%).
• Про громадську ініціативу «Реанімаційний пакет реформ» відомо 39% українців: 6% добре її знають, 33% – щось про неї чули.
•  На думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні в 2016 році  істотно погіршилося.  Найбільш негативні зміни  сталися у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 88,5% населення, в економічному становищі України (77%), у рівні стабільності (75%), упевненості громадян у завтрашньому дні (74%), рівні добробуту родини (73%),  у ставленні громадян до влади (72%). Окрім того, переважно погіршення  було зазначене у ситуації із злочинністю (62%), в охороні здоров’я (54%),  оплаті праці (54.5%), соціальному  захисті (49%), пенсійному забезпеченні (49%), дотриманні законності державними службовцями (43%). Здебільшого не сталося змін у таких сферах, як становище російськомовного населення (69%), становище україномовного населення (70%), становище релігійних  та етнічних меншин (64%), міжнаціональні стосунки (64%), рівень свободи слова (49%), рівень демократії (46%), дотримання прав і свобод (46%), освіта (43%). У цілому ситуація в країні, на думку 73%  населення, змінилася на гірше.
• Єдиною сферою, де громадяни відзначили  поліпшення ситуації, є обороноздатність країни – зміни на краще позначили 40% населення (на гірше – 21%). Поділилися думки щодо міжнародного іміджу України: 27% громадян вважають, що імідж змінився на краще, 32% – на гірше і 27% думають, що він не змінився.
• Порівняно з 2014 роком у деяких сферах погіршення ситуації стало фіксуватися менше: у міжнаціональних стосунках (наприкінці 2014 року погіршення ситуації відзначали 40% населення, наприкінці 2016-го – 24%; у соціальному захисті (71% і 49%); у пенсійному забезпеченні (63% і 49%); в оплаті праці (76% і 54%): у становищі російськомовного населення (29% і 17%); у становищі україномовного населення (25% і 16%); у становищі етнічних та релігійних меншин (22% і 15%).
• Якщо  порівняти з 2015 роком, найбільші зміни на гірше громадська думка відзначила у ситуації із злочинністю (у 2015 році погіршення відзначали 47% населення, у 2016-му – 62%), пенсійному забезпеченні (40% і 49%), соціальному захисті (40% і 49%).

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ 

Як Ви вважаєте, на чому зараз повинна зосередити головні зусилля влада? НЕ БІЛЬШЕ П’ЯТИ    ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ.

Здійснення реформ, цілком імовірно, може призвести до тимчасового зниження рівня життя людей. Чи згодні Ви терпіти певні матеріальні труднощі?

Як Ви вважаєте, хто є головним рушієм і гальмом здійснення в Україні необхідних реформ? (виберіть не більше п’яти) (у%)

*Липень 2015 р. – уряд Арсенія Яценюка, грудень 2016 р. – уряд Володимира Гройсмана 

** У 2014 році цього варіанту не було

Чи знаєте Ви про громадську ініціативу «Реанімаційний пакет реформ»?

На Вашу думку, яким чином протягом останнього року змінилося становище в Україні в таких сферах?

*В опитуванні 2014 року цього варіанту не було