Події
Перегляди: 304
23 жовтня 2017

Побутова корупція – це «інтоксикація всього суспільства», – експерти

Круглий стіл на тему: «Корупція у повсякденному житті українців: За що даємо хабарі? Кому і чому?. Фото: ZIK

Протягом останнього року 25% громадян України особисто (або їхні близькі родичі чи знайомі) давали хабарі. При чому більшість людей робили це у медичних установах.

Про це свідчать результати соціологічного опитування стосовно побутової корупції в Україні, які директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна оприлюднила сьогодні, 23 жовтня, під час круглого столу у Львові.

 Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Фото: ZIK Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Фото: ZIK Як показало дослідження, майже половина громадян – 44% – оцінюють корупцію як «найбільш серйозну проблему в Україні», ще 36% вважають її «досить серйозною». Лише 2% населення певні, що «проблема корупції надумана», а 12% «не вважають її серйозною».

При цьому 90% опитаних вважать корупцію «поширеною високою мірою».

На думку населення, найбільш корумпованими установами є суди, Верховна Рада, прокуратура, уряд, митниця, медичні установи. Натомість найменш негативні оцінки отримали церкви, громадські організації та ЗМІ.

Водночас ставлення до хабарів у громадян неоднозначне. Зокрема, лише 49% оцінили хабарі як неприпустиме явище, тоді як 44% знаходять для них часткове або цілковите виправдання. Так, «негативним явищем, але в деяких випадках виправданим» корупцію назвали 35% опитаних, а 9% вважають її «нормальним способом швидкого й ефективного вирішення проблем».

При цьому найбільш критично до хабарів ставляться мешканці Центру та Донбасу (тут вважають це неприпустимим явищем 58% та 57%), тоді як найбільш поблажливі оцінки дали мешканці Півдня (серед яких 59% тим чи іншим чином його виправдовують).

Тут варто зазначити, що коли йдеться про власний досвід, українці не дуже хочуть зізнаватися, що самі беруть участь у корупційних практиках. Так, 58% опитаних відмовились відповідати на питання, чи від них вимагали хабара, чи це була їхня власна ініціатива. Найбільше таких респондентів виявилося на Заході (70%) і Півдні (69%).

Серед тих осіб, які протягом останнього року особисто стикалися із ситуаціями давання хабарів, більшість (51%) робили це у медичних установах. Окрім того, такі ситуації, за словами опитаних, були у вищих навчальних закладах (24%), у місцевих органах влади (близько 15%), школах (11%), взаєминах із патрульною поліцією (близько 11%).

Відповідно, найбільш поширеними ситуаціями надання хабара були додаткова оплата у лікувальних закладах (38% тих, хто давав хабара протягом останнього року), вступ до вищого навчального закладу (18%), вступ до школи, оформлення до дитячого садка (17%).

На думку Ірини Бекешкіної, поширення побутової корупції – це «інтоксикація всього суспільства», адже воно створює серед громадян уявлення, що «все і всі продаються».

«Люди сприймають хабар, як мастило, що змушує справи рухатися», – зазначила вона.

Бекешкіна також наголосила, що високопосадова корупція пов’язана з побутовою і без усунення одного явища не можна побороти інше. «Люди там (вгорі, – ред.) з’являються з людей тут (внизу, – ред.). Це той самий тип», – додала вона.

Керівник відділу адвокації Реанімаційного пакету реформ Вадим Міський зазначив, що мотивацією високопосадової корупції є здебільшого особисте збагачення, тоді як у випадку з побутовою корупцією – це «спосіб захисту від свавілля чиновника», адже люди зазвичай несуть хабарі, що «швидше їхнє питання закрилося».

Керівник відділу адвокації Реанімаційного пакету реформ Вадим Міський. Фото: Микола Тис/ZIK

Тому, на думку експерта, з цими видами корупції треба боротися по-різному. «Із побутовою корупцією у кожній сфері потрібен унікальний інструмент. Дієвим є обмеження людського фактору, як наприклад, відбулося із запровадженням електронних закупівель. Для медичної сфери таким інструментом може бути легалізація певних процесів», – сказав він.

На думку Вадима Міського, медична реформа у тому вигляді, в якому її приймають зараз, все-одно залишає певні ризики корупції. Зокрема, за його словами, корупція з місцевого рівня переміщується на центральний, адже замість субвенцій в регіони кошти на медичні заклади буде розподіляти спеціально створена агенція. І, як підкреслив експерт, від політичної волі влади залежатиме, наскільки прозоро ця система буде вибудувана.

На думку Ірини Бекешкіної, ця медична реформа повинна сприяти зменшенню корупції у цій галузі, адже ті лікарі, до яких йде найбільше пацієнтів, тепер справді зароблятимуть більше. «Водночас реформа не дає відповіді, як будуть заробляти керівники у медичній сфері», – зазначила вона і додала, що «якщо буде саботаж на місцях, це дискредитуватиме реформу».

Довідка.

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене з 18 вересня по 3 жовтня 2017 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс». Усього було опитано 2000 респондентів за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України (за винятком окупованих територій Криму та окремих територій у Донецькій та Луганській областях).

Похибка вибірки не перевищує 2,3%. Проект реалізований завдяки фінансовій підтримці Міністерства закордонних справ Чехії.

Оригінал: ІА ZIK

Top