Як в Україні борються з корупцією – думка громадян

Загальнонаціональне опитування населення України було  проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова  з 19 по 25 травня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту  «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.  Зміст дослідження є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 15 по 19 грудня 2017 року.

 

  • Абсолютна більшість населення (83%) вважає боротьбу з корупцією в Україні неуспішною, причому 50% – повністю провальною. Успішність у боротьбі з корупцією вбачають 9%, причому лише 1% оцінює цю боротьбу як повністю успішну. Порівняно з груднем 2017 року на 6% зменшилася частка позитивних оцінок і на 3% зросла частка оцінок негативних.
  • Значна частина населення (48%) не бачить жодної інстанції, яка б активно боролася з корупцією в Україні. Решта населення активних борців з корупцією вбачає насамперед  у засобах масової інформації, журналістах (26%), антикорупційних громадських  організаціях (18%). Далі йдуть Національне антикорупційне бюро України (11%), населення (10,5%), окремі політики, громадські діячі (10%), країни Заходу (6%). Дуже незначний відсоток населення серед активних борців із корупцією вказували ті державні інституції, які й мають боротися з корупцією:  СБУ (5%), Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (5%), Національну агенцію запобігання корупції (4%), Генеральну прокуратуру (4%), Президента (4%), поліцію (3%), уряд, міністерства (2%) Верховну Раду (2%), владу на місцях (1,5%). суди (1%),
  • Жоден з органів, які мають боротися із корупцією, не отримав позитивної оцінки щодо  ефективності цієї ї боротьби. Найбільше позитивних оцінок має Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), проте це лише 15% таких оцінок;  ефективність у боротьбі із корупцією СБУ позитивно  оцінили 13% опитаних, національної поліції – 10%, Генеральної прокуратури України – 9%, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного агентства з питань запобігання корупції – 6%, судів – 4%. Найбільше ж негативних оцінок мають суди (79%), Генеральна прокуратура (75%), Національна поліція (74%). Водночас значна частина громадян не змогла дати певну оцінку  діяльності цих органів (від 16% щодо Національної поліції, до 34% щодо Національного агентства з питань запобігання корупції).
  • Серед чинників, які, на думку громадян, найбільше заважають Національному антикорупційному бюро України добре виконувати свою роботу, в першу чергу було зазначено відсутність у влади політичної волі боротися з корупцією (44%); ще 33%  назвали недоліки законодавства,  21% –  спротив інших правоохоронних органів, 23% – нереформовану судову систему, 22% – корупцію всередині НАБУ, 21% – поблажливе ставлення до корупції населення України. Лише 19% певні, що насправді ніщо не заважає НАБУ боротися з корупцією.
  • Більшість населення (53%) підтримує такий  метод боротьби з корупцією, як пропозицію хабара посадовцям від спеціальних агентів,  проти висловилися 27%,  а 20% не змогли визначитися. Таке співвідношення залишилося практично незмінним порівняно з груднем  2017 року.
  • Формування антикорупційного суду громадяни більш готові довірити представникам антикорупційних громадських організацій (47%) та експертам із західних країн (38%). Значно менше готові доручити цю справу депутатам  Верховної Ради (13%), суддям від органів судового самоврядування (9%), представникам Президента (5%). І порівняно з кінцем 2017 року розподіл думок за цим питанням майже  не змінився, за винятком деякого зростання довіри до антикорупційних громадських організацій (з 41% до 47%).
  •  Перевагу представникам антикорупційних організацій та західним експертам у формуванні антикорупційного суду віддають виборці усіх політичних сил і усіх регіонів України. 
  • У питанні, що особисто готові робити громадяни задля боротьби з корупцією,  переважна більшість опитаних (73%) вказали на  відмову від надання хабарів. Решту ж можливих дій обрали  значно менше:  інформування правоохоронних органів – 19%, донесення інформації  про випадки корупції – до ЗМІ і у блогах та соціальних мережах – 17%, скарги до органів влади про випадки корупції в їхніх установах – 16%. А 13% відповіли, що в принципі не збираються нічого робити.
  • Реально відсоток тих, хто робив якісь із зазначених дій щодо боротьби з корупцією, виявився зовсім мізерним, не вищим за 2%. Єдиний виняток – це 53% тих, хто не давав хабарі протягом останнього року, та й то це на 20% менше, ніж декларована готовність.
  • Переважна більшість громадян  (73%) вважають хід судової реформи неуспішним (причому 43% вважають її цілковито провальною); як успішну цю реформу оцінили лише 10%.
  • Негативні оцінки переважають й щодо успіхів в очищенні суддівського корпусу від недоброчесних суддів: 43% громадян зовсім не бачать успіхів у цій справі, а 30% відзначають наявність лише поодиноких успішних випадків.
  • У питанні добору суддів населення найбільше довіряє представникам громадськості (на них вказали 41% опитаних), експертам із західних країн (35%) та юристам, які не працювали суддями (32%). Найменше ж населення в цьому питанні довіряє Президенту (5%), Верховній Раді (5%) та органам судового самоврядування (7%).    

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ