Річниця Майдану: уроки революції і погляд в майбутнє

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 11–18 листопада 2016 року провів опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє. В опитуванні взяло участь 69 експертів. Для порівняння використовуються результати експертного опитування «Друга річниця Майдану», яке Фонд «Демократичні ініціативи» проводив 16–19 листопада 2015 року, та експертного опитування «Річниця Майдану», проведеного 13–18 листопада 2014 року.

• Зі збільшенням часу віддалення від подій Євромайдану експерти готові давати більш точні визначення щодо того, чим був цей феномен. Найбільш загальноприйнятим є трактування «Майдану» як «Революції Гідності» – революції за демократизацію та європейський вибір. Другим найбільш поширеним серед опитаних експертів визначенням є  інтерпретація Майдану як  масових протестів і зростання громадської активності на тлі незадоволення політикою влади.
• Абсолютна більшість опитаних експертів вважає, що Майдан переміг, і ця позиція домінує вже три роки поспіль. Водночас панує думка, що цілі Майдану  були досягнуті лише частково.
• Головними цілями Майдану, які були досягнуті, абсолютна більшість експертів називає відновлення курсу на євроінтеграцію та підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а також повалення влади  Віктора Януковича та його соратників. Ще одним досягненням Майдану є часткове якісне оновлення влади й створення нових соціальних ліфтів. Окрім досягнень, які були згадані експертами у 2014 та 2015 роках, зараз  також називають зміну системи цінностей у суспільстві та формування нових антикорупційних органів і початок боротьби з топ-корупцією.
• Серед недосягнутих цілей, які стояли перед Євромайданом, насамперед це – системна боротьба з корупцією, ліквідація всіх корупційних схем; повне «перезавантаження» системи  влади, її якісне оновлення. А ще вже впродовж трьох років експерти зазначають серед недосягнутих цілей, що так і не були притягнуті до відповідальності винні у злочинах проти учасників Євромайдану та не покарані представники попереднього режиму за вчинені злочини.
• З-поміж найбільш істотних позитивних наслідків Майдану експерти виокремлюють передовсім активізацію громадянського суспільства, появу волонтерського руху; формування політичної нації та зростання рівня національної самосвідомості; повернення до євроінтеграційного курсу та впровадження реформ у ключових сферах, що поєднується зі зміною цінностей та системою відносин у суспільстві та державі.
• Основними негативними (хоч і опосередкованими) наслідками Майдану стала агресія Росії, яка призвела не тільки до порушення суверенітету та цілісності України, але й до людських втрат. До основних негативних наслідків експерти також віднесли загострення соціально-економічної кризи та загальне падіння рівня життя.
• Абсолютна більшість опитаних експертів вважає повторення Майдану у короткостроковій перспективі неможливим або малоймовірним. Для порівняння нагадаймо, що напередодні другої річниці Майдану, 2015 року, думки щодо ймовірності нового  Майдану розділились, а у 2014 році повторення Майдану експерти називали цілком  ймовірним.
• Основну причину ймовірного виникнення масових акцій протесту більшість експертів вбачає в падінні рівня життя населення та загостренні економічної кризи. Водночас поширеною серед експертів є думка, що  може відбутися не Майдан-3, а штучно організований заколот, переворот (Росією, олігархами, політичними силами тощо). 
   

ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕС-РЕЛІЗ  (РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ і СПИСОК ОПИТАНИХ ЕКСЕРТІВ)