Питання №1. Чому "друге важливе питання" президента справді має значення


Фонд "Демократичні ініціативи"
імені Ілька Кучеріва

спеціально для Української правди

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спеціально для "Української правди" підготував низку матеріалів, у яких ми спробуємо, спираючись на дані опитувань громадської думки, показати очікувану та ймовірну реакцію наших співгромадян на запитання президента.

Наголошуємо, що це дані нещодавнього репрезентативного загальнонаціонального опитування, тому воно відображає настрої серед громадян, незалежно від того, прийдуть чи не прийдуть вони на вибори, візьмуть чи не візьмуть участь у президентському опитуванні. 

Впродовж 22-31 серпня 2020 року було опитано 2005 респондентів у всіх регіонах України за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком окупованих територій) методом обличчям до обличчя за місцем проживання респондентів. 

Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Тема війни на Донбасі та шляхів її припинення визначає не тільки майбутнє країни, а й долю українських політиків. Це примушує їх шукати рішення, які водночас подобаються їхнім виборцям і дозволяють показувати прогрес у вирішенні проблеми.

Якщо Петро Порошенко робив ставку на силове стримування і формування міжнародної коаліції, спрямованої на ізоляцію та покарання Росії за агресію, то Володимир Зеленський взяв курс на переговори з державою-агресором для досягнення компромісів заради миру. 

Читайте також: Який злочин, таке і покарання. Або чому "народна відповідь" на перше питання президента нікого не здивує

Для цього новому українському президенту потрібно зміцнити свої переговорні позиції. Одним із таких засобів може стати проект постконфліктної відбудови економіки Донбасу.

Наприкінці липня голова української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заговорив про можливе запровадження вільної економічної зони у підконтрольному Україні Донбасі як про можливий компроміс у переговорах з Росією.

Свою інтерпретацію цього кроку запропонував віцепрем’єр, міністр з питань реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков. За його словами, такий підхід дозволить залучити інвестиції у регіон та сприяти його економічному розвитку, що робило б Україну привабливою для мешканців окупованого Донбасу.

Однак тема ВЕЗ на Донбасі залишилася поза увагою ЗМІ, аж до включення її у перелік "5 важливих питань" від президента. Роз’яснення на сайті президента про сутність ВЕЗ насправді мало що пояснює і, напевно, залишиться непоміченим для більшості громадян.

То чи підтримують українці запровадження вільної економічної зони на Донбасі та якого результату опитування варто очікувати? 

За даними опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" спільно з Центром політичної соціології 22-31 серпня 2020 року, більшість громадян не мають чіткої думки з цього приводу та мало обізнані про зміст самого рішення: 

29% українців схвалюють запровадження вільної економічної зони на Донбасі, 

20% ставляться до цієї ініціативи негативно, 

51% або нічого про це не чули (33%), або не мають чіткої думки (18%).

Нещодавно міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій озвучив ідею "вільної економічної зони" для підконтрольних Україні районів Донбасу. Як ви ставитеся до такої ідеї?

 
 
 
 

Необізнаність щодо ініціативи запровадження вільної економічної зони очевидна в усіх регіонах. Дещо вищим схваленням вирізняються Південь та Схід (37% порівняно з 23-25% на Заході та в Центрі). 

Проте навіть ті респонденти, які дають певні оцінки, роблять це переважно під впливом своїх політичних уподобань чи залежно від ставлення до президента України.

Наприклад, найбільш схвально до запровадження вільної економічної ставляться виборці ОПЗЖ, які переважно схильні до будь-яких компромісів з державою-агресором.

Водночас прихильники президентської партії "Слуга народу" ставляться до ініціативи з обережністю.

 
 

Громадяни, які підтримують запровадження вільної економічної зони, справді значно більш готові йти на компроміси з Росією. У тому числі й на важливі для Кремля поступки у політичній площині мінського процесу. 

Зокрема, прихильників ВЕЗ найбільше серед тих громадян, які підтримують проведення виборів на окупованому Донбасі. Тоді як серед прихильників більш жорсткої позиції (проведення виборів після деокупації) схвалення ВЕЗ значно менше:

 

Можна обережно припустити, що прихильники проросійської риторики частіше є прихильниками запровадження вільної економічної зони, у той час як прихильники більш жорсткої позиції української влади, в тому числі й прихильники президентської партії, обережно ставляться до ідеї ВЕЗ.

Тож існує ризик, що ідею ВЕЗ проросійські сили спробують перехопити і використати для навмисного провокування напруженості в суспільстві як це було раніше з іншими ідеями, спрямованими на досягнення миру. 

В цьому контексті важливою стає ефективна комунікація ідеї "ВЕЗ на Донбасі" з боку влади. Комунікація, яка б дозволила захистити громадян від маніпуляцій з боку партійних та олігархічних ЗМІ та не призвела б до більшої поляризації суспільства. 

Зазначимо, що подібні питання справді потребують широкого суспільного та експертного обговорення, адже стосуються безпеки і суверенітету України в майбутньому. Це потрібно для планування дій держави не лише щодо окупованого Донбасу, а й щодо окупованого Криму.

Найгірше, що може трапитися – це використання теми війни та миру на Донбасі задля здобуття голосів на виборах. Сподіваємося, що хайп на місцевих виборах не був єдиною метою озвучення ідеї ВЕЗ на Донбасі, інакше в цілому конструктивна пропозиція потоне у вирі передвиборчого популізму.

Плюси і мінуси ВЕЗ на Донбасі

 
Марія Золкіна

Коментар аналітикині Фонду "Демократичні ініціативи" Марії Золкіної. 

Якщо говорити про плюси такої ідеї, то тема економічного розвитку, не обов'язково лише ВЕЗ, однозначно відповідає очікуванням мешканців підконтрольного Донбасу.

Як показують дослідження громадської думки на підконтрольному Донбасі, економічні питання є критично важливими для покращення соціального самопочуття на підконтрольних територіях, збільшення лояльності до українського сценарію врегулювання конфлікту і підвищення довіри до української влади. 

Так, згідно з регіональним опитуванням у лютому 2020 року на підконтрольному Донбасі, запит на відновлення роботи підприємств та створення нових робочих місць з величезним відривом "виграв" у переліку тих проблем, що хвилюють тамтешніх мешканців

Більше того, порушення економічних та соціальних прав жителі Донбасу зазначають частіше за порушення будь-яких інших політичних та громадянських прав і свобод. Проте вирішення цих проблем люди практично не бачать і чекають на ініціативу з боку уряду. 

Другим плюсом самої ідеї вдихнути економічне життя в регіон є опосередкований вплив на формування позитивного сприйняття майбутньої реінтеграції серед мешканців тимчасово окупованої території. Коли б така реінтеграція не відбулася. 

Живий канал спілкування між мешканцями підконтрольної і тимчасово окупованої частини – недооцінений. Новини з підконтрольних територій транслюються на тимчасово окуповані, передовсім, через особисте спілкування.

Нескладно зрозуміти, які меседжі підуть у разі покращення соціально-економічних умов на підконтрольній частині Донбасу. 

Звісно, це не приведе до автоматичної зміни настроїв у ТОТ чи "бунту" за повернення під юрисдикцію України. Проте буде відповідний сприятливий фон для реінтеграції чи, принаймні, збереження соціальних зв'язків з ТОТ. 

Втім, запитань до організації ВЕЗ і можливих мінусів втілення такої ідеї теж не бракує. 

Так, незрозуміло, як саме ВЕЗ може виглядати: для кого саме вона передбачатиме преференції? 

На кого держава робитиме ставку: на великий бізнес чи на пожвавлення у середньому сегменті? Якщо це великий бізнес, то дуже ймовірно, що це обернеться зміцненням олігархічної власності чи місцевих "кланів", як це вже було в історії Донбасу наприкінці 1990-х рр. Тоді спеціальні економічні зони (СЕЗ) стали для підприємств регіону механізмом ухилення від сплати податків, джерелом мільярдних збитків для держави та лише заважали притоку іноземних інвестицій. 

Якщо ж преференції будуть і для малого та середнього сегменту, то потрібно враховувати порівняно невисоку підприємницьку активність в регіоні. У вже згаданому опитуванні в лютому 2020 р. тільки 6% мешканців підконтрольної Луганщини засвідчили, що з-поміж усіх видів допомоги від держави воліли б отримати безпроцентний кредит для початку бізнесу. В Донецькій області ця частка, щоправда, більша – 20%. 

Іноземні інвестиції в регіон – теж під питанням. Допоки судова система залишає бажати кращого, годі чекати, що іноземні інвестори швидко і без зайвих вагань "підуть" на Донбас навіть після повного припинення вогню. 

Як не дивно, але для реінтеграції ТОТ ідея вільної економічної зони може нести не тільки потенційні плюси, зазначені вище, але і ризики. Справа в тім, що налагодження і стабілізація життя на прифронтових підконтрольних територіях насправді робить місцеве населення менш готовим до швидкого "возз’єднання" регіону за будь-яку ціну. 

У 2019 році населення регіону вперше з початку конфлікту зазначило, що ситуація на підконтрольній території перестала погіршуватися. І паралельно з цим у фокус-групах ми побачили нову тенденцію: мир і повернення ТОТ стали розглядатися крізь призму соціально-економічних наслідків для всього регіону. 

Тобто, якщо ВЕЗ дійсно підвищуватиме рівень життя на підконтрольних територіях, частина громадян на Донбасі навпаки може стати менш зацікавленою у нових пертурбаціях – реінтеграції, яка може призвести до чергового погіршення ситуації в регіоні. Як тільки з’являється щось, що можна втратити, громадяни стають обережнішими у своїх вимогах. 

Щоб цього не трапилося, підготовка та імплементація рішення про ВЕЗ на підконтрольному Донбасі потребує контролю з боку громадянського суспільства, незалежних експертів та представників нових громад Донецької і Луганської областей. Не завадить і підтримка з боку міжнародних партнерів України. 

Важливо, щоб мирний процес не перетворили на арену для партійних та лідерських змагань.