Петро Бурковський

Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 983
28 вересня 2022

ЗСУ, ДСНС, Церква чи добровольці... Кому найбільше довіряють українці?

Попри випробування війни та зусилля російської пропаганди, довіра українців до державних і соціальних інституцій загалом зростає. Про це свідчать результати опитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова.

— Найбільше за рік баланс довіри зріс до Президента України (+92%), — каже виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський. — На понад 50% — до ключових державних органів, які нині опікуються захистом держави: МВС (+65%), Національної гвардії (+64%), РНБО (+56%), Національної поліції (+54%), ДБР (+53%), Прикордонної служби (+53%), добровольчих загонів (+52%) та ДСНС (+50%). 

— Які інституції мають найвищий рівень довіри? 

— ЗСУ зберегли свої позиції: у них найвищий позитивний баланс довіри — 91%. На другому і третьому місцях — ДСНС (82%) та Національна гвардія (81%). Вони потіснили волонтерські організації та Церкву. Високу довіру мають також волонтерські організації (77%), Прикордонна служба (74%) та добровольчі загони (73%). 

До рятувальників довіра дещо зросла, оскільки нині діяльність ДСНС очевидна. Українці бачать, як після ворожих атак працівники служби з надзвичайних ситуацій працюють у важких умовах. І демонструють повагу до цих людей — хоробрих, готових до найвищої самопожертви. Те саме стосується нацгвардійців, волонтерів і добровольців. 

— Хто і чому, на вашу думку, опинився серед тих, кому довіряють найменше?

— Трійка аутсайдерів не змінилася. Найменшу довіру мають чиновники (-46%), комерційні банки (-37%) та Верховна Рада (-19%). На низьких позиціях також політичні партії (-55%) та суди (-46%).

Чому так? Триває війна, процеси внутрішніх реформ зупинилися. Для багатьох “суд”, “прокуратура” були синонімами “несправедливості”, нічого насправді не змінилося. 

Парламент в умовах воєнного стану працює, тобто й далі ухвалює закони. Але його діяльність залишається на задньому плані. Під час війни основний тягар рішень лягає на виконавчу владу, тобто на уряд. 

Зрештою, недовіра до парламенту є похідною від дуже високої недовіри до політичних партій. На відміну від волонтерських організацій, політичні партії не можуть впоратися зі своєю роллю представників інтересів громадян. Це було проблемою до війни і залишатиметься проблемою після неї. Попри намагання політичних партій та політичних лідерів репозиціонувати себе як доброчинців, як волонтерів, люди не бачать у цьому щирості, а бачать лише політичну боротьбу. 

Джерело: Експрес

Останні новини з категорії Коментарі

Орбан і Фіцо посилюють антиукраїнську риторику на тлі виборів і переговорів: як діяти Україні – Маріанна Присяжнюк

На кого спрямовані антиукраїнські заяви Віктора Орбана та Роберта Фіцо і яких цілей прагнуть Будапешт і Братислава, пояснила Маріанна Присяж...
2 березня 2026

КатА́р чи КА́тар? Про посередництво, Аль-Джазіру, блокаду, заколоти, християнські церкви, мігрантів та Україну – розповідає Олексій Гарань

Олексій Гарань розповідає про те, яку роль Катар відіграє у світовій політиці та чим ця держава може бути важливою і корисною для України
28 лютого 2026

Українці вже йдуть на шалені компроміси. Питання – чи варто заходити ще далі? – Олексій Гарань аналізує настрої українців на п’ятому році війни

Олексій Гарань аналізує, як війна змінює суспільні настрої українців — від феномену стійкої надії до болісного пошуку межі можливих компромі...
27 лютого 2026

«Матриця Гази» для Донбасу – Тарас Жовтенко пояснив, як Кремль продає Трампу ідею «вільної економічної зони»

Чи стане «вільна економічна зона» кроком до деескалації, які ризики вона несе для України та хто є автором ідеї – пояснює Тарас Жовтенко
24 лютого 2026