Петро Бурковський

Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 1221
28 вересня 2022

ЗСУ, ДСНС, Церква чи добровольці... Кому найбільше довіряють українці?

Попри випробування війни та зусилля російської пропаганди, довіра українців до державних і соціальних інституцій загалом зростає. Про це свідчать результати опитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова.

— Найбільше за рік баланс довіри зріс до Президента України (+92%), — каже виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський. — На понад 50% — до ключових державних органів, які нині опікуються захистом держави: МВС (+65%), Національної гвардії (+64%), РНБО (+56%), Національної поліції (+54%), ДБР (+53%), Прикордонної служби (+53%), добровольчих загонів (+52%) та ДСНС (+50%). 

— Які інституції мають найвищий рівень довіри? 

— ЗСУ зберегли свої позиції: у них найвищий позитивний баланс довіри — 91%. На другому і третьому місцях — ДСНС (82%) та Національна гвардія (81%). Вони потіснили волонтерські організації та Церкву. Високу довіру мають також волонтерські організації (77%), Прикордонна служба (74%) та добровольчі загони (73%). 

До рятувальників довіра дещо зросла, оскільки нині діяльність ДСНС очевидна. Українці бачать, як після ворожих атак працівники служби з надзвичайних ситуацій працюють у важких умовах. І демонструють повагу до цих людей — хоробрих, готових до найвищої самопожертви. Те саме стосується нацгвардійців, волонтерів і добровольців. 

— Хто і чому, на вашу думку, опинився серед тих, кому довіряють найменше?

— Трійка аутсайдерів не змінилася. Найменшу довіру мають чиновники (-46%), комерційні банки (-37%) та Верховна Рада (-19%). На низьких позиціях також політичні партії (-55%) та суди (-46%).

Чому так? Триває війна, процеси внутрішніх реформ зупинилися. Для багатьох “суд”, “прокуратура” були синонімами “несправедливості”, нічого насправді не змінилося. 

Парламент в умовах воєнного стану працює, тобто й далі ухвалює закони. Але його діяльність залишається на задньому плані. Під час війни основний тягар рішень лягає на виконавчу владу, тобто на уряд. 

Зрештою, недовіра до парламенту є похідною від дуже високої недовіри до політичних партій. На відміну від волонтерських організацій, політичні партії не можуть впоратися зі своєю роллю представників інтересів громадян. Це було проблемою до війни і залишатиметься проблемою після неї. Попри намагання політичних партій та політичних лідерів репозиціонувати себе як доброчинців, як волонтерів, люди не бачать у цьому щирості, а бачать лише політичну боротьбу. 

Джерело: Експрес

Останні новини з категорії Коментарі

У разі повернення Федорова може посипатися управлінська система – Олексій Гарань

Повернення Федорова на посаду міністра оборони під тиском протестів, на думку Олексія Гараня, може мати серйозні наслідки для всієї системи...
24 липня 2026

Чому відставку Федорова потрібно було прорахувати заздалегідь і чи готова Україна остаточно відійти від радянської військової логіки — Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко пояснив, як відставка Михайла Федорова оголила проблеми комунікації влади та переходу армії до сучасних військових технологій
21 липня 2026

Протести змінили характер, а владі потрібно шукати вихід через діалог – Олексій Гарань

Олексій Гарань оцінив наслідки кадрових рішень влади, радикалізацію протестів і загрози, які внутрішня політична криза створює для України
21 липня 2026

Відставка Федорова і політичні наслідки. В чому біда – Марія Золкіна

Марія Золкіна проаналізувала політичні мотиви відставки Михайла Федорова та ризики цього рішення для оборонного сектору України
20 липня 2026