Жінка у суспільно-політичному житті: упередження, можливості, перспективи - загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування було  проведене Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною службою «Ukrainian Sociology Service» з 25 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень.  Всього опитано 4413 респондентів за квотною вибіркою, що репрезентує доросле віком від 18 років. Опитування не проводилося в Луганській області та анексованому Криму.  

Дослідження профінансовано програмою МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

• У суспільстві немає єдності у питанні щодо рівня участі  жінок в політиці та державному управлінні на національному рівні: 37% вважають, що жінки представлені у цих сферах достатньо, 33% – недостатньо, а 30% певної думки з цього питання не мають. Серед чоловіків більше певності, що жінки в політиці та управлінні представлені достатньо (39% вважають рівень участі достатнім, 30% – недостатнім), серед жінок оцінки  діляться (35% оцінюють рівень участі жінок як достатній і 36,5%  – як недостатній).

• Так само діляться й думки щодо рівня участі жінок в місцевому управлінні та політиці на місцевому рівні: 36,5% вважають, що жінки представлені у цих сферах достатньо, 32% – недостатньо і 31,5% певної думки з цього питання не мають. Серед чоловіків більша певність, що жінки в місцевому управлінні  представлені достатньо (39% вважають рівень участі достатнім, 27,5% – недостатнім), серед жінок оцінки  діляться (34% оцінюють рівень участі жінок як достатній і 35% – як недостатній).

• Основними  чинниками, що заважають жінкам брати активнішу участь у суспільно-політичному житті країни, були визначені традиційний соціальний уклад (27,5%) та небажання самих жінок (27%). Інші чинники, на думку населення, мають значно менший вплив: завантаженість домашнім господарством (20%), нетолерантне ставлення суспільства (14%), недосконалість українського законодавства (12%). Причому майже немає істотних відмінностей між думкою чоловіків та жінок, за одним винятком: чоловіки бачать основну заваду у небажанні самих жінок (30% чоловіків і 25% жінок), а жінки – у традиційному соціальному укладі (29% жінок і 26% чоловіків).

• Суспільство не підтримує пропозицію закріпити квоти на кількість жінок ані у партійних списках кандидатів у народні депутати (підтримують 14% загалом, 11% чоловіків і 17% жінок), ані в державних органах влади (підтримують 14% загалом, 12% чоловіків і 16% жінок), ані  в керівництві приватних кампаній (підтримують 11% загалом, 8,5% чоловіків і 11% жінок).  Втім, і проти квотування  в усіх зазначених сферах виступає приблизно третина населення – як серед чоловіків, так і серед жінок, а інша третина вважає, що це зараз не на часі. 

Результати опитування

Чи   є   достатнім   рівень   участі   жінок   в   українській   політиці   та   державному   управлінні   на   національному   рівні   (Верховна   Рада,   Уряд)?

Чи   є   достатнім   рівень   участі   жінок   у   місцевому   управлінні   та   політиці   на  місцевому   рівні?

Що,   на   Вашу   думку,   найбільше   заважає   жінкам   брати активнішу   участь   у суспільно-політичному   житті   країни   (державному   управлінні,   політичній,   бізнесовій   та   громадській   діяльності)?   (оберіть   дві   головні   причини)

Чи   необхідно   законодавчо   закріпити   квоти на   кількість   жінок   (тобто,   скільки   їх   має   бути)   у   партійних   списках   кандидатів   у   народні   депутати?

Чи   потрібно   законодавчо   закріпити   квоти   на   кількість   жінок   в   державних   органах   влади?

Чи   потрібно   законодавчо   закріпити   квоти   на   кількість   жінок   в   керівництві приватних   компаній?