За Януковича ми рухалися в бік авторитаризму, зараз цієї монополізації влади нема
За кілька років після Майдану система дуже змінилася, і це неможливо заперечувати. Політична система вже не авторитарна, наразі в Україні відбувається розподілення конституційної влади між Президентом і урядом, немає монополізації влади. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
«Звичайно, зміни відбулися й у політичній системі. Те, що робив Янукович, це була спроба побудувати авторитарну систему з повною монополізацією влади, це була інша конституційна модель. Модель всевладного президента. І ми пам’ятаємо, яким був тоді парламент. Парламент просто штампував усе, що пропонувалося Януковичем, і це закінчилося зрештою законами 16 січня, які призвели до кровопролиття. Чи була свобода в ЗМІ? Звісно, не було. Журналісти були змушені працювати фактично за темниками. Нині ми маємо свободу в ЗМІ, принаймні свободу критики і Президента, і уряду. Наразі влада є розподіленою, монополізації влади немає. Владу конституційно розподілено між Президентом і урядом. Уряд має спиратися на парламентську більшість, і це європейська модель коаліційних урядів, відповідальних перед парламентом. Якщо за Януковича ми рухалися в бік авторитаризму, то зараз цієї монополізації нема. Питання в тому, чи прийшли нові люди? Частково прийшли, і ми бачимо, що вони перебувають у парламенті, вони активно лобіюють реформи. Представляють активне громадянське суспільство, яке не просто лобіює реформи, а пропонує конкретні законопроекти, частина з яких проходить через парламент», - розповів політолог.
За словами Гараня, наразі ми бачимо інституційні зміни, бачимо створення нових органів, як-от Антикорупційне бюро. В цих органах проходять прозорі конкурси.
«Але разом з тим ми бачимо, що система опирається. Люди, які залишились від попередніх часів, не хочуть змін, і ми розуміємо, що все це треба ламати: в прокуратурі та інших правоохоронних органах є досить значний опір. Це саме стосується й діяльності політичних партій. Вони є не ідеологічними, сформованими навколо лідерів, зараз ухвалюються закони про публічне фінансування партій, але потрібен час, щоб вони запрацювали. Є очевидний тренд – зміни відбуваються, і коли люди кажуть, що нічого не змінилося – це неправда, зміни були принциповими, зараз абсолютно інша конституційна модель і зараз є можливість відкритої критики уряду. Ці зміни пов’язані з реформуванням уряду, верховенством права, з реформуванням судових органів. Варто зазначити, що вони дійсно є повільними. Це викликає незадоволення, це гальмує реформу. Вихід я бачу не в якихось дострокових виборах, які не приведуть до принципових змін, а навпаки - викличуть поляризацію і фрагментацію у парламенті. Необхідно, аби зараз громадськість натиснула на парламент для ухвалення відповідних законів та їхньої імплементації. Система опирається. Очевидно, що в умовах війни робити все це важче. Боротьба триває, її не завершено. На Майдані нам тоді здавалося, що достатньо усунути Януковича і все піде нормально, але проблема була не лише в Януковичі, а й у тій системі, що існувала», - наголосив експерт.
