Якщо саміт миру стане інструментом тиску на Росію – це піде в плюс – Олексій Гарань
Хоча Україні не вдалося об'єднати всі країни Глобального Півдня навколо підсумкового комюніке Глобального саміту миру, але говорити про тотальний неуспіх зустрічі теж неможна. Про це Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, сказав в інтерв'ю Віталію Портникову на Еспресо. TV.
«На жаль, немає спільної позиції країн Глобального Півдня, тому що є беззаперечний вплив Росії та Китаю, які доклали чимало зусиль, щоб нівелювати участь країн Глобального Півдня у цьому заході. І навіть країни, які були представлені, хоч і не на найвищому рівні, такі як Мексика, Індонезія, Індія, Саудівська Аравія, Таїланд, утрималися від підписання підсумкового комюніке. Але водночас багато країн підписали документ. Серед них Катар, що дуже важливо, Йорданія, Бахрейн. У Латинській Америці це Аргентина, Чилі, Еквадор, Гватемала, Коста-Ріка та Уругвай. Серед африканських країн це комюніке підтримали Кенія, Гана, Кот-д'Івуар, Ліберія, Руанда та низка інших країн. Можна сказати, що нам не вдалося об'єднати весь Глобальний Південь, і попереду ще багато роботи», – сказав науковець.
Він також зазначив, що українська сторона мала великі очікування від цього мирного саміту. І коли стало зрозуміло, що початковий дипломатичний план нереалістичний, довелося скоротити кількість питань для обговорення з десяти до трьох. Втім, навіть такий результат, коли у саміті взяли участь 92 країни і 80 з них підписали комюніке, є добрим, вважає Олексій Гарань.
«Я не бачу ніякої шкоди у проведенні цих самітів, – наголосив він. – Це ще одна дипломатична ініціатива. Ми бачимо, що 141 країна об'єдналася через ООН і проголосувала за всі правильні речі. Давайте спробуємо використати цей трек, до якого будуть залучені не тільки західні країни, але й незахідні. Але треба розуміти, що це буде дуже складно. І якщо ми говоримо, що наступний глобальний саміт миру відбудеться за два місяці, ми повинні пояснити, чого ми від нього очікуємо. Чи буде це саміт миру, чи це буде зустріч на рівні радників чи робочих груп, щоб ми не створювали завищених очікувань і не розчаровувалися, що щось не вийшло».
Олексій Гарань зазначив, що, на жаль, деякі країни досі не розуміють, що жертва не може сідати за стіл переговорів з агресором і домовлятися з ним про те, про що він взагалі не хоче домовлятися.
«Нам потрібно продовжувати тиск у різних формах. І якщо цей мирний саміт стане таким інструментом тиску, бодай частково, то тоді це піде в плюс. Але якщо це перетвориться на розмови про те, щоб запросити Росію на наступну зустріч, посадити її серед учасників і з нею домовлятися, то, навряд чи це дасть результат», – констатував Олексій Гарань.
