Медіа
Перегляди: 190
1 листопада 2018

Як розуміють загрози на сході країни

Андрій Голуб

Чи справді українці вважають корупцію важливішою за війну та чому чимало мешканців Сходу взагалі не бачать загроз країні   розбирався Тиждень.ua

Наприкінці жовтня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва опублікував результати спільного з КМІСом соціологічного опитування. Цього разу дослідники зосередилися на темі зовнішніх впливів на Україну. Хоча таку проблему й винесли в заголовок, опитування стосується чималої кількості й інших. Одне з питань — про перелік ключових проблем, які заважають розвитку України. На думку респондентів, корупція в державі (78,9%) небезпечніша за війну на Донбасі (55,1%). Серед найпопулярніших загроз також засилля олігархів у економіці (32,3%).
Чимало ЗМІ та дописувачів у соцмережах одразу ж після релізу опублікували новини з акцентом на тому, що українці вважають найбільшою проблемою корупцію, а не війну. Це дуже важливо, але річ у тім, що не є правдою. Боротьба між корупцією та війною за думки українців триває від 2014-го. З одного боку, Революція гідності стала реакцією на несправедливість у державі, чи не найочевиднішим виявом якої є саме корупція. З другого — одразу після втечі Януковича відбулася анексія Криму та почалися бойові дії на Донбасі, тож українці зіткнулися із загрозою, якої досі не знали.

Відтоді на три роки війна посіла чільне місце в переліку головних проблем, а корупція зсунулася на другу позицію. Певний злам розпочався на межі 2017-го та 2018-го. Це можна пояснити зниженням інтенсивності бойових дій. За даними Gfk Ukraine, показники вирівнялися в першій половині 2017 року. З вересня корупція навіть стала дещо випереджати воєнні дії, але в межах 5–6% різниці. Інший приклад можна навести з опитувань групи «Рейтинг», яка також періодично моніторить ситуацію в цій темі. За даними цьогорічного березневого опитування, «війна» та «корупція» показали майже однакові результати: 41% та 40%. У червні воєнні дії взагалі вирвалися дещо вперед: 53% проти 49% (польовий етап дослідження «Демократичних ініціатив» та КМІСу, про яке йдеться в статті, відбувся в серпні. — Ред.).
У тому переліку можна навести ще два цьогорічні опитування: лютневе тієї самої групи «Рейтинг» та вересневе від SOCIS, КМІСу та Центру Разумкова. Вони прикметні великою вибіркою (відповідно в 30 тис. та 10 тис. респондентів). Там узагалі «війна» досі випереджає «корупцію» (75% проти 49% та 60% проти 48%).

 


У жодному з попередніх випадків соціологи ще не фіксували такої значної переваги корупції над війною, як в останньому опитуванні «Демініціатив» — майже 24% різниці, за що й вхопилося чимало ЗМІ. Тож чи настільки змінилися погляди українців? Насправді це питання слугує чудовою ілюстрацією того, наскільки дані залежать від інтерпретації. З огляду на майбутні вибори проблема маніпуляції соціологічними даними в ЗМІ постане ще гостріше. Особливо зважаючи на те, що «війна» та «корупція» борються між собою в перевиборчих гаслах різних кандидатів.

«Залежить від того, як поставити питання. Якщо «що заважає розвитку?», тоді «корупція», а якщо «яка найбільша проблема?», тоді «війна». Як питають, так і відповідають» — так пояснює розбіжності в даних директорка Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
Якщо детальніше, то запитання, яке ставили соціологи в останньому дослідженні, дослівно було таким: «Які проблеми найбільше заважають розвитку України?». В інших випадках воно звучало інакше: «Будь ласка, скажіть, які три проблеми з перелічених є найважливішими для України?». І там, і там респонденти обирали відповідь із трьох варіантів. Якщо казати про багатотисячні опитування «Рейтингу» та трьох соціологічних служб, то варіант запитання взагалі відрізнявся від двох запропонованих. Інакше кажучи, порівняння різних опитувань — невдячна справа, яка потребує особливої уваги. Ще невдячніша — змінювати акценти, до чого вдалося чимало журналістів.

Нині можна казати про дві найголовніші проблеми в державі, які виділяють українці, — це війна та корупція. Стверджувати, що для них важливіше, немає сенсу й буде маніпуляцією. У контексті важливості точної передачі питань у соцопитуваннях можна навести ще один факт. У вже згаданих опитуваннях групи «Рейтинг» респондентам ставлять два різні запитання: про найважливішу проблему для України та про найважливішу «особисто для вас». У другому випадку абсолютно превалює взагалі не війна чи корупція, а зростання цін.

Останнє ж опитування «Демініціатив» прикметне іншими цифрами, на які в пресі звернули куди менше уваги. На запитання про те, чи існують серйозні загрози для України, понад 62% громадян відповіли: «Так, вони реальні та досить серйозні», 21,4% вважають, що загрози є, але лише ймовірні, 6,8% не бачать жодних загроз, а 9,7% не змогли визначитися. Здавалося б, нічого занадто дивного в цих цифрах немає. Якщо не поглянути на регіональний розподіл. Здебільшого він відповідає загальноукраїнському, за винятком Сходу. У цьому макрорегіоні лише 48,8% побачили реальні та серйозні загрози, а цілих 23,2% не назвали взагалі жодних. У решті регіонів таких від 2% до 7%. Автори дослідження наразі не знайшли пояснення цим особливостям.

За словами Ірини Бекешкіної, великий показник на Сході зумовила передусім Харківщина. Загалом дослідники об’єднали в макрорегіон Схід три області: Харківську, Донецьку та Луганську. «Харківська дає 30%, Донецька — 15%. Як це інтерпретувати — сказати дуже важко, особливо з огляду на те, що в наступному питанні вони ці загрози помічають», — розмірковує соціолог. А це наступне питання стосується визначення конкретних загроз Україні. Утім, Схід та частково Південь відрізняються від інших і тут. Наприклад, «захоплення України або її частини Росією» бояться понад 40% мешканців Заходу та 36% у Центрі. На Півдні показник падає до 22,4%, а на Сході узагалі становить 8%. Інший варіант відповіді — «розпад України на кілька частин або відокремлення від неї її територій» — навпаки, менш популярний на Заході, Півдні та в Центрі (відповідно 27%, 21% і 29%), але посідає одну з перших позицій на Сході — майже 42%.

«Це справді особливий регіон. Там своєрідне ставлення до ЄС і НАТО. Ми отримували репрезентативне дослідження по Донецькій і Луганській областях. Наприклад, вони вважають, що з Росією в нас таки війна. Але хто в цьому винен? Винна українська влада (переважно відповідають. — Ред.)», — зазначає Бекешкіна. Повертаючись до питання про велику кількість людей на Сході, які не бачать загроз, вона зазначає, що, можливо, свою роль відіграв фактор перекладу, адже текст в анкетах мешканцям Сходу часто ставили російською. «Якщо питання перекладали, то слово «загроза» звучало як «угроза» (українською можна перекласти як «погроза» — Ред.). Тобто цілком можливо, що людина могла подумати, що йдеться виключно про якісь зовнішні загрози. Можливо, так», — розмірковує Бекешкіна.

Слід зазначити, що, окрім східного парадоксу, в опитуванні наявний також і західний. Абсолютним лідером у переліку загроз Україні серед респондентів загалом став «економічний занепад або серйозна економічна криза» — 57,6%. Однак у регіонах економічної кризи бояться по-різному. У Центрі, на Півдні та Сході таких від 62% до 68%. Натомість на Заході або живуть вкрай оптимістично налаштовані щодо економіки громадяни, або вони просто не надто ототожнюють себе з українською економікою. Занепаду в цій сфері там бояться лише 39%.

Серед інших популярних загроз — збідніння населення (41,5%) та знецінення гривні (35,6%). Згідно з даними опитування, на п’ятий рік війни проти Росії економічні загрози в головах українців досі переважають над воєнними. Уже згадані варіанти агресії Росії або розпаду України набрали лише 30,9% та 28,1%. Щоправда, вони замикають першу п’ятірку найбільших загроз (кожен респондент міг обрати п’ять варіантів відповіді водночас. — Ред.).

Цікавим є також питання про іноземні впливи на Україну. Тут також наявні певні регіональні особливості. Наприклад, на Сході дещо більше людей переконані, що іноземний вплив на Україну є вирішальним (40%). На Півдні таких людей 29%, в інших регіонах — 20–22%. Водночас мешканці Сходу найменше схильні бачити позитивний вплив бодай когось із міжнародних гравців. Іноземний вплив переважно або повністю негативний: відбувається і з боку Росії, і з боку США, і з боку МВФ. Дещо кращі, але все одно низькі показники порівняно з іншими регіонами отримали Євросоюз, міжнародні організації (ООН, ОБСЄ тощо) та міжнародні бізнесові компанії. До цих даних можна додати ще одне. Найістотнішим або найвирішальнішим на Півдні та Сході вважають вплив саме США. Євросоюз найпомітніший на Заході країни. Загалом же на Півдні та Сході менше схильні помічати вплив на Україну з боку Росії, ніж західніше.

Оригінал: Тиждень.ua

Top