Всі партії бояться стати ініціаторами виборів – Олексій Гарань
Оригінал статті – The Page
Автор: Артур Гмиря
Про гіпотетичні вибори останнім часом постійно говорять журналісти, політики і експерти. Деякі українці через це змінюють оптику і кожну появу політиків на публіці, кожний конфлікт опозиції та волонтерів, як і багато інших подій, сприймають за прояв підготовки до виборів.
Тому The Page поговорив із Олексієм Гаранем, професором політології Києво-Могилянської академії та науковим радником Фонду «Демократичні ініціативи», про можливість проведення виборів і потенційні терміни.
Чому тема виборів повернулась у порядок денний? Вплинули публікації медіа, розповіді представників адміністрації Трампа, російські закиди, внутрішня боротьба за владу?
Справді, проблема постає. Тут є кілька чинників, чому ми це все обговорюємо, вони взаємопов'язані, але різною мірою. Проводити чи не проводити вибори, ми почали обговорювати ще у 2023 році (після відповідних заяв американського сенатора-республіканця Ліндсі Грема. – The Page), але швидко закрили цю дискусію, тому що воєнний стан – вибори не проводять.
Далі ми почули меседжі про нелегітимного президента та владу від росії. Вона це закинула в США, можливо, у чомусь переконала президента Дональда Трампа. Останнім часом він не згадує вибори, але якщо йому буде потрібно, знову витягне їх на обговорення.
Але зараз є і обговорення в Україні, тому що, дійсно, вибори під час воєнного стану проводити не можна, а оновлення влади потрібне.
Вибори вже заполонили простір інформаційних каналів, що неправильно, бо зараз навколо цього теж нагнітаються певні пристрасті. Треба ж спокійно підготувати потрібні технічні зміни, внести їх у законодавство, бо в будь-якому разі вони необхідні для проведення післявоєнних виборів.
Що дозволяє маніпулювати Конституцією
Експертне середовище говорить про різницю в Конституції, що стосується процедури проведення парламентських, президентських і місцевих виборів. Якщо Рада має бути «обраною після скасування воєнного чи надзвичайного стану», то інші такого застереження не мають. Проте експерти з конституційного права зазначають, що її дух забороняє будь-які вибори під час війни, не тільки парламентські. Що тут робити?
Справді, є така цікава деталь щодо Конституції. Мені, як і багатьом оглядачам, дивно, чому «Слуги народу» або й інші сили не звернулися свого часу в Конституційний суд, щоб він чітко роз'яснив, що відбувається з виборами під час воєнного стану.
Я також думаю, що, виходячи з духу Конституції, із загальної логіки, очевидно, що Конституційний суд сказав би, що і вибори президента, і місцеві неможливі під час воєнного стану.
У результаті, дискусія продовжується. Ми знаємо, що наприкінці 2023 року, коли поставало питання виборів, різні фракції парламенту за посередництва представників Заходу, ухвалили спільне рішення не проводити вибори до кінця війни, не піднімати цю тему та не підштовхувати до виборів.
Але зараз ми знову бачимо натяки, що про вибори думають і на Банковій, і в опозиції. Зрештою, це не дивно, політики мають думати про вибори. Питання в тому, наскільки вони принципово підходять до цього.
При цьому коли розмова заходить про вибори, зазвичай хочуть проведення швидких виборів, скажімо, за три місяці після повного припинення вогню. Хоча той же голова ЦВК наголощує, що тільки для відновлення матеріальної бази, складання реєстрів потрібні місяці.
До прикладу, бажання виборів у Офісу президента виникає залежно від рейтингів популярності Зеленського. У них був такий інтерес в районі 2023 року, коли популярність Зеленського була високою. Зараз вона повернулась після скандалу в Білому домі, бо це теж підняло рейтинг президента. Відповідно, протилежна реакція опозиції.
Але це технічне питання виборів обговорюється і ЦВК, і експертами. Зокрема, прописана ціла дорожня карта «Для забезпечення організації повоєнних виборів в Україні».
Експерти навіть не можуть погодитися, якими ці вибори мають бути: відтермінованими черговими, спеціальними (першими) повоєнними, але точно не позачерговими. Скажімо, якщо брати другий варіант, він передбачає додаткове законодавство.
Тут є простір для маневру, тому що для цього потрібна лише зміна до Виборчого кодексу. Можливо, ми взагалі потребуватимемо закону, який регулює вибори після завершення воєнного стану.
Зараз заносить і владу, і опозицію
Головною точкою суперечок став 5-тий президент України Петро Порошенко, на якого влада наклала санкції, які в теорії зроблять важчим його політичну діяльність. Навіщо це було зроблено питають багато експертів
Здається, багато людей забувають, що вибори напряму залежать від хоча б повного припинення вогню, якщо не мирної угоди з росією, але ж ми далекі від цього.
Оце ключова проблема для мене насправді: не проведення виборів, а саме зняття воєнного стану. Тому що тут потрібно, щоб ми мали не тільки стале перемир'я, а гарантоване перемир'я.
Але після проведення виборів, тобто зняття воєнного стану, що завадить росіянам почати наступ, відновити агресію? Та нічого, якщо не буде гарантій безпеки. Тобто позиція України може бути слабшою.
Фактично можемо зафіксувати, що деякі оглядачі та політики вже бачать у кожній дії влади підготовку до виборів?
У нас в Україні, коли є можливість дискусії, всіх починає просто заносити. Передвиборча дискусія ще обмежена, але вона відбувається, причому дуже гостро. Бачимо взаємні зливи з компроматами, з брудом — і все із непідтверджених джерел.
Я думаю, в інформаційній сфері ситуація дуже дестабілізована. Суспільство накручене, насамперед тому, що воно втомлене від війни, але результатом може бути інформаційна боротьба всіх проти всіх.
При цьому сама перспектива виборів залишається далекою. Ми поки що не бачимо бажання Трампа натискати на путіна, а в росіян немає бажання, відповідно, «дотискатися». Навпаки, вони дивляться, що американці можуть почати скорочення своїх військ у Європі і продовжують свій наступ.
