Враховуючи наближення президентської та парламентської гонки, підтримати скасування недоторканності буде вигідно для всіх сторін
Олексій Гарань про скасування депутатської недоторканності. Фото: "Український інтерес"/ Юрій Горбань
Конституційний суд України схвалив дві версії законопроекту про зняття депутатської недоторканності – парламентську та президентську. Яка з них отримає більшість, а саме 300 голосів депутатів – можна тільки припускати. Відрізняються вони тим, що народні обранці пропонують зняти недоторканність уже цього року, а президент – з 2020.
Чи в інтересах парламентарів голосувати за скасування своєї недоторканності та чи матиме таке рішення політичні наслідки у плані тиску на депутатів з боку Адміністрації президента – у коментарі “Українському інтересу” розповів політолог, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
– Скасування депутатської недоторканності – це гасло, яке фігурує уже давно в українській політиці, і “за” нього висловлюються практично всі сили. Але досі не було ніякого реального руху, тому що депутати цього не хотіли.
Наразі, враховуючи нинішню ситуацію і наближення президентської та парламентської гонки, підтримати скасування недоторканності буде вигідно для всіх сторін.
Подібні законопроекти щодо цього були й раніше, і свого часу ухвалювали в першому читанні президентський законопроект про скасування депутатської недоторканності. Але це було ще до судової реформи, а оскільки зараз вже внесені зміни до Конституції, пов’язані з судовою реформою, то необхідно було внести відповідні уточнення.
Зараз маємо два законопроекти – президентський та депутатський. На обидва зараз є позитивні рішення Конституційного суду. Основна різниця у тому, що президентський пропонує, щоб ці зміни вступили в силу з 1 січня 2020 року, а депутати наголошують, що ухвалювати законопроект треба уже, щоб скасувати недоторканність зараз.
Щодо президентського законопроекту, думаю – це елемент компромісу, щоб зібрати більше депутатських голосів. Зрозуміло, що частина депутатів не хоче схвалювати законопроект зараз, і вони намагаються відтягнути цей момент. Президентський законопроект дає реальні можливості для того, щоб досягнути на голосуванні конституційної більшості.
Щодо тиску з боку АП на депутатський корпус після зняття недоторканності, то цей аргумент використовували і раніше. Але зараз у поданих законопроектах суть у тому, що депутати не несуть юридичної відповідальності за свою політичну діяльність, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. І в той же час прийняття цих законопроектів призведе до того, що якщо депутати вчинять кримінальний злочин, то для притягнення їх до відповідальності не потрібна буде згода Верховної Ради. Не буде цією складної процедури, яка існує наразі.
