Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 3035
15 червня 2017

Військовий стан в Україні: бути чи не бути

Запровадження військового стану – це фактично зміна системи управління в країні. І це не просто проголошення, що ми перебуваємо з кимось в стані війни

Запровадження військового стану – це фактично зміна системи управління в країні. І це не просто проголошення, що ми перебуваємо з кимось в стані війни

Мова йде про запровадження певних обмежень на пересування громадян, контроль ЗМІ та розповсюдження інформації. Крім того, частина ресурсів, зокрема, приватних, може бути змобілізована на потреби безпеки і оборони. Це – реальна перебудова дуже багатьох речей. За таких умов іноземні партнери, очевидно, будуть з великою недовірою дивитися в наш бік – вони просто боятимуться країни, яка перебуває у військовому стані. Не до кінця наразі зрозуміло, яким чином формуватимуться відносини між Україною та Міжнародним валютним фондом, і не зрозуміло, які реформи і яка політика буде проводитися.

Нинішня ситуація дуже складна: ми прекрасно розуміємо, що це не антитерористична операція, а фактична боротьба з російською агресією. Тому тут виникає питання: яку ми повинні проводити юридичну політику, які запроваджувати засоби захисту національного суверенітету та безпеки в найширшому розумінні цього слова у цих умовах? Я думаю, що повноцінне запровадження військового стану в країні не буде, але те, що нам необхідно прийняти складне рішення щодо наших стосунків з РФ – очевидно. Особливо, зважаючи на ту роль, яку відіграє сьогодні Росія у світі. До того ж на певному етапі гібридна війна вичерпала свої політичні межі. Загострення і продовження того конфлікту, який ми на сьогодні спостерігаємо, вимагає від України прийняття нестандартних рішень.

Нам необхідно зробити складне рішення щодо наших взаємин з РФ

Ключова проблема полягає в тому, що здебільшого ми ухвалювали рішення у відповідь. Після анексії Криму та початку військових дій на сході ми були реактивні. Набір наших дій до цього моменту не виходив за межі стандартних інструментів економічного і військового протистояння. Якщо йдеться безпосередньо про військовий стан, на мій погляд, ми не можемо запровадити його просто так. Ми повинні чітко сказати у зв’язку з чим його запроваджено: назвати Росію агресором в юридичному плані. А відтак – здійснити низку заходів, як-то обмежити відносини з Росією, щонайменше запровадити візи, а то й взагалі закрити на деякий час кордон, припинити економічні зв’язки, тощо.

У цьому сенсі серед багатьох українців це буде дуже непопулярна норма, тому що з одного боку ми розуміємо, що йде війна, але з іншого боку особистісний обмін не припиняється, люди туди-сюди їздять, ситуація строката. І якщо за умов такої строкатості будуть запроваджені жорсткі заходи, ясно, що це рішення буде непопулярне, і ті, хто веде боротьбу з чинною владою, можуть скористатися цим моментом.

Тому запровадження військового стану вимагає надзвичайно високого рівня мобілізації політичної еліти. На жаль, на сьогодні вона такою не є. Ідея захисту своєї країни не є такою, що поділяється значною кількістю українських політичних сил.

Те саме стосується і суспільства. Не можна вимагати його стовідсоткової мобілізації. Ми повинні чітко зрозуміти, що якщо немає єдиної еліти та високого рівня мобілізації суспільства в цілому, то реальне запровадження військового стану, а також повноцінне політичне, військове  і економічне протистояння з Росією реалізувати дуже складно. 

Оригінал: Новое Время

Останні новини з категорії Коментарі

Ні політичних, ні дипломатичних можливостей для заморожування війни я не бачу – Марія Золкіна

Марія Золкіна в інтерв'ю «UKRLIFE з Людмилою Немирею» прокоментувала заяву Зеленського про підготовку до другого Саміту миру і пояснила,...
2 липня 2024

Москва не може прямо кинути виклик Вашингтону, бо Путін знає, яку руйнівну відповідь отримає

Петро Бурковський і Олексій Гарань прокоментували Correio Braziliense, якою може бути відповідь Росії на бомбардування Севастополя
26 червня 2024

Тісні зв'язки Кім Чен Ина та Путіна можуть сигналізувати про ймовірну кризу на Корейському півострові в жовтні – попередження українського аналітика

Петро Бурковський про ймовірні провокації Північної Кореї та Росії на Корейському півострові напередодні виборів у США та яку небезпеку ц...
25 червня 2024

Коли побачать, що Росія ослаблена і ресурси зменшуються, може змінюватися позиція країн, які ми називаємо Глобальним Півднем – Олексій Гарань

Олексій Гарань про те, як трактувати поведінку країн, що не мають стабільної позиції щодо російсько-української війни і що сприятиме зрушенн...
22 червня 2024