Медіа
Перегляди: 1938
23 грудня 2018

Відповідальність за президента, ідентичність і соціальне самопочуття – аналіз соціологічного моніторингу українців

Українці вважають, що не несуть відповідальності за обраного президента, не готові протестувати, проте відчувають надію та свою загальнонаціональну ідентичність.

"Новое время" розповіло, що з'ясувало соціологічне опитування, проведене Інститутом соціології НАН України за підтримки фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Як українці оцінюють власну ідентичність та роль у політиці

Згідно з дослідженням, у більшої частини українців зберігається зневіра у те, що вони можуть впливати на владу. Адже громадяни вважають, що у разі порушення їхніх прав з боку уряду України, вони нічого не змогли б вдіяти. Водночас соціологи зазначають, що після 2012 року таку відповідь дають все менше людей, а кількість тих, хто вважає, що може впливати на владу, збільшилась до 15%, зазначається в сюжеті Радіо НВ 

Також майже 60% опитаних громадян оцінюють політичну ситуацію в Україні у 2018 році як напружену, а майже кожен третій - як вибухонебезпечну.

За даними опитування, кожен другий громадянин вважає, що не несе особистої відповідальності за те, хто є президентом України. Майже кожен третій взагалі не цікавиться політикою. Водночас переважна більшість опитаних не очікує масштабних акцій протесту у своїх містах та вважає їх малоімовірними.

Соціологи зазначають, що, як і в минулі роки, 60% опитаних вважають себе насамперед громадянами країни. Тобто, в Україні переважає загальнонаціональна ідентичність.

Серед почуттів, які відчувають громадяни, коли думають про майбутнє України, продовжує домінувати надія. Водночас суттєве піднесення позитивних очікувань, яке відбулося між 2013 та 2014 роками поступово спадає.

Опитування проводилося з середини по кінець вересня в усіх регіонах України, за винятком окупованих територій. Експерти опитали 1800 респондентів.

Повільний прогрес

Зважаючи на ці дані, можна сказати, що країна потроху йде вперед, зазначила в коментарі Радіо НВ директор фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. За її словами, українці завжди дуже скептичні до влади й традиційно вважають, що все йде до гіршого, адже керуються очікуваннями, які не завжди справджуються.

Водночас, вперше українці оцінили рівень свого соціального самопочуття як нормальний, а не поганий чи дуже поганий. Тобто кількість тих, хто має негативне самопочуття й позитивне зрівнялась, додала Бекешкіна. Також вона зауважила, що кількість тих, хто вважає, що на владу впливати можна, зросла до 15%.

"Вони вважають, причому кожен рік, от скільки ми опитували, все вони вважають, що зміни на гірше. Якби вони справді такі були, то не знаю, де б ми були. Вони сподіваються на громадянське суспільство, на волонтерів особливо. Готові навіть давати якісь невеликі гроші, але самі, щоб встати з дивану і хоча б щось робити у громадськму секторі, - не дуже. Але подивіться, по-перше, зараз цей відсоток спроможних піднявся до 15%. Раніше теж ніколи такого не було. Тобто, я б сказала, що помаленьку повземо вперед", - зазначила Бекешкіна.

Українці традиційно розчаровані в усіх політиках - і провладних, і опозиційних - додала вона.

Зараз влада не може приймати будь-які рішення, опираючись лише на свій розсуд та нехтуючи громадською думкою, сказав у коментарі Радіо НВ політолог, професор Києва-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи"  Олексій Гарань.

За його словами, у людей побільшало важелів контролю та впливу на політичну ситуацію, зокрема через громадські організації, соціальні мережі, ЗМІ, суди та акції протестів. А стабільна критичність до влади - це те, чим українці відрізняються від росіян, додав експерт.

"Ми всі критикуємо ситуацію, яка є, скаржимося і на суд, і на владу. Але все-таки можливості збільшилися. Тобто влада не може приймати явно самодурські рішення, як це було за часів Януковича. 53% вважають, що не несуть особистої відповідальності за те, хто є президентом країни. На жаль, це є свідченням незрілості громадян. Тут якраз треба наголошувати, безумовно, на тому, що, люди, ви несете відповідальність. Будь ласка, думайте. Особливо зараз, коли ми маємо безліч популістів, які обіцяють все, що завгодно", - каже  Гарань.

Незалежність стала цінністю

Те, що у країні переважає загальнонаціональна ідентичність - природна реакція на те, що українська незалежність стала цінністю для громадян, чого не було раніше. Таку думку в коментарі Радіо НВ висловила завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України Олена Злобіна. За її словами, до цього часу в людині могли жити кілька ідентичностей, і поняття українець та громадянин України - це були різні речі. Проте така етнічна ідентичність потихеньку зникає, додала Злобіна.

"Доки в нас цінність країни була безумовно даною нам, безпроблемно, тобто ми її отримали без будь-яких втрат, без будь-якого внеску особливого, крім того, що пішли на референдум, доти можна було вважати себе ще і громадянином колишнього Радянського Союзу. В момент, коли ця державна належність стала чогось варта, тобто було зрозуміло, що її можна втратити, що для того, щоб її зберегти, потрібно докласти певних зусиль, потрібні певні жертви, цінність її зросла", - вважає вона.

Згідно з результати опитування, проведеного Інститутом соціології НАН України за підтримки фонду Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва, половина громадян України не бачить таких політиків, яким би вони довірили владу. Аналогічну позицію громадяни займають і щодо партій. В останні п'ять років високий рівень довіри має лише армія.

Оригінал: Новое время


Публічна дискусія «Моніторинг’2018: основні тенденції змін громадської думки» проводилась Інститутом соціології НАН України та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.