Медіа
Перегляди: 1665
20 вересня 2016

Вибори в Криму: куди поділись виборці?

Віталій Червоненко
ВВС Україна

  • 19 вересня 2016

Явка на парламентських виборах Росії в анексованому Криму стала суттєво меншою, якщо порівнювати з цим показником на перегонах до Верховної Ради.

На тлі загалом вкрай низької явки на виборах до Держдуми - майже 48%, цей показник на анексованому півострові видався ще меншим – 45% у місті Севастополь, трохи більше 42% - у Криму.

Ситуація з явкою по Криму – окрема історія, адже навіть за день після завершення виборів у місцевому виборчкомі не змогли повідомити остаточну цифру, а тільки "станом на 18.00".

Зазвичай на українських парламентських виборах на півострові явка перевищувала 50-55%.

Чому за два з половиною роки від референдуму про приєднання до РФ, на якому явка у Севастополі і Криму, за офіційними даними Кремля, сягала майже 90%, на виборах депутатів вона стала меншою навіть за "українську"?

Крим в Україні

Зазвичай у Севастополі явка була дещо вищою, ніж загалом на півострові. На парламентських виборах 2012 року вона була 49,65% та 49,45% відповідно.

 У меджлісі стверджують, що кримські татари переважно бойкотували вибори до російської Думи

А це була найнижча явка в історії українського Криму, адже перед цим там голосували 57,66% та 52,21% на позачергових виборах 2007 року.

На виборах 2006 року там взагалі були порівняно високі - 63,12% та 54,34% - показники явки.

Переважно на півострові підтримували комуністів, а на останніх трьох кампаніях - Партію регіонів.

Кримські татари спочатку підтримували Народний Рух, а потім "Нашу Україну" та "Батьківщину".

Кримськотатарський бойкот

Можна припустити, що занизька явка може
бути пов’язана з бойкотом кримських татар,
яких там понад 10% виборців

Ірина Бекешкіна, соціолог

Перед російськими виборами бойкотувати голосування закликало керівництво меджлісу кримськотатарського народу, який не сприймає анексію півострова.

За останніми російськими даними, у Криму живуть майже 13% кримських татар. Тож, як допускають експерти, їхній бойкот міг вплинути на явку.

"Можна припустити, що занизька явка може бути пов’язана з бойкотом кримських татар, яких там понад 10% виборців. Частина з них могла проігнорувати вибори", - розповіла ВВС Україна соціолог Ірина Бекешкіна.

Вона застерегла, що зазвичай, коли явку не повідомляють після завершення голосування, - це може бути ознакою маніпулювання.

Керівник меджлісу Рефат Чубаров у розмові з ВВС Україна сказав, що низька явка – наслідок не тільки бойкоту кримських татар.

"Люди насправді у розпачі і розчаровані російською владою, навіть якщо бігали з прапорами Росії два роки тому", - вважає пан Чубаров.

Але він запевнив ВВС Україна, що кримські татари у більшості проігнорували вибори.

Він пояснив, що їхні активісти стежили за явкою на окремих показових дільницях у місцях проживання кримських татар, де їх було до 90% виборців.

"Можу з гордістю сказати, що максимум 11% людей проголосували у місцях компактного проживання кримських татар", - стверджує пан Чубаров.

Він скаржиться, що виборча комісія Криму не поспішає оприлюднювати результати виборів по дільницях, тому точно підрахувати складно.

Натомість представник "уряду Криму" Руслан Бальбек ще у день виборів заявив, що близько 75% кримських татар беруть участь у виборах.

В коментарі агенції ТАСС пан Бальбек, посилаючись на свої дані, стверджував, що на 14.00 проголосували вже 40% кримських татар.

Варто нагадати, що у російських виборах на півострові беруть участь кілька десятків тисяч російських військових та їхні сім’ї, які в українських виборах раніше участі не брали й не йшли в українську статистику.

Розчарування і байдужість?

Соціолог Ірина Бекешкіна вказує, що у низької явки на будь-яких виборах завжди є кілька основних причин.

Перша – чи є партії, за які людям хочеться голосувати. Друга – чи є сподівання, що вибори щось змінять в житті.

"Як правило, чим більш розчароване суспільство, тим нижча явка. Це може стосуватись і Криму", - уточнила пані Бекешкіна.

Експерти нагадують вже легендарний вислів керівника уряду Росії кримським пенсіонерам - "грошей немає, але ви тримайтесь".

В коментарі Російській службі Бі-бі-сі кримський експерт Дмитро Омельчук пояснив специфіку виборів у Севастополі.

"Севастопольці активніше за інших брали участь у "Російській весні", а в результаті розчарування від нездійснених очікувань тут виявилось сильнішим", - вважає пан Омельчук.

За словами експерта, за час після анексії тут погіршилась ситуація з дорогами, медициною та розподілом землі.

Кандидат у мажоритарному окрузі Севастополя, бізнесмен Олег Ніколаєв у розмові з Російською службою Бі-бі-сі пояснив, що "навесні 2014 року севастопольці та кримчани йшли у Радянський Союз, а потрапили в Росію".

Показово, що у Севастополі мажоритарні вибори в Думу виграв Дмитро Белик від "Єдиної Росії", який балотувався ще на виборах у Верховну Раду 2012 року.

Пізніше він працював заступником керівника Севастополя від Партії регіонів Володимира Яцуби.

Рефат Чубаров допускає, що низьку явку в Криму спробують пояснити росіянам тим, що "мешканці втомились саме від місцевої влади, яка була за України і перефарбувалась в "Єдину Росію".

Куди поділись 90% на референдумі?

16 березня на невизнаному світовою спільнотою референдумі щодо статусу Криму місцева самопроголошена влада оголосила про рекордну явку у Криму - 83,1%, а у Севастополі – 89,5%.

Експерти пояснюють, як могло статись, що за два роки у кримчан виникло небажання брати участь у російських виборах.

"В 2014 на референдумі заявляли про явку в майже 90%, а такого не могло бути. Зараз накручувати явку в Криму було не так просто, адже були спостерігачі від різних партій, був хоч якийсь контроль. На референдумі жодного незалежного контролю не було", - вважає Ірина Бекешкіна.

Вона нагадує, що альтернативні оцінки в 2014 році давали набагато меншу явку за заявлену. А тому зараз наявність спостерігачів та певних контроль партій одна за одною "збили" явку до більш реальних цифр.

У Криму та Севастополі впевнену перемогу за такої явки отримала "Єдина Росія" - від 55 до 70% за списками. Всі чотири округи на півострові також здобули "єдинороси".

Останні новини з категорії Медіа

Путін відкриває другий фронт? Розбираємось в гібридних операціях Кремля проти східного флангу НАТО

Тарас Жовтенко пояснює, чому після візиту Путіна до Китаю Кремль активізував гібридні атаки проти східного флангу НАТО
13 листопада 2025

Миротворець року без Нобеля? Аналізуємо зусилля американського президента

Тарас Жовтенко аналізує миротворчі зусилля Дональда Трампа, його роль у російсько-українській війні та вплив на світову політику
30 жовтня 2025

Чи готове НАТО до відсічі російським провокаціям?

У черговому випуску подкасту «Червона лінія» безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко коментує останні гібридні п...
14 жовтня 2025

Де начгенштабу Гєрасімов? Розбираємось з чим повʼязане таємниче зникнення російського генерала

Тарас Жовтенко пояснює, що стоїть за загадковим зникненням Герасимова та чому це нагадує кремлівські ігри перед вторгненням 2022 року
23 вересня 2025