Вибори – це інструмент оновлення влади, але не ціною дестабілізації в країні – Олексій Гарань

Яким буде виборчий процес в Україні після завершення війни і як він може бути видозмінений порівняно з довоєнним – про це своїми думками  в  студії Суспільного поділилися Олексій Гарань, професор політології Національного університету Києва Могилянська академія, науковий радник р фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, та  Олексій Буряченко,  виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад.

Зокрема, Олексій Гарань наголосив, що обговорення виборчого процесу сьогодні  є  передчасним:

«Прогнози робити важко, адже ми не знаємо, коли завершиться війна та за яких обставин це станеться. Але уявімо, що нас дотиснуть до якогось там перемир'я, і ми скасовуємо воєнний стан, починаємо проводити вибори. А хто нам дасть гарантії,  що після проведення виборів і дестабілізації в країні, на що очікує Росія, вона не нападе на нас знову?

Політолог наголошує, що перед проведенням виборів необхідно забезпечити тривале перемир'я та політичну стабільність. Інакше будь-які виборчі кампанії можуть стати загрозою для безпеки держави.  На його думку, активна підготовка до виборів з боку політиків під час війни видається  непатріотичною:

«Це дуже погано для країни, коли політики думають не про перемогу, а про свої рейтинги. Це стосується і влади, і опозиції. Якщо партія зараз займається передвиборчим піаром, виборець має зробити висновки: ці люди не думають про державу», – зазначив Олексій Гарань.

Політолог  також акцентував увагу на складнощах, пов’язаних із виборчими процедурами:

«Експерти ОПОРИ говорять, що підготовка до виборів після завершення воєнного стану займе мінімум пів року. Це з юридичної точки зору, тому що вибори відбуваються через 130 днів після їх оголошення Верховною Радою. Слід, до того ж,   врахувати великий обсяг змін у реєстрі виборців через біженців та військових. Без цього провести чесні вибори неможливо».

Олексій Гарань наголосив,  що вибори можуть стати інструментом оновлення влади, але в умовах війни це ризик дестабілізації. Тому спочатку варто зосередитися на гарантуванні безпеки:

«Вибори – це критика влади, це критика опозиції, це взаємна боротьба. І Росія дуже на це сподівається. Тому я б відкладав таку перспективу. Переважна більшість українців нині проти проведення виборів. Коли їх запитують, а чому, то вони кажуть: тому що це роз’єднає країну. Все ж поступово збільшується кількість українців (проте це меншість), які кажуть, що можна провести вибори навіть зараз. І це пов'язано з тим, що треба оновлювати владу, бо вона без оновлення перестає бути ефективною, замикається в собі і робить величезні помилки. Починає думати, що вона тут ледь не навічно, має монополію на істину і так далі. Тому ми потрапляємо у певну пастку: з одного боку –і треба оновлення влади, а з іншого – ми не можемо провести ці вибори зараз».

Крім того,  на думку Олексія Гараня, опублікування виборчих рейтингів під час війни — це серйозна помилка, яка лиш розхитує настрої в країні.  

«Такі закриті опитування проводить і влада, і опозиція. Але я проти  їх оприлюднення. З початку повномасштабної війни серед соціологів існує негласна домовленість  – не публікувати електоральні  рейтингів під час воєнного стану, щоб не розхитувати ситуацію. Але, на жаль, зараз це табу порушено, і дехто вже починає публікувати такі рейтинги. Я вважаю, що це категорично неправильно», – наполіг  науковець.

Дискусія торкнулася і теми дистанційного голосування. Олексій Гарань зазначив, що українці традиційно не довіряють процесу підрахунку голосів, особливо якщо це відбувається через інтернет чи додатки, такі як «Дія». Питання, як забезпечити прозорість і контроль результатів виборів, залишається вкрай складним.

«Контроль процесу і довіра — ключові аспекти, але це технічні питання, над якими можуть працювати експерти. Ухвалювати ж рішення про проведення виборів потрібно, спираючись на інші фактори — юридичні, політичні та безпекові», — підсумував Олексій Гарань.