Коментарі
Перегляди: 251
15 січня 2021

В Україні кількість щасливих людей майже не знизилась, але тих, хто почувають себе нещасливими, стало більше

Починаючи з 2014 року, індекс щастя у всьому світі  впав із 64 % до 48 % у  2019 році,   і за останній рік знизився ще на 8 %, сягнувши в 2020-му 40 %. Такі дані дослідження, проведеного Міжнародною  асоціацією Галлап (GIA), що їх прокоментував генеральний директор Київського Міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

В Україні, де опитування проводили спільно КМІС і Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва,  індекс щастя помітно виріс з 8 % у 2018 р. до 32 % у 2019-му,  але 2020-го він знову впав  – до 14 %.

За словами Володимира Паніотто, це пояснюється тим, що збіглося два процеси – з одного боку, процес, який триває  в усьому світі  –  наслідки COVID-19,  з іншого  – розчарування у новій владі.

«У нас до всіх президентів у перший рік їхньої каденції рівень щастя підвищується, а потім наприкінці року падає. Це типова ситуація для всіх президентів», – пояснив соціолог.

Загалом в Україні кількість щасливих людей майже не впала  – 2019 року таких  було 51 %, а наприкінці 2020-го щасливими залишалися  48 %. Але кількість нещасливих зросла з 18%  до 35%, що й вплинуло на зниження індексу щастя.

За рівнем щастя Україна посіла одне з останніх місць у світі й потрапила до десятки найбільш нещасливих країн, куди також ввійшли Північна  Македонія, Гана, Гонконг, Вірменія,   Ірак, Росія, Чеська Республіка,  Туреччина та Велика Британія.  Серед найщасливіших – Киргизстан,  Казахстан,  Еквадор,  Азербайджан,  Нігерія,  Індонезія,  В'єтнам,  Іспанія,  Швейцарія та Індія.

Індекс щастя обчислюється відношенням рівня задоволення потреб до рівня домагань, пояснив соціолог. Якщо рівень домагань низький, то люди можуть бути щасливими і при низькому рівні забезпеченості.  Це пояснює те, що в  число щасливих країн, окрім Швейцарії,  потрапили й  африканські країни та  такі пострадянські країни,  як Киргизстан і Казахстан,  з авторитарним режимом управління.

За словами Володимира Паніотто, дуже часто в таких країнах,  де  рівень задоволення різних потреб вкрай низький, немає й відчутного рівня домагань, тобто там громадяни відштовхуються від того мінімуму, який у них є. І через те рівень щастя у цих країнах досить високий.

Другий фактор, який впливає на індекс щастя – це динаміка процесів, які відбуваються в світі, каже соціолог.

«Може бути дуже високий рівень задоволення різних потреб,  але якщо починається негативна динаміка процесів, як це було в усьому світі у 2020 році, то рівень щастя також відчутно знижується», – прокоментував Володимир Паніотто.

Це і є чинником того, що в усіх розвинутих країнах рівень щастя у пандемічний рік різко знизився, відтак вони не потрапили в топ щасливих країн. І навіть скандинавські країни, які зазвичай посідають перші місця за цим показником, не ввійшли до списку щасливих.