В оцінці всіх міжнародних подій нам треба відійти від кліше "зрада або перемога": про зустріч Зеленського з Меркель

У Маріїнському палаці в Києві 22 відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та федеральної канцлерки Німеччини Ангели Меркель, яка перебуває в Україні з візитом. Підсумки зустрічі в ефірі Українського радіо прокоментували директор Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко та професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

Повний аудіозапис можна послухати за посиланням. Нижче публікуємо коментарі Олексія Гараня.

Щодо гарантій через будівництво "Північного потоку-2"

― Я думаю, що жодних ілюзій стосовно цього питання і не було. Була підписана спільна американо-німецька заява, де мова йшла про те, що буде зроблено, щоб зменшити ризики від "Північного потоку-2" для України та реформування її енергосистеми. Так, там прописано ряд механізмів, зокрема, що наповнення "Північного потоку-2" має бути лише 50% від всієї потужності, аби частина газу продовжувала йти і через Україну. Після 2024 року анонсовані інвестиції в українську енергосистему, зокрема в зелену енергетику. Тобто все це зафіксували в цій заяві, але як це буде втілюватися в життя ― будемо дивитися. Ми ж розуміємо, що Меркель йде з посади. Звичайно, "Християнські демократи", її партія, мають великі шанси знову сформувати новий уряд. До того ж, можливо, в коаліції навіть з "зеленими", які є противниками "Північного потоку-2". Присутність "зелених" в уряді була б доречною.

На мою думку, під час цього візиту до Москви Меркель наголошувала Путіну, що спадковість буде забезпечена в німецькій політиці і разючих змін не буде, але як на це відреагував російський президент ― сказати важко. Багато що буде залежати від результатів виборів у Німеччині, і нам треба бути готовим до того, щоб "вигризати" необхідне, щоб захистити власні інтереси.

Так, перед візитом канцлерки казали, що, мовляв, Меркель перед візитом в Україну поїхала до Путіна, а не одразу до нас. Однак, для дипломатії ― це нормально. Пам’ятаю, що раніше американці завжди їздили в Росію, але за часів Клінтона вони почали обов’язково планувати подорожі так, аби президент приїжджав в Україну або до Москви або після Москви. Вважаю, що така послідовність Меркель не є страшною.

Меркель наголосила на тому, що транзит через Україну буде збережено, але Зеленський висловив сумнів, що немає гарантій. Тобто сторони оголосили свої позиції.

Чому Ангела Меркель не бере участь у "Кримській платформі"

― Ми, звичайно, цього хотіли б. І правильно, що наші журналісти її про це запитали. Однак, якби вона анонсувала свою участь на цьому саміті, то Путін взагалі б відмовився від переговорів з нею. Ми ж знаємо його позицію стосовно того, що Крим він не обговорює. Він це використовує, а Меркель, мабуть, щоб донести свою думку до Путіна, тому і вирішила не залишатися на "Кримську платформу". Позиція Меркель стосовно Криму теж відома, адже вона була "мотором" санкцій Європейського Союзу проти Росії, вона багато зробила в цьому напрямку, але дипломатія ― це і певні обмеження. 

Дійсно, крім Меркель, могла бути людина №2 в уряді ― міністр закордонних справ, але ситуація в Афганістані його відволікла. Однак, міністр економіки та енергетики, який буде в Києві представляти Німеччину, очолював офіс Меркель, тобто він близький до канцлерки і до висот формування німецької політики. В оцінці всіх міжнародних подій нам треба відійти від кліше "зрада або перемога", все набагато складніше. Вважаю проведення "Кримської платформи" великим успіхом. У саміті беруть участь 45 країн, приїжджають багато президентів, прем’єрів. До того ж, будуть країни, які питанням Криму не дуже цікавилися, наприклад, Іспанія, Італія та Португалія. Будуть президент Європейської ради, голова Ради Європи, тобто вдалося зібрати потужний форум. Росія доклала всіх можливих зусиль, щоб тиснути на кожну країну-учасницю, аби не було їхніх представників, але вони приїхали. Проте, ми маємо розуміти, що це лише перший крок, далі ― робота.