У членстві України в ЄС зацікавлені її західні сусіди – експерти
Євромайдан змінив ставлення багатьох європейців до України й до українців. Народ «з околиці», «з периферії» континенту опинився у центрі уваги європейських політиків і ЗМІ. Боротьбу українців за територіальну цілісність і незалежність, євроінтеграцію України, підтримують у європейських інституціях і в політикумі держав-членів Євросоюзу. Як свідчать результати опитування в ЄС, перспективу членства України в Євросоюзі підтримують більшість поляків, іспанців та італійців. Опонують цій перспективі у Німеччині і Франції. Українські експерти пов’язують такі результати з низкою об’єктивних факторів.
.jpg)
Насамперед, українські експерти пов’язують рівень підтримки членства України в Євросоюзі зі спільним минулим (перебуванням у складі Радянського Союзу або у «соціалістичному таборі»), тож велика кількість прихильників України у державах Балтії і у західних сусідів України цілком зрозуміла. Таку думку у розмові з Радіо Свобода висловила соціолог, керівник фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.
«Ці результати залежать від близькості долі, ті, хто нас підтримав – це люди, які вийшли з соціалістичного табору, як і ми. Україна їм все-таки хоч і не близький, але все-таки родич. Ми все-таки рідня – з поляками, литовцями. А по-друге, це географічна близькість – розуміють, що Росія може і не зупинитись на Україні», – зауважує Бекешкіна.
За її словами, західні сусіди України також сподіваються, що можливість повернення України до європейського дому зменшить рівень агресії проти Києва з боку Москви. Демократична суверенна європейська України – запорука стабільності на сході Європи і, напевно, можливість зупинити імовірну російську агресію проти Європи, зазначила фахівець.
Бекешкіна також зазначила, що як серед європейської спільноти побільшало прихильників України, так і всередині України побільшало тих, хто підтримує євроінтеграцію держави. Ба більше, за винятком Донбасу, в усіх регіонах України після Майдану, анексії Криму й окупації частини Донбасу Росією зросла кількість проєвропейськи налаштованих українців. Виняток – Донбас, де панує підтримка інтеграції в Митний союз, зазначили фахівці центру «Демократичні ініціативи».
«Українці – це люди, які мають європейські амбіції» – Коваль
Павел КовальЗбільшення прихильників України в Євросоюзі зросло і зростатиме надалі, оскільки українці продемонстрували свою відданість європейським цінностям і свою жертовність. Ту саму жертовність, про яку європейці раніше (до київського Євромайдану) хіба що читали у підручниках з історії. Так вважає польський політик, дипломат Павел Коваль, який у попередньому складі європейського парламенту очолював комітет співпраці між Євросоюзом й Україною. На його думку, нині в ЄС збагнули, що Україна справді не є частиною Росії, і що на відміну від Росії, українці виявили унікальну здатність боронити свою державу від зовнішньої агресії.
«Роз’яснень, хто такі українці, більшість європейців більше не потребує. Українці – це люди, які мають європейські амбіції і воліють бути частиною Євросоюзу і його політичного й економічного життя. Це люди, які скинули корумповану владу Януковича, а тепер боронять свою територію і східний кордон Європи від російської навали. Але не менш важливо для українців також розпочати реформи. Громада має вимагати, аби влада не говорила про реформи, а під контролем і за підтримки громади ці реформи почала здійснювати. Адже Євромайдан дав українцям ще один шанс», – зазначив Коваль.
При цьому він визнав, що не всі європейці позитивно сприймають події, що відбуваються в Україні. Це результат російської інформаційної пропаганди, наявність зв’язків між російським бізнесом і політиками з європейськими партнерами, зазначив поляк.
«Взимку я приїздив до Києва і на Майдані зустрічав поляків, молодих людей, які приїздили до України, щоб учитися боротись за свободу. Уявіть, як складно було цим хлопцям повертатись додому і бачити «картинку» на російському телебаченні. Уявляю, як важко дотепер західним журналістам, які працюють на сході України, достукатись до своїх читачів і глядачів, адже, наприклад, у Німеччині і Франції багато хто дивиться російське державне телебачення», – розповів Коваль Радіо Свобода.
Данія: погляд на Україну через російські ЗМІ
Олексій Мацука
Про вплив російських ЗМІ і бачення українських подій через «призму Москви» розповів автор програми Радіо Свобода «Донбас.Реалії» Олексій Мацука, котрий щойно повернувся з Данії. У цій країні він мав зустрічі з політиками, громадськими активістами і пересічними мешканцями Копенгагена.
«По-перше, щодо моніторингу газет, які виходять у Данії. Головна з них – це Politiken. Ця газета стала відомою після того, як кілька років тому опублікувала карикатури на Мухаммеда, мусульманського пророка. І зараз ця газета має височезні рейтинги (її читає кожен другий данець), – каже Мацука. – Серед заголовків, які були у газеті, про нашу льотчицю Надію Савченко питали, хто вона: «машина для вбивства» чи «український захисник»– і ставили знак питання. Тобто, журналісти розмірковують. Однозначного трактування того, що відбувається на Сході України, у Данії немає, як і у більшості країн Скандинавії, як я розумію».
Мацука пов’язує це з проблемами «постачання новин» з місць подій до аудиторії у Данії і з використанням як західних, так і російських джерел інформації про Україну. На жаль, Україна не надає європейцям регулярної інформації не лише англійською, а і російською мовою, яка поширює свій ореол використання в Євросоюзі завдяки збільшенню російської громади. А новий телеканал Ukraine Today в кабельних мережах тієї ж Данії відсутній, відзначив експерт.
«Якщо говорити про звичайних людей – громадян Данії, яких я зустрів на вулицях, то звісно, вони не розуміють деталей щодо України, в яких ми перебуваємо. Вони не розуміють, що таке «ДНР» і «ЛНР» – цього взагалі там ніхто не знає! Є така позиція – називати їх «проросійськими сепаратистами» (Pro-Russian separatists). Але данське суспільство ще не усвідомило, що в Україні воюють російські військові», – розповів Мацука.
На його думку, Україна повинна активізувати свою громадську, політичну. інформаційну присутність у Євросоюзі, щоб створити в Європі своєрідний «клуб підтримки європейської України».
