Трамп не зможе скасувати санкції проти РФ чи вийти з НАТО без згоди Конгресу – Тарас Жовтенко
Президент США Дональд Трамп не зможе одноосібно ухвалити рішення про скасування санкцій проти Росії чи виходу США з НАТО. Про це в коментарі Укрінформу розповів Тарас Жовтенко, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.
У рішеннях, що стосуватимуться зовнішньополітичних інтересів США, Конгрес і Сенат відігравали й відіграватимуть велику роль, каже Тарас Жовтенко, безпековий аналітик Фонду демократичних ініціатив ім. Ілька Кучеріва. Так, санкції, накладені на РФ, президент одноосібно скасувати не зможе – тільки за згоди Конгресу. Вийти, скажімо, з НАТО – теж. Поправка, за яку проголосували обидві палати американського парламенту ще за першої каденції Дональда Трампа, коли він говорив про можливість виходу з альянсу, забороняє президенту США одноосібним рішенням виводити країну зі складу міжнародних союзів і утворень, де Штати були серед засновників. «Тобто на питання, які стосуються безпосередньо того, як США будуть формувати зовнішню політику, є механізми внутрішнього балансу й контролю», – пояснює Жовтенко.
Щодо рішень президента Трампа, які впливатимуть на міжнародну та глобальну безпеку, противагою цілком можуть бути стратегічні партнери Вашингтона, вважає він. Наприклад, днями повідомлялося, що ЄС ще раз офіційно нагадав майбутньому президентові Америки, що під час його ймовірної зустрічі з Путіним неприпустимо вирішувати питання європейської безпеки і долю європейських країн без їх участі у цих перемовинах.
«Найбільшим геополітичним запобіжником може стати така консолідована позиція європейських союзників Сполучених Штатів, які будуть в один голос нагадувати Дональду Трампу, що заочно він не може вирішувати питання європейської безпеки і політики, не запитавши їхньої думки, – каже експерт. – І Україна може відігравати тут ключову роль». Тому що спільним консенсусом, як мінімум, для наших європейських союзників і є факт, що врахування позиції України обов’язкове, коли йтиметься про домовленості чи компроміси з Кремлем у контексті закінчення війни.
Крім самого Дональда Трампа зараз на «інформаційному фронті» разом із ним активно виступають його син Дональд Трамп-молодший і союзник у виборчих перегонах Ілон Маск. Інформаційний резонанс від їхніх дій теж важливий, але важливіше, у що він буде конвертований після інавгурації та призначень в адміністрації. Сини Трампа посад нібито не отримають (принаймні, під час передвиборчої кампанії політик заявляв, що не призначатиме на державні посади членів родини, бо під час попередньої каденції це на них негативно відбивалося). «Тобто можна особливо не звертати уваги на те, що постять його сини, – вважає Жовтенко. – Щодо Ілона Маска, це залежатиме від його статусу в новій адміністрації».
13 листопада Дональд Трамп дописом у соцмережі підтвердив (про це йшлося ще влітку), що бізнесмен Ілон Маск та республіканець Вівек Рамасвамі очолять «Департамент ефективності уряду» в новій адміністрації. Оскільки такої посади досі в уряді не існувало, то поки незрозуміло, які повноваження матиме пан Маск і кому буде підпорядкований. Наскільки зможе вже як державний діяч продовжувати так активно дописувати у своїй соцмережі: одна справа – заяви приватної особи, інша – посадової. Власне, уточнити це вже спробували німці після того, як Маск висловлював відверту підтримку ультраправій партії «Альтернатива для Німеччини» і назвав президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра «антидемократичним тираном». Лідер парламентської фракції СДПН Рольф Мютценіх у коментарі для «Der Spiegel» зазначав, що потрібні роз'яснення – «чи неодноразові прояви неповаги, наклеп і втручання у виборчу кампанію також були висловлені від імені нового уряду США». Такою ж була реакція Берліна на рівні міністра закордонних справ та президента Штайнмаєра, говорить Тарас Жовтенко. «Якщо він каже це як приватна особа, тоді справа німецьких правоохоронних органів оцінити, наскільки його висловлювання можуть деструктивно впливати на ситуацію в Німеччині, – говорить він. – А інакше – виходить, це частина політики Білого дому». І якщо Дональд Трамп підтвердить це офіційною заявою, то і реакція буде на відповідному рівні.
Поки що потрібно відслідковувати всі ці заяви, вважає Жовтенко, бо вони так чи інакше відображають або ставлення самого Трампа до певних речей, або те, як це ставлення уявляють собі люди з його близького оточення. Враховувати їх, щоб планувати, з якою аргументацією далі підходити до справ з господарем Білого дому. За бажання Трамп може використати весь цей інформаційний галас і проти Ілона Маска. «Мовляв, Ілоне, ти вже стільки понаписував і негативу зібрав, ну як я тебе можу призначити на посаду? – міркує пан Тарас. – Лишається тільки дочекатися 20 січня і перших призначень».
