Тарас Жовтенко

Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 1462
15 березня 2024

Трамп хотів би, але є нюанс: чи справді США можуть вийти з НАТО

У Європі закликають готуватися до виходу Сполучених Штатів із НАТО, якщо Дональд Трамп переможе на президентських виборах. Таке бажання Трампа є цілком реальним, однак можливості у нього обмежені. Річ у тім, що президент США не може одноосібно ухвалити подібне рішення. Детально цю перспективу в етері 24 Каналу проаналізував  безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко.

Трамп не може ухвалити рішення одноосібно

Видання The Telegraph опублікувало матеріал, в якому стверджують, що у Європі закликають готуватися до виходу США з НАТО в разі повернення Дональда Трампа у Білий дім. Крім того, можливе президентство Трампа викликає занепокоєння в Європі щодо продовження американської підтримки України та союзників по НАТО.

"Мовиться не про офіційний вихід (США з НАТО – 24 Канал), тому що не президент Сполучених Штатів ухвалює таке рішення. Для цього потрібне рішення і Сенату, і Конгресу. Якщо Трамп переможе і матиме ідею, щоб офіційно відкликати участь Америки у НАТО, йому доведеться чекати проміжних виборів до Сенату та Конгресу", – зауважив Тарас Жовтенко.
Річ у тім, що ще в першу каденцію Дональда Трампа як Конгрес, так і Сенат США розуміли, що чинний на той момент президент може ухвалювати ексцентричні зовнішньополітичні рішення, які стратегічно впливатимуть на зовнішню безпеку США.

Тому президенту Сполучених Штатів (незалежно, хто це) на законодавчому рівні заборонили ухвалювати одноосібні рішення про вихід із будь-яких міжнародних союзів чи організації. Тож якщо ж Трамп плануватиме вихід США з Північноатлантичного альянсу, муситиме формувати більшість у Сенаті та Конгресі, які б це рішення підтримали. Цей процес може затягнутися на роки.

Можливі маневри

Якщо говорити про практичну площину можливого президентства Трампа, то тут справді можуть бути нюанси.

"Специфіка 5-ї статті Вашингтонського договору не вимагає від кожної країни-учасниці НАТО відправляти війська чи надавати військову допомогу проти країни члена Альянсу, який зазнав збройного нападу 3-ї сторони", – пояснив Тарас Жовтенко.

Тож у випадку, якщо, наприклад, Росія навіть гібридно нападе на умовну країну Балтії, то це не означає, що всі 32 країни-члени Альянсу зберуть свої армії та підуть обороняти державу, що зазнала нападу.

Найпевніше, що за таких обставин воюватимуть 3 – 4 країни, усі інші ж – забезпечуватимуть логістику, фінанси, роботу ВПК тощо.

"Цей механізм налаштований на те, щоб ухвалювати унікальні рішення відповідно до кожної загрози, яка може постати перед Альянсом. Сполучені Штати завжди були наріжним каменем Альянсу у практичному військовому сенсі, але від них ніколи не вимагалося брати пряму участь у цій системі колективної безпеки. Тут Трамп і може маневрувати", – зазначив експерт-міжнародник.

Саме до цього і готуються європейські лідери. Щонайменше зараз намагаються максимально швидко розкрутити власні ВПК, щоб наповнити власні склади зброєю. У такий спосіб відповідно менше залежати від американців.

НАТО частково залежить від США

Є принципова відмінність між військово-технічним потенціалом Сполучених Штатів Америки та військово-технічним потенціалом європейських країн.

"У США на складах дуже багато і зброї, і боєприпасів. Це ядерна супердержава, яка має національні інтереси на глобальному рівні в усіх куточках планети. Для того, щоб ці національні інтереси, за потреби, підкріплювати зокрема й військовим потенціалом, потрібен відповідний військовий ресурс. У них він є", – наголосив Тарас Жовтенко.

Багато в чому на цей ресурс і покладається Північноатлантичний ресурс, аби забезпечити боєздатність власних армій та системи колективної системи назагал. Хоч, власне, це не означає, що Європейський Союз не має потрібного потенціалу. Він все ж може гарантувати безпеку Східного флангу НАТО та бути автономним від американського ресурсу.

Зауважимо, нещодавно Дональд Трамп заявив, що заохочуватиме Росію атакувати "недоброчесних" союзників по НАТО, які, на його думку, витрачають надто мало коштів на оборону.

"Звісно, НАТО покращили свої позиції порівняно з, наприклад, 2014 роком. Тепер з 32 країн-членів НАТО, 14 – витрачають 2% ВВП та більше на власну безпеку та оборону. Але зрозуміло, що це далеко не всі 100%. В часи свого президентства Трамп справді підштовхнув європейських союзників до розуміння безпеки у їхніх країнах та на Європейському континенті загалом", – зауважив аналітик.

До певної міри зауваження Трампа щодо витрат країн ЄС на оборону є об'єктивним. Однак подібні заяви через їхній маніпулятивний підтекст є більш деструктивними, ніж такими, що допомагають.

Останні новини з категорії Коментарі

Вихід з системи ядерного контролю: США зроблять ставку на модернізацію арсеналу задля стримування, Росія – для посилення шантажу й терору – Тарас Жовтенко

Шо означає припинення дії договору New START для Вашингтона і Москви, пояснив Тарас Жовтенко
6 лютого 2026

Маніпулятивне читання соціології підживлює російські наративи – Олексій Гарань про те, як вирвані з контексту цифри працюють проти України

Олексій Гарань аналізує, як вирване з контексту трактування опитування КМІС спотворює реальні настрої українського суспільства та підживлює...
4 лютого 2026

«Кишенькової ООН», яку запланував собі Трамп, у вигляді Ради миру не буде – Марія Золкіна

Марія Золкіна про те, що стоїть за трампівською ідеєю Ради миру, для чого вона створена, кому може бути вигідною і чи має цей проєкт перспек...
30 січня 2026

Між Трампом і Європою – Марія Золкіна про те, як Україна маневрує заради безпеки та членства в ЄС

Марія Золкіна аналізує перспективи прямих переговорів України з Росією та значення членства України в Європейському Союзі як елементу довгос...
29 січня 2026