Медіа
Перегляди: 3142
12 лютого 2013

Таких низьких показників довіри до влади, які має Україна, в Європі просто не спостерігається

Найбільше сьогодні в Україні проблем із довірою, і насамперед  з довірою до інститутів  влади. Про це під час круглого столу сказав  заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук Євген Головаха. Такий висновок соціологи зробили на підставі даних дослідження, які Інститут соціології НАН України провадить у межах європейського проекту «Європейське соціальне дослідження».

Таких низьких показників довіри до влади, які має Україна, в Європі просто не спостерігається, каже експерт. Ті країни, які ідуть по сусідству з Україною в рейтингу недовіри до політиків і політичних партій – Болгарія і Греція, –  перебувають нині у  глибокій кризі.

 «З цього можна зробити висновок, – каже соціолог, – що  Україна також,  на перший погляд, перебуває у цій самій глибокій кризі. Хоча для України це зовсім не несподіванка, як для Греції, а такий собі природний стан».

За показниками довіри до інститутів влади Україна, за даними Європейського соціального дослідження, посідає останні місця серед європейських країн. Так,  у 2011 році довіра українців до парламенту становила 1,99 бала за 10-бальною шкалою (останнє місце серед 26 європейських країн), довіра до судово-правової системи становила 2,26 бала (останнє місце), довіра до міліції – 2,5 бала (останнє місце). За довірою до політиків (1,85 бала) Україна випереджає лише Грецію, а за довірою політичним партіям (1,99 бала) випереджає лише Грецію і Хорватію і розміщується на одному рівні з Болгарією. Порівняння чотирьох хвиль дослідження засвідчує, що найвищі показники рівня довіри до державних інститутів були у 2005 році, а найнижчі – у період кризи 2009 року.

Водночас соціолог зауважив, що якщо для європейської країни недовіра до своєї влади і  політиків це майже катастрофа і свідчення великих проблеми з підтриманням нормального життя і демократії, то в таких країнах, як Україна, це іноді є свідченням не про те, що вичерпався людський потенціал, а навпаки, про те, що може він ще остаточно не вичерпався. «Тому що наша  пострадянська дійсність така, – пояснює  Євген Головаха, – що чим вища довіра до влади в країні, тим менше там політичних та інших свобод для громадян. І виявляється, що іноді те що у світі вважається визначальним фактором інтеграції, стабілізації і позитивного сталого розвитку країни, в наших умовах це шлях до стагнації,  дефляції  та безперспективності».

Відтак експерт висловив думку, що однозначний висновок про те, що українці, які не довіряють своїй владі, не мають перспективи, робити передчасно.

Інша справа – недовіра реформам. Це явище соціолог вважає справді негативним, бо для того, щоб країна вийшла на певний шлях євроінтеграції, задекларований тією ж владою,  вона має перш за все більш ефективно, більш рішуче здійснювати реформування. «А якщо немає довіри до реформи, реформаторів, а найгірше, що навіть нема уявлення про те, що це таке, і чим це для людей закінчиться, то тут є велика проблема для держави, – пояснює Євген Головаха.  – Україні так і не вдалося, незважаючи на багато декларативних заяв, розробити реальну програму реформ і зробити так, щоб люди побачили в цих реформах не тільки шлях до збагачення, а й шлях до загального покращення ситуації в країні. Поки ми не вирішимо цю проблему, наше щасливе майбутнє віддаляється за невидиму межу горизонту», – констатував соціолог.

Останні новини з категорії Медіа

Європа проти сценарію Трампа? Що означають переговори із Зеленським

Марія Золкіна проаналізувала, чи домовилися Трамп, Сі та путін про переділ світу на свої сфери впливу і яке місце в цих домовленостях посід...
20 листопада 2026

Пуховики з Кремля: про що домовилися посланці Трампа з Путіним?

Марія Золкіна проаналізувала результати дипломатичного турне американських посланців, перспективи подальших переговорів щодо завершення війн...
13 листопада 2026

Відлуння війни. Як російська агресія вплинула на діяльність громадських організацій України

Експерти розповіли про стану українського сектору організацій громадянського суспільства у 2026 році
13 листопада 2026

Дезінформація, операції впливу, гібридні загрози: як Росія готує «стихійні» події

Артем Біденко про механізми російської гібридної загрози: від медіамоніторингу, стратегій і бюджетів до списків інфлюенсерів, яких потрібно...
12 листопада 2026