СВІТ МАЙЖЕ РІК З ПАНДЕМІЄЮ: як думка українців відрізняється від жителів інших країн щодо вакцинування, оцінки дій урядів, обмежень і загроз

Люди в усьому світі все ще мобілізовані проти загрози і мають надію на вакцини. Однак потенційні проблеми стають більш значущими

Оцінка діяльності урядів у боротьбі з пандемією COVID-19 ще досить висока, однак вона  поступово падає. Порівняно з минулою весною загроза захворювання також вважається значною, проте сьогодні людям у більшості країн вона здається дещо перебільшеною. Обмеження на поїздки широко визнаються як засіб боротьби з пандемією. Жертвування правами людини також присутні, але не без критики. Ставлення до вакцин вельми позитивне, хоча тінь сумніву залишається значною і навіть домінує в низці країн.

Такі основні моменти нового глобального вивчення ставлення до коронавірусної кризи, проведеного Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Дослідження охоплює 47 країн світу і близько 45000 дорослих громадян, що становить близько 2/3 населення світу. Протягом усього 2020 року Міжнародна асоціація Геллап стежила за розвитком глобального ставлення населення до пандемії. Результати, представлені нижче, походять від четвертої хвилі глобального моніторингу.

В Україні дослідження проведено Фондом "Демократичні  ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології.  Опитування проведено на початку грудня 2020 року методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted  telephone  interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України - АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 1000 інтерв'ю.   Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 3,5%.

(Завантажити усі таблиці і графіки в PDF).

Заходи урядів, що  затверджені в боротьбі з вірусом, все ще схвалені

Більше половини населення країн світу погоджується або твердо погоджується з тим, що їхні уряди добре справляються з коронавірусом. Дві п’ятих усіх опитаних із цим не згодні або категорично не згодні. Інші вагаються у своїх судженнях.

Три попередні хвилі опитувань показали, що схвалення національних урядів у зв'язку з кризою COVID-19 залишалося незмінно високим протягом всього 2020 р. Проте в кінці року початковий приріст довіри до національного уряду поступово вичерпався, а тепер схвалення дій урядів у боротьбі з пандемією трохи послаблюється. Це може бути спричинено помилками і прорахунками влади в сфері врегулювання кризових ситуацій або просто тим фактом, що люди знайомляться з ситуацією пандемії і страх більше не викликає лояльності, або тим, що вони втомилися від обмежень. Картина на регіональному рівні досить різноманітна – люди в Індії (86% респондентів згодні та повністю згодні з тим, що їхній уряд добре вправляється у цій ситуації ) і в Австралії (82%) найбільше задоволені тим, як їхній уряд справлявся з коронавірусом наприкінці 2020 р.

Люди в Азії загалом були задоволені діями своїх урядів щодо коронавірусу (внаслідок чого в східних регіонах континенту спостерігається дещо вищий рівень задоволеності), якщо порівняти з іншими частинами земної кулі. Абсолютна більшість респондентів у В'єтнамі заявляє про те, що вони задоволені своїм урядом під час пандемії. Значна більшість у Республіці Корея, Азербайджані та Малайзії також вважають, що їхні уряди добре управляються з ситуацією.

Громадяни США, Європи та Латинської Америки, навпаки, зараз найбільш критично ставляться до того, як їхні уряди розв’язують проблеми, пов’язані з поширенням коронавірусу. Незадоволеність урядом особливо висока з точки зору управління корона-кризою в Україні (77%), Боснії і Герцеговині, США, Іспанії, Великій Британії – там понад дві третини респондентів повідомляють про незадоволення своїм урядом.

Права людини проти пандемії – проблема, що зростає

Майже три чверті респондентів з усього світу висловлюють готовність пожертвувати деякими своїми правами людини, якщо це допоможе запобігти поширенню захворювання. Чверть  усіх респондентів  розділяє протилежну думку.

Проте спостерігається явна тенденція до зменшення готовності жертвувати правами людини. Здається, що люди в усьому світі подолали початковий шок, спричинений новою хворобою, і тепер все більш неохоче відмовляються від деяких своїх прав. У перші хвилі глобальних опитувань навесні 2020 року готовність поступитися правами людини в усьому світі досягала 80%.

Велика частина жителів Індії, Австралії, Азії, Близького Сходу, Африки, а також західних країн ЄС готові пожертвувати деякими своїми правами людини, якщо це допоможе запобігти поширенню хвороби. До 90% населення Грузії і В'єтнаму заявляють, що вони готові відмовитися від деяких своїх прав заради боротьби з вірусом, значна частка таких респондентів спостерігається і в Німеччині, Кот-д'Івуарі, Вірменії, Іраку, Киргизстані, Австрії, Україні (68%).

Люди в Росії, Латинській Америці, Східному Євросоюзі та США не воліють відмовлятися від своїх прав, навіть якщо це допоможе запобігти поширенню вірусу.

Найбільша частка неохочих поступатися своїми правами заради подолання пандемії зареєстрована в Японії, Мексиці, Перу, Палестині та країнах східної частини ЄС.

Очевидно, що обмеження на поїздки вже розглядаються як "нова норма". Понад три чверті країн світу згодні або повністю згодні з тим, що обмеження на поїздки між країнами прийнятні для боротьби з поширенням коронавірусу. П'ята частина опитаних не згодні або категорично не згодні з цим.

У таких регіонах, як Австралія, Східна Азія, США і ЄС (особливо в західних країнах ЄС) позитивні відповіді досягають понад 80% всіх відповідей (навіть 91% в Австралії). Більше половини жителів України (58%) також схвалюють  обмеження на поїздки між країнами як засіб запобігання поширенню захворюваності на COVID-19. Найменш прийнятними обмеження на поїздки є для населення Близького Сходу, країн Східної Європи і Росії – там до третини респондентів виступають проти розгляду обмежень на поїздки як вдалий захід у боротьбі з хворобою.

Автоматичне схвалення обмежень на поїздки свідчить про згуртованість суспільства. Втім, страх, як і раніше, домінує над свободою волі, і це є тривожним симптомом для демократій – через рік після спалаху вірусу і через кілька місяців після появи перших вакцин.

Чи перебільшена загроза? Радше ні, але світ сьогодні не такий впевнений у цьому, як у квітні та травні 2020 року

Більше двох п'ятих респондентів з країн світу згодні або повністю згодні з твердженням "Я вважаю, що загроза з боку коронавірусу перебільшена". Та все ж більшість із цим не згодна. Позиція, що загроза насправді перебільшена, дещо зростає порівняно з останніми місяцями.

Наприклад, на початку минулого року світова громадська думка стосовно перебільшення цієї загрози теж набула чималого поширення. Пізніше, під час так званого першого піку захворювання, прихильники цього конкретного погляду скоротилися до третини респондентів, тоді як ті, хто не підтримував його, становили майже дві третини. Проте влітку, зі зменшенням числа зареєстрованих випадків COVID-19, віра в перебільшення проблеми знову почала рости. Незважаючи на те, що число нових випадків захворювання COVID-19 знову збільшилося восени і що багато країн світу постраждали від передбачуваної другої хвилі поширення коронавірусу, тенденція до зростання переконаності в тому, що криза перебільшена, зберігається і в кінці 2020 року.

Люди в Індії, як видається, більш схильні вважати, що загроза здоров'ю перебільшена (більше половини всіх респондентів поділяють цю думку). Значна частка тих, хто нехтує небезпекою, також в Західній Азії, Африці та країнах, які не є членами ЄС. Найбільш схильні недооцінювати загрозу люди в Косово, Філіппінах, Нігерії та Пакистані. В Україні частка тих, хто підтримує думку, що загроза перебільшена (51%), дещо переважає тих, хто її не підтримує (43%).

З іншого боку, населення Австралії, США і ЄС (особливо західних країн ЄС) швидше за все відкинуть вищезазначене твердження. У таких країнах, як Фінляндія, Велика Британія, Японія та Корея, найбільш значні розбіжності.

Вакцини для мене та моєї країни

Вакцини проти COVID-19 і вакцини загалом мають довіру в усьому світі. Однак у деяких країнах небажання робити можливе щеплення перевищує бажання (готовність), навіть якщо вакцини вважаються безпечними і ефективними. Стає очевидною необхідність додаткових роз'яснень з боку медичних експертів і державних органів, з тим щоб переконати людей у безпеці вакцин.

Понад дві третини людей у всьому світі заявляють, що вони вводитимуть вакцину проти COVID-19, якщо вона буде загальнодоступною і вважатиметься безпечною та ефективною. Однак четверта частина опитаних швидше за все відмовиться від можливості робити щеплення. Менше 10% вагаються з цього приводу. Серед регіонів і великих країн, люди в Індії (85%) та Азії (до 80% в східній частині континенту і 98% у В'єтнамі) виявляють найбільшу готовність до ін'єкції вакцини проти Covid-19. В Україні 65% готові  вакцинуватися проти коронавірусу.

Люди в Росії, Європі та Африці, схоже, більш неохоче ставляться до ідеї вакцинуватися проти Covid-19, навіть якщо доступ до вакцин простий і вони вважаються безпечними та ефективними. Найбільше небажання щодо нової вакцини проти COVID-19 спостерігається в Боснії і Герцеговині, Сербії, Чеській Республіці та інших європейських країнах. Однак навіть у цих країнах немає явної більшості проти можливості вакцинації проти COVID-19. Частки тих, хто позитивно розглядає можливість вакцинації, і тих, хто досить неохоче робить це, майже рівні.

Більшість респондентів у всьому світі вважає, що переважна частина людей в їхніх країнах  вакцинувалася б, якби існувала доступна вакцина від коронавірусу, яка вважатиметься безпечною і ефективною. Ще 17% вважають, що більшість в їхній країні не погодиться на введення вакцини, а 22% не вважають, що в цьому питанні буде явна більшість.

Знову ж таки, люди в Індії та Східній Азії загалом (у них понад 70% позитивних відповідей) більше переконані, що їхні співвітчизники отримають нову вакцину COVID-19. В Україні 52% вважають, що їхні земляки будуть вакциновані. Люди в Росії, Східній Європі й Африці, з іншого боку, демонструють невпевненість у тому, що їхні суспільства готові до вакцинації, водночас там і значна частка негативних відповідей (до чверті всіх відповідей). В цілому, в цих регіонах помітної більшості не існує, коли мова йде про готовність людей вводити нову вакцину проти коронавірусу.

Проте в усьому світі більшість населення вважає, що велика частина населення воліє зробити щеплення у своїй країні, якщо буде нова вакцина проти COVID-19, яка вважається безпечною та ефективною.

Можна також припустити, що глобальна пандемія коронавірусу зробила більшість людей в усьому світі більш схильними до отримання вакцин загалом – 50% респондентів повідомляють, що мають таку думку. Проте, 18% стверджують, що після пандемії у них менше шансів отримати щеплення. 28% заявили, що їхнє ставлення до вакцин не змінилося.

Люди в Індії, Азії і на Близькому Сході стають більш схильними до вакцинації взагалі після початку пандемії. На відміну від цього, люди в ЄС і Європі в цілому, в США, а також в Україні найчастіше говорять, що їхні погляди на вакцини не змінилися.

Загалом слід розуміти, що ніде в світі пандемія коронавірусу не спричинила значного негативного ставлення до вакцин загалом. Приблизно п’ята частина всіх респондентів в різних регіонах поділяють думку про те, що на сьогодні ймовірність того, що їм будуть зроблені щеплення, або менша, або набагато менша. Найбільша частка припадає на Близький Схід і Європу (головним чином в країнах східної частини ЄС і країнах, які не є членами ЄС).

Канчо Стоїч, Президент Міжнародної асоціації Геллап:

"Якщо світ прийме так звану" нову нормальність", народжену під час поточної коронакризи , найбільшою жертвою стане система цінностей Заходу. На кону поставлена демократія, яка між тим, придбала драматичний смак. Авторитарні режими, здається, більш ефективні в боротьбі з пандемією. Більшість західних урядів / у більш широкому розумінні / як правило, дотримуються пекінських, аніж стокгольмських підходів у своїх спробах зупинити поширення хвороби і дивуються, чому вони зазнають невдачі. У той же час права людини тануть, як весняний сніг перед дилемою свобода або життя. Проте це може звучати досі спекулятивно, і тим не менше жертви – цілі покоління в епічній історії боротьби за індивідуальні права на вільний вибір, вільне пересування і свободу контактів. Хоча демократичні режими поступово переходять на шпитальні порядки, чи є все таки шанс уникнути цього? ".

Методологія:

Міжнародне опитування Галлап в кінці року (Eoy) - щорічна традиція, ініційована та розроблена під головуванням доктора Джорджа Галлапа в 1977 році. З тих пір вона проводиться щорічно. Цього року він був проведений в 47 країнах світу.

Покриття регіонів:

▪ ЄС загалом – поєднує ЄС Захід і ЄС Схід

▪ Захід ЄС – Австрія, Фінляндія, Німеччина, Італія, Іспанія, Велика Британія

▪ Схід ЄС – Болгарія, Чехія, Польща

▪ Європа, що не входить до ЄС - Вірменія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Косово, Північна Македонія, Сербія, Швейцарія, Україна

▪ Латинська Америка - Аргентина, Колумбія, Еквадор, Мексика, Перу

▪ Близька Схід – Ірак, Йорданія, Палестина

▪ Східна Азія – Гонконг, Індонезія, Японія, Філіппіни, Малайзія, Республіка Корея, Таїланд, В'єтнам,

▪ Західна Азія – Афганістан, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Туреччина

▪ Африка – Нігерія, Гана, Кенія, Кот-д’Івуар

▪ США, Індія, Австралія та Росія не включені до жодної іншої регіональної категорії

Розмір вибірки та режим польових робіт:

Всього було опитано 44 796 осіб у 47 країнах світу. У кожній країні протягом жовтня-грудня 2020 року було проведено співбесіду з представницькою вибіркою з приблизно 1000 чоловіків та жінок, або особистим шляхом, по телефону або через Інтернет. Похибка опитування становить від + 3-5% на рівні 95% довіри.

Про Gallup International

Міжнародна асоціація Геллап (GIA) - провідна глобальна незалежна асоціація з вивчення ринку та опитувань. Понад 70 років члени Gallup International демонструють свою експертну здатність проводити опитування в різних країнах на порівняльній основі та забезпечувати найвищу якість. Наші понад 100 членів і партнерів - це провідні національні інститути, що володіють глибокими місцевими знаннями про методи та методи дослідження, статистичними джерелами, звичаями та культурними відмінностями своєї країни та ретельно відібрані Радою Асоціації. Маючи лише одне агентство-член у кожній країні, члени щоденно працюють разом, щоб ділитися знаннями, новими дослідницькими методами та інструментами, а також надавати найбільш відповідні рішення для міжнародних дослідницьких проектів та обслуговувати наших клієнтів якнайкраще в міру можливостей.

Для отримання додаткової інформації:

Канчо Стойчев (Софія), +359 88 8611025

Джонні Хілд (Лондон), +44207611 5270

Андрій Мілехін (Москва) + 7495988 60 81

Стівен Кан (Сеул) +82 105301 4592

Іджаз Гілані (Ісламабад) + 92-300 8544656

Детальніше див. На веб-сайті: www.gallup-international.com